Постанова № 25783048, 21.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"21" серпня 2012 р. № 2а- 5050/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Носач І.О.,

за участі представника позивача -Ямпольської О.М. (довіреність 9-Д від 01.03.2012р.);

представника відповідача -Озацької О.В. (довіреність № 5262/10/10-012 від 26.07.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000250847 та № 0000260847 від 12 березня 2012; стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, складено акт від 25.11.2011р. № 2228/470/23471357. На підставі акту перевірки № 2228/470/23471357 винесені спірні податкові повідомлення-рішення № 0000250847 та № 0000260847 від 12 березня 2012. З висновками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби позивач не погодився посилаючись на невідповідність оскаржуваних повідомлень - рішень вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову тим, що відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення-рішення № 0000250847 та № 0000260847 від 12 березня 2012, оскільки накладні не відповідають вимогам законодавства України, позивачем не надано доказів використання придбаного товару у власній господарській діяльності . Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг", пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи та перебуває на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , що не заперечується сторонами у справі.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби 25.11.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Енерготехком" за період грудень 2010р. За результатами якої складено акт № 2228/470/23471357 від 25.11.2011р.(а.с.14-29), в якому виявлені наступні порушення позивача:

- п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість": занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму ПДВ20165 грн. за грудень 2010р.

- п. 3.1 ст.З, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями, ТОВ «ХарОптТорг" при виконанні вищевказаного договору, який не спричиняє реального настання правових наслідків, завищено валові витрати на суму 100826 грн. , що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 25207 грн. .

На підставі акту перевірки № 2228/470/23471357 від 25.11.2011р. відповідачем прийнято наступні повідомлення-рішення :

-№ 0000820847 від 26 грудня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за основним платежем на суму 20165,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 10082,50 грн. у зв'язку з порушенням ТОВ «ХарОптТорг»п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7,4.5 п. 7.4 ст, 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»;

- №0000830847 від 26 грудня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств заосновним платежем на суму 25 207, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 12 603,50 грн. у зв'язку з порушенням ТОВ «ХарОптТорг»п. 3.1 ст.З, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої скаргу частково задоволено позивачу , а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення СДШ ВПП у м. Харкові від 26.12.2011 р. №0000830847 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафні санкції) у розмірі 6 301,75 грн. та № 0000820847 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафні санкції) у розмірі 5041,25 грн., в іншій частині вказані рішення залишені без змін .

У зв"язку зі скасуванням податкових повідомлень - рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби прийнято наступні повідомлення-рішення :

-№ 0000250847 від 12 березня 2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 206,25 грн. (а.с.43)

- № 0000260847 від 12 березня 2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 31 508,75 грн. (а.с. 45).

Що стосується виявлених СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби порушень позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Енерготехком" суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Енерготехком" укладено договір поставки від 01.02.2010 № 1/02(а.с.10), предметом якого є поставка електротехнічної та сантехнічної продукції партіями на підставі заявок покупця. Згідно зазначеного договору якість товару повинна відповідати ГОСТу, сертифікатам якості виробника та встановленим нормами вимогам.

Загальна ціна договору складає 840 000 грн.(разом з ПДВ)(п.3.1 договору) .

ТОВ "Енерготехком" виписано накладні № 29 від 27.12.2010 року, №30 від 30.12.2010 року, №31 від 30.12.2010р., видаткові накладні № ПН-0001518 від 30.12.2010р., №ПН -0001520 від 30.12.2010 р., №ПН-0001519 від 27.12.2010р.

Також до матеріалів справи долучено податкові накладні №45 від 24.12.12.2010р., №46 від 24.12.2010р., №50 від 30.12.2010р. До суду не надано заяви покупця відповідно до вимог договору №1/02, проте надано вимоги позивача №1518, 1519, 1520, які не мають всіх обов"язкових реквізитів, які передбачені законодавством України.

До матеріалів справи надано банківські виписки про сплату позивачем товару.

Судом встановлено невідповідність документів вимогам діючого законодавства щодо порядку складання документів, а саме: на накладних відсутнє місце складання документа, додаткові відомості заповнені ручкою(на видаткових накладних хто отримав та відвантажив) , на податкових накладних відсутня посада відповідальної особи та наявна печать лише однієї сторони угоди, на видаткових накладних взагалі відсутні печаті підприємств та реквізити сторін, на накладних також також відсутні реквізити сторін та не зазначено прізвище , ім"я та посада особи, яка підписала документ.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

П.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Суд зазначає, що первинні документи , надані позивачем, не відповідають вимогам законодавства по складанню первинних документів, як було зазначено вище, тому суд не може керуватися ними, як належними доказами, які підтверджують дійсність виконання договорів по зазначеним вище контрагентам.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями визначено: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду".

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд також зазначає, що відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На вимогу суду позивачем не надано доказів зберігання зазначеного товару, не надано сертифікати відповідності на зазначений товар, що передбачено у договорі поставки №1/02. Позивачем не надано документів, які підтверджують наявність персоналу у позивача, що підтвердить можливість виконання значного об"єму робіт по зазначеним вище договорам.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів та послуг сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, операції по формуванню податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зібрані по справі докази, з урахуванням пояснень представника позивача свідчать про не підтвердження реальності надання ТМЦ позивачу від ТОВ "Енерготехком".

Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми законодавства, суд прийшов до висновку , що відповідачем доведено наявність порушення податкового законодавства з боку позивача та правомірність винесених ним спірних повідомлень - рішень.

Отже на підставі вищевикладеного, підстав для визнання податкових повідомлень-рішень № 0000250847 та № 0000260847 від 12 березня 2012 протиправними та скасування судом не встановлено, через що у задоволенні позовної заяви належить відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати по справі не стягуються .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена 27 серпня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.