Ухвала суду № 25782694, 29.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

29 серпня 2012 року № 2а-4069/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури»

до

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо визначення нікчемності договорів у формі складеного Акту позапланової документальної невиїзної перевірки № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року щодо правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.11.2011 року по 31.05.2012 року;

- визнати Акт Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки протиправним;

- зобов’язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме –не вносити до будь-яких електронних баз даних ДПС України зміни чи будь-які інші облікові записи, якими здійснюється перерахунок (коригування) показників звітних документів ТОВ «Центр будівництва та архітектури», поданих в електронному вигляді, зокрема щодо податкового кредиту та податкового зобов’язання з ПДВ.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на приписи вказаної правової норми, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про те, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.

Позивачем була заявлена вимога про визнання Акта Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки –протиправним. З приводу вищевикладеного слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведеної правової норми вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства України не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії –виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії – податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в тому числі може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість розгляду позовних вимог в частині визнання Акта Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки –протиправним, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а, отже, суд не повинен розглядати заявлені позовні вимоги в тому разі, якщо вони не випливають із певних правовідносин, а, отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Таким чином, якщо предметом спору є скасування Акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач, також просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо визначення нікчемності договорів у формі складеного Акту позапланової документальної невиїзної перевірки № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року щодо правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.11.2011 року по 31.05.2012 року.

З приводу вищевикладеного суд відмічає наступне.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 22.12.2010 року № 984 (далі –Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Акт –службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4, 5 Порядку).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з того, що акт за наслідками перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а його висновки відображають лише позицію контролюючого органу з відповідного питання щодо дотримання підприємством, щодо якого здійснено перевірку, вимог податкового законодавства, а позивач фактично не погоджується з висновками податкового органу щодо визначення нікчемності правочинів, зважаючи на те, що наведений висновок викладено лише в акті перевірки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо визначення нікчемності договорів у формі складеного Акту позапланової документальної невиїзної перевірки № 1003/22-00/33586728 від 06.07.2012 року щодо правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.11.2011 року по 31.05.2012 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Законність таких дій відповідача повинно бути перевірено при розгляді спору про скасування рішень податкового органу, винесених на підставі вказаного акта перевірки.

Позивачем також була заявлена вимога про зобов’язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме –не вносити до будь-яких електронних баз даних ДПС України зміни чи будь-які інші облікові записи, якими здійснюється перерахунок (коригування) показників звітних документів ТОВ «Центр будівництва та архітектури», поданих в електронному вигляді, зокрема щодо податкового кредиту та податкового зобов’язання з ПДВ, яка кореспондується з поданою разом із адміністративним позовом заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом вчинення дій, зазначених вище.

З приводу вищевикладеного суд дійшов висновку, що вказана вимога є фактично вимогою про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки в даній адміністративній справі провадження відкрито не було, суд дійшов висновку, що вимога щодо зобов’язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме –не вносити до будь-яких електронних баз даних ДПС України зміни чи будь-які інші облікові записи, якими здійснюється перерахунок (коригування) показників звітних документів ТОВ «Центр будівництва та архітектури», поданих в електронному вигляді, зокрема щодо податкового кредиту та податкового зобов’язання з ПДВ –розгляду не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 109, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури» понесені судові витрати в розмірі 206 (дві шість) гривень 77 копійок згідно платіжних доручень № 180 від 31.07.2012 року, № 190 від 07.08.2012 року, № 191 від 07.08.2012 року та № 192 від 07.08.2012 року.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Шевченко А.В.