Постанова № 25782416, 29.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 2-а-1880/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Леутській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області

до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області про стягнення витрат виплаченої щомісячної державної адресної допомоги,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути витрати виплаченої щомісячної державної адресної допомоги, цільової грошової допомоги особам, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання по країнам СНД (включно з витратами на доставку) в сумі 46506 грн. 09 коп. за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012 р. Просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що вони намагалися вирішити це питання в добровільному порядку.

Ухвалою суду від 06.08.2012 р. позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення витрат виплаченої щомісячної державної адресної допомоги, цільової грошової допомоги особам, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання по країнам СНД за період з квітня 2010 р. по жовтень 2011 р. в розмірі 36143,75 грн. залишено без розгляду, за пропуском строку звернення до суду.

Остаточними позовними вимогами є стягнення витрат виплаченої щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку, цільової грошової допомоги особам, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання по країнам СНД за період з листопада 2011 р. по березень 2012р. на загальну суму 10362,34 грн: з них адресна допомога - 10191,00 грн., витрати на доставку адресної допомоги - 107,49 грн., цільова грошова допомога - 63,85 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримав думку викладену в запереченні наданого до суду, відповідно до якого в частині стягнення цільової грошової допомоги, представник посилався на те, що особи, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав-учасниць СНД не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на підставі п. 5 ст. 24 Базового Закону. Одночасно з цим, потерпілі, які пошкодили здоров'я внаслідок нещасного випадку, мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788, дію якого не скасовано, спірні пенсії віднесені до виплат по пенсійному забезпеченню та повинні сплачуватись з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/4 визначений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці. Отже у відділення немає підстав відшкодовувати витрати щомісячної державної адресної допомоги особам, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрати на щомісячне підвищення до пенсії.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив такі обставини.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2011р. - березень 2012 року відповідачем не відшкодовано суми адресної допомоги та витрат на її доставку у розмірі 10298,49 грн. та щомісячну цільову допомогу та витрати на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво в державах СНД в сумі 63,85 грн.,

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 5 Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, що стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Пенсійний фонд України, а відшкодувати останньому витрати, відповідно має Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 («Прикінцеві положення») Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Зазначена норма Закону втратила чинність з 01.01.2011 року.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Щодо відшкодування сум адресної допомоги суд зазначає, що пунктами 5, 6, 7 Порядку N 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Зазначеним Законом не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, суд робить висновок, що стягненню підлягають лише витрати на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в України за період з листопада 2011 р. по березень 2012 р. у розмірі 63,85 грн., які складаються саме із складових, передбачених вищевказаним Порядком. Одночасно суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині сум витрат на виплату державної адресної допомоги за період з листопада 2011 р. по березень 2012 р. у розмірі 10298,49 грн., оскільки відшкодування цих витрат не передбачено вищезазначеним Порядком.

З наведених обставин, керуючись статями 8, 9, 12, 19, 158-163,167 КАС України суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 25900390) на користь управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21306648) невраховану суму витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання до України за період з листопада 2011р. по березень 2012р. на суму 63 (шістдесят три) грн. 85 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 серпня 2012 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.2.1