Ухвала суду № 25776228, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18575/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Мартиненко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2010 року № 0002434120/0 про застосування до ВАТ «Укрнафта»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року даний адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного розгляду заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви про виправлення описки в судовому рішенні за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за наслідками перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, працівниками Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції було складено акт від 07.07.2010 р. № 000124, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95 від 06.07.1995 р.

За наявності вищевказаних порушень, начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків було складено акт перевірки № 0187/2665/41/00135390 від 13.07.2010 р., на підставі якого останнім було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2010 р. № 0002434120/0, за яким позивачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340, 00 грн.

Так, в акті перевірки від 07.07.2010 р. № 000124 зокрема зазначено, що позивачем не було забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, чим порушено п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Крім цього, в підпункті 2.2.14 акту перевірки від 07.07.2010 р. № 000124 передбачено, що позивачем було допущено нещоденне друкування на РРО фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіт № 0126 роздруковано 24.01.2010 р. об 02:51, Z-звіт № 0127 роздруковано 25.01.2010 р. об 02:53.

Не погоджуючись з рішенням про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою адміністрацією у місті Києві було прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тексту -Закон № 265/95-ВР).

Згідно ст. 1 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року № 107/5298, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обіг уведено в режимі реєстрації.

Згідно пунктів 1, 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 13 цього Закону встановлено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до ч. 11 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Kабінетом Міністрів України №199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п.17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни, в розумінні ч.15 п.2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не спочатку робочого дня, на чому зокрема наполягає відповідач.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що АЗС ВАТ «Укрнафта», що розташована за адресою: м. Яготин, Київської області, вул. Київська, 1а., працює у цілодобовому режимі роботи, а тому реєстрація відкриття наступної зміни відбувається з моменту заправки першого автомобіля в наступну, за звітним періодом, зміну.

З наявних в справі доказів вбачається, що перша розрахункова операція на АЗС ВАТ «Укрнафта»за 23.01.2010 р. була проведена о 03 год. 29 хв. Цій розрахунковій операції передувало відображення на контрольній стрічці обнуленої інформації - Z-звіт № 0126 за 23.01.2010 р., на якому зазначено початок відкриття зміни - 23.01.2010 р. о 03 год. 29 хв. та момент закриття зміни - 24.01.2010 р. о 02 год. 51 хв. На іншому фіскальному звітному чеку № 0127 за 24.01.2010 р. також зазначено початок відкриття зміни - 24.01.2010 о 03 год. 30 хв. та закриття зміни - 25.01.2010р. о 02 год. 53 хв.

Оскільки тривалість зміни в обох Z-звітах не перевищує встановлених Постановою Кабінету Міністрів № 199 від 18.02.2002 р. 24 годин, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ВАТ «Укрнафта»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Отже, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ісаєнко Ю.А.