Ухвала суду № 25774976, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/550/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Ніжинської об'єднана державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції і просить визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301 від 10.01.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року позов задоволено. Визнане нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301 від 10.01.2012 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень № 206, 207 від 25.07.2011р. працівниками Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції проведена виїзна позапланова перевірка Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" з питань дотримання вимог податкового та за період з 2009-2010 роки при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсента»та Державним підприємством «Таско-експорт».

За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011р. №990/23-08457704.

У вказаному акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.2.1., 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 .7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення всього в сумі 5317,00 грн. в лютому 2010 року та заниження всього в сумі 141458,68 грн. в тому числі за квітень 2010 року в сумі 21042,68 грн. та за липень 2010 року в сумі 120416,00 грн. Також завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 1186402,00 грн. в квітні місяці 2010 року, у тому числі завищено від'ємне значення яке було враховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні періоди в сумі 782141,00 грн.

За результатами акта перевірки Ніжинською Об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022301 від 10.01.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 782141,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Державне підприємтсво "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» під час формування податкового кредиту, а саме у відповідності до вимог ст. 7 цього Закону віднесено до складу податкового кредиту та сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість по господарським операціям, реальність здійснення яких та настання для сторін юридичних наслідків підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, які несуть доказовість змісту здійснених операцій, а тому Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією неправомірно зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 782141,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки зазначено, що підставою для висновку відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість стала безтоварність угод між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсента».

А тому, відповідач прийшов до висновку, що позивачем порушено підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 та підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2010 року на суму 782141,00 грн.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про відсутність підстав для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені позивачем у вартість товару отриманого від Товариства з обмеженою відповідальність «Вінсента»у зв'язку з тим, що останнім податкові зобов'язання не задекларувало безпідставні та суперечать чинному законодавству.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам колегія суддів зважає на наступне.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п/п. 3.1.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів, робіт/послуг.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, п/п. 7.4.4. Закону встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, зі змісту пункту 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» в цілому та у взаємозв'язку з положеннями п/п. 3.1.1, п. 7.2. та п. 7.5. цього закону, а також з урахуванням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції .

За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (Замовника) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту, відсутні підстави для висновку про неправомірне формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції досліджено питання щодо реального придбання позивачем послуг і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме: податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт, належного відображення вартості підрядних робіт у бухгалтерському обліку, та встановлена реальність здійснення господарських операцій, за наслідками якої та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит із сум сплаченого податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання контракту № PC 43 (2008)А/15267/РРО - 3-01-01/01/100 від 06.11.2009 року укладеного у Нью Делі між Президентом Індії, представлений об'єднаний штаб сухопутних військ Міністерства Оборони Індії, Південний блок, Нью Делі, представлений Міністерством Оборони, Урядом Індії, Нью Делі "Покупець" та Державним підприємтвом ЗТФ "Таско - експорт" "Продавець", згідно якого продавець зобов'язується прийняти і сплатити "Вироби" згідно додатку на загальну суму 2083356,00 доларів США, укладено договір комісії № 01-03/2/01/127/1, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити правочин з продажу виробів зазначених у додатку 1 до даного договору (надалі продукція) від свого імені та за рахунок комітента. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно вчиняє зовнішню угоду з третьою особою (надалі - покупець). Право власності на продукцію від комітента до комісіонера не переходить. Комітент у відповідності до даного договору зобов'язується здійснити перевірку продукції на відповідність стандартам, технічним параметрам та іншій документації та умовам цього договору, а саме запчастини для ремонту та обслуговування зенітно-самохідної установки ЗСУ- 23-4-М (ходова частина та спеціальна, крім бойової).

На виконання умов вищевказаного контракту було укладено договір постачання № 40-22/12 від 22.12.2009 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсента", як продавцем, в особі директора Вишневського О.В., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Державним підприємством "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", як замовником, в особі директора ОСОБА_10., що діє на підставі статуту, з іншої сторони на придбання продукції.

Реальність господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсента" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме:

акт технічного приймання продукції (додаток №2 до Договору № 40-22/12 від 22.12.2009) від 05.03.2010 на загальну суму 2 720 888,25 грн.; від 01.04.2010 р. на суму 798224,26 грн. та від 15.04.2010 р. на суму 4 491 251,49 грн.;

акт прийому-передачі продукції (додаток №3 до Договору № 140-22/12 від 22.12.2009) від 05.03.2010 p., від 01.04.2010 р. та від 15.04.2010 р. всього в кількості 1290 одиниць;

рахунки фактури № 34 від 02.02.2010 - "часткова передплата за запасні частини згідно договору №40-22/12 від 22.12.2009 р. на суму 765 696,00 грн. та № 181 від 04.06.2010 "Плата за запасні частини" на загальну суму 1 520 000,0 грн.:

видаткові накладні від 05.03.2010 №117 на суму 2 267 406,87 грн., ПДВ 453481,38 грн.. від 01.04.2010 р. № 177 на суму 665 186,88 грн., ПДВ 133037,38 грн., № 200 від 15.04.2010 на :уму 3742709,57 грн., ПДВ 748541,92 грн.;

податкові накладні від 02.02.2010 № 54 на загальну суму 765696,00 грн., у т.ч ПДВ 27616,00 грн.; від 05.03.2010 №117 на суму 1955192,25 грн., у т.ч. ПДВ - 325865,38 грн.; від il.04.2010 №177 на загальну суму 798224,26 грн., в т.ч. ПДВ - 133037,38 грн.; від 15.04.2010 № 00 на загальну суму 4491251,49 грн., в т.ч. ПДВ 748541,92 грн.

Всі вищезазначені документи скріплено печаткою ТОВ "Вінсента" та підписом Вишневського О.В.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що оплату за продукцію здійснено згідно платіжних доручень: від 02.02.2010 р. № 94 на суму 765 696,00 грн., в т.ч. ПДВ 127616,00 грн. (передплата за продукцію); від 04.06.2010 р. № 391 на суму 1 520 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 253333,33 грн. ; від 10.06.2010 р. № 431 на суму 4 452 649,60 грн., в т.ч. ПДВ - 742108,26 грн. Всього сплачено 6 062 649,60 грн.

Станом на 30.06.2011 року по рах. 631 "Розрахунки з постачальниками" обліковується кредиторська заборгованість Держаного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсента" в сумі 1182018,40 грн.

Копії частини із зазначених документів було надано представником позивача в судове засідання, а саме: договір № 40-22/12 від 22.12.2009 року; специфікація продукції, акт технічного приймання продукції від 05.03.2010 року; акт прийому-передачі продукції від 05.03.2010 року; податкові накладні № 200 від 15.04.2010 року, № 177 від 01.04.2010 року, № 117 від 05.03.2010 року; видаткові накладні № 177 від 01.04.2010 року, № 200 від 15.04.2010 року, № 117 від 05.03.2010 року.

Крім того, судом першої інстанції в судовому засіданні досліджені прибуткові накладні № РЗ-0000315 від 05.03.2010 року, № РЗ-0000472 від 01.04.2010 року, № РЗ-0000473 від 15.04.2010 року.

Акт прийому-передачі продукції від 25.03.2010 року, акт технічного прийому продукції від 01.04.2010 року та від 19.04.2010 року, рахунок-фактура № 181 від 04.06.2010 року, № 34 від 07.07.2010 року, платіжні доручення № 431 від 10.06.2010 року, № 391 від 04.06.2010 року, № 94 від 02.02.2010 року, було вилучено у позивача працівниками ОЗСПБ ВПМ Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції згідно з протоколами від 06.12.2010 року та від 01.07.2010 року

Таким чином, вказані документи підтверджують реальність вчинених операцій.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, вірним є посилання суду першої інстанції на те, що зазначені первинні бухгалтерські документи були досліджені Чернігівським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 2а-5355/10/2570 за адміністративним позовом Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про нечинними податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000752301/0 від 11.10.2010 року та податку на прибуток № 00000742301/0 від 11.10.2010 року.

Відповідно до постанови суду від 09.11.2010 року, судом було зроблено висновок, що первинні документи складені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вінсента", відповідають вимогам законодавства, несуть доказовість змісту здійснених операцій і відповідно є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 року апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області та Ніжинської ОДПІ на постанову суду від 09.11.2010 року були залишені без задоволення, а постанова - без змін.

Таким чином, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що первинні бухгалтерські документи, копії яких було надано в судове засідання та ті які було вилучено працівниками ОЗСПБ ВПМ Ніжинської ОДПІ, як встановлено судовим рішення, яке набрало законної сили зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" та ТОВ „Вінсента".

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Ніжинського міськрайонного суду від 27.10.2011 року по справі №1-п-245/11, якою ОСОБА_10. визнано винним у вчиненні злочину за ч.1 ст. 212, ч.2 ст.366 та ч.1 ст.366 та звільнено його за амністією, так як відповідно до положення ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тобто висновки щодо інших питань, викладені у вироку чи постанові про адміністративний проступок, не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу.

Таким чином, при вирішенні даної колегія суддів приймає до уваги постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року, що набрала законної сили, де зроблено висновок, що первинні документи складені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вінсента", відповідають вимогам законодавства, несуть доказовість змісту здійснених операцій і відповідно є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку та підтверджують товарність угод, так як відповідач вказує на завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1186402,00 грн. в квітні місяці 2010 року через безтоварність укладених угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявні всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку, що господарська операція, проведена між Державним підприємством "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" та Товариством з обмеженою відповіджальністю „Вінсента" створив реальні юридичні наслідки для позивача, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неправомірність дій Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції щодо зменшення позивачу суми від'ємного значення ПДВ та донарахування сум податку на додану вартість.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 21 серпня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.