Ухвала суду № 25774854, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13093/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Про Маркетинг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Про Маркетинг»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року №0000064250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ при накладенні на Позивача штрафних санкцій не було враховано приписів п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що спричинило прийняття податковим органом неправильного рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає у своїй скарзі про неправильне застосування судом приписів ПК України, що спричинило прийняття невірного рішення.

В судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції встановив, що посадовими особами СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у травні 2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Про Маркетинг»з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за звітні періоди -грудень 2010 року та лютий 2011 року, результати якої викладені в акті перевірки №280/42-50/31955339 від 23 травня 2011 року. У вказаному акті зафіксовано, що Позивачем в порушення приписів п. 203.2 ст. 203 ПК України несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за звітний період грудень 2010 року та лютий 2011 року. На підставі викладених в акті висновків, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 06 червня 2011 року №0000064250, яким Позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 115 771,50 грн. (10% від простроченої суми, що підлягала сплаті) за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення рішенням ДПА в м. Києві було залишено без змін.

Окрім того, надаючи оцінку висновкам СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Про Маркетинг»було подано податкову декларацію з ПДВ №241459 від 20 січня 2011 року на суму 1 615 391 грн., на момент подачі існувала переплата 2 218,55 грн., зобов'язання було сплачено частково 1 390 000 грн., (платіжні доручення від 28 січня 2011 року №288 на суму 290 000 грн. та №283 на суму 1 100 000 грн.) граничний термін сплати податку на додану вартість по вказаних деклараціях -28 січня 2011 року. При цьому суд вірно визначив, що оскільки згідно платіжного доручення №169 сплата податку на додану вартість в сумі 225 391,10 грн. була здійснена 31 січня 2011 року, то останню було затримано на 3 дні в результаті чого виникла несвоєчасна сплата податку на додану вартість.

Крім того, судом першої інстанції було також встановлено, що ТОВ «Про Маркетинг» було подано податкову декларацію з ПДВ №9001482628 від 31 березня 2011 року, сума податку до сплати 1 324 761 грн., переплата 2 218,55 грн., зобов'язання було сплачено частково - 388 000 грн. (платіжні доручення від 30 березня 2011 року №169 на суму 185 000 грн. та №986 на суму 203 009 грн.) залишок до сплати - 936 761 грн., граничний термін сплати податку на додану вартість 30 березня 2011 року. Зважаючи на викладене, суд вірно визначив, що згідно платіжного доручення №994 від 31 березня 2011р. сплату ПДВ в сумі 430 000 грн. було затримано на 1 день; згідно платіжного доручення №1018 від 01 квітня 2011року сплату ПДВ в сумі 240 000 грн. було затримано на 2 дні; згідно платіжного доручення №199 від 04 квітня 2011 року сплату податку в сумі 266 761 грн. було затримано на 5 днів.

На підставі викладеного, суд першої інстанції на підставі системного аналізу приписів п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 109.1 ст. 109, п. 113.3 ст. 113 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України прийшов до повністю обґрунтованого висновку, що при затримці сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до 30 календарних днів платник податків повинен сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на той факт, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-правопорушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва вірно зауважив, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що перевірка податковим органом проводилася у травні 2011 року, а порушення було здійснено Позивачем у січні 2011 року -тобто в період з 01 січня по 30 червня 2011 року, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження апелянта на відсутність правових підстав для застосування положень п. 7 пр. 10 р. ХХ ПК України до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було визначено самостійно суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті. Разом з тим, штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ нараховувалися податковим органом самостійно виходячи із погашеної суми податкового боргу. Тобто, у цьому випадку Відповідач самостійно розраховував суму штрафу за несвоєчасну сплату ПДВ, а тому розмір штрафних санкцій не повинен був перевищувати 1 грн. за кожне виявлене порушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Про Маркетинг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.