Ухвала суду № 25774845, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3653/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Київмедапарат»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 року №0000194030/0, від 15.10.2009 року №0000194030/1, від 25.12.2009 року №0000194030/2, від 13.08.2009 року №000184030/0, від 15.10.2009 року №0000184030/1, від 25.12.2009 року №0000184030/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Київська міська рада як орган місцевого самоврядування не мала права встановлювати власним рішенням ставки земельного податку виходячи за межі встановлених Законом України «Про плату за землю»розмірів. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позиція податкового органу не ґрунтується на приписах чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує на правомірність висновків податкового органу при проведення перевірки та винесенні податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції встановив, що у липні 2009 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ВАТ «Київмедпрепарат»з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та земельного податку за період січень-червень 2009 року. У ході перевірки податковим органом були виявлені порушення Позивачем положень ст. 126 ЗК України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п.2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»під час декларування та сплати земельного податку за користування неоформленими земельними ділянками у Шевченківському районі міста Києва, що призвело до заниження розміру податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 238 487,70грн., які зафіксовані в акті №296/40-30/00480862 від 31 липня 2009 року.

Також, як вірно встановлено судом, у ході перевірки працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було встановлено порушення Позивачем приписів ст. 126 ЗК України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» під час декларування та сплати земельного податку за користування неоформленими земельними ділянками у Святошинському районі міста Києва, в результаті чого було занижено розмір податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 189 564,87 грн., про що зазначено в акті перевірки від 31 липня 2009 року №297/40-30/00480862.

На підставі встановлених у ході перевірки та зафіксованих в актах перевірки порушень Відповідачем 13 серпня 2009 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0000194030/0, яким Позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 250 412,09грн., в тому числі штрафні санкції 11 924,39грн. та №0000184030/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 199 043,08грн., в тому числі штрафні санкції 9 478,24грн.

Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що за результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, ДПА у м. Києві та ДПА України останніми прийняті рішення про відмову у задоволенні скарг Позивач, а відтак Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000194030/1 від 15.10.2009 року, №0000194030/2 від 25.12.2009 року, №000018430/1 від 15.10.2009 року, №000018430/1 від 25.12.2009 року. З огляду на викладене, ВАТ «Київмедприлад»звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку висновкам податкового органу щодо порушення Позивачем приписів п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»(далі -рішення №944/944) під час декларування та сплати земельного податку за користування неоформленими земельними ділянками, вивчивши положення п.п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ст. 7 Закону України «Про плату за землю», суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що п. 2 рішення №944/944 не відповідає приписам чинного на момент винесення спірних правовідносин законодавства, оскільки закон не надає органам місцевого самоврядування права встановлювати підвищені ставки земельного податку. Отже, на думку суду першої інстанції, у СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були відсутні правові підстави нараховувати Позивачу податкові зобов'язання зі сплати земельного податку за користування неоформленими земельними ділянками.

Крім того, на підтвердження своєї позиції Окружний адміністративний суд м. Києва послався на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року у справі №2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року у справі, якою визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

З огляду на викладене, адміністративний суд, зважаючи на положення пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтовано зауважив, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим.

У свою чергу, суд колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При цьому, як було встановлено судом першої інстанції, п. 2 рішення №944/944 був визнаний рішенням суду незаконним та нечинним з моменту прийняття, тобто з дати набрання чинності вказаним вище рішенням Київської міської ради. Отже, посилання Апелянта на порушення Позивачем положень п. 2 рішення №944/944 є неправомірним, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.