Рішення № 25765202, 21.08.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/697/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 30936,23 грн., а також судові витрати у розмірі 429,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 23.07.2007 року був укладений кредитний договір № 500019039 (далі по тексту - Договір), згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 доларів США. Згідно п. 1.1 Договору позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови Договору та повертати кредит Банку відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, але у будь-якому випадку не пізніше 23.07.2010р. Позивач зазначає, що відповідачем кредитні зобов'язання не виконуються, тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2012р. справу передано для розгляду до Люботинського міського суду Харківської області.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Конверт, який направлявся судом на адресу реєстрації відповідача, повідомлену Люботинським МВ ГУ МВС України в Харківській області, повернувся до суду в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

За змістом ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка про виклик до суду направляється за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, в зв'язку з чим, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд розглядає справу в заочному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

27 липня 2007 року між сторонами був укладений Кредитний договір № 500019039, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 доларів США. Згідно п. 1.1 Договору позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови Договору та повертати кредит Банку відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, але у будь-якому випадку не пізніше 23.07.2010р. Відповідно до затвердженого графіку платежів, погашення кредиту мало відбуватись щомісячно рівними частинами, із кінцевим терміном погашення 23.07.2010р.

Позивач вказує, що відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконуються, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складає: залишок кредиту 6458,81 грн.; нараховані штрафні санкції 4146,01 грн.; пеня - 20331,41 грн.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме кредитним договором № 500019039 від 27.07.2007р. (а.с. 9-11), графіком розрахунків до кредитного договору (а.с. 12-13), виписками по особовим рахункам відповідача (а.с. 22-23), довідкою про заборгованість відповідача за договором від 23.06.2011р. (а.с. 21), розрахунком суми заборгованості відповідача за кредитним договором (а.с. 24).

Водночас, згідно п. 7 абз. 2 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У зв'язку із цим суд вважає, що позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

При цьому, суд зазначає, що обов'язок позичальника сплатити штрафні санкції та пеню за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору є похідним від основного обов'язку сплати тіла кредиту та процентів за його користування, а тому суд вважає, що п. 7 абз. 2 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовується як до вимог про повернення кредиту, так і до вимог про сплату штрафних санкцій та пені.

Вирішуючи питання щодо застосування давності у даних правовідносинах, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи викладені норми законодавства, суд вважає, що у даному спорі позовна давність починає перебіг з 23.07.2010р., оскільки саме ця дата визначена Договором як кінцева у виконанні відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Суд вважає, що, з урахування викладених обставин, позивачем не був пропущений строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за основним грошовим зобов'язанням, а саме заборгованості за тілом кредиту.

Водночас, згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява була здана позивачем до поштового відділення зв'язку 08.09.2011р., що підтверджує конверт (а.с. 29), тобто через один рік та півтора місяці з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Отже, стосовно вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 4146,01 грн. та пені у розмірі 20331,41 грн., строк позовної давності позивачем порушений та, з урахуванням вимог п. 7 абз. 2 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню, в той час як в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 223-226, 233 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (адреса: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р 37396000000004, код 23494714) заборгованість за кредитним договором у розмірі 6458 (шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 64 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 25 грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Зінченко