Рішення № 25762335, 17.08.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/647/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Старова Н. А.,

при секретарі -Гетманчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Торгово-транспортна компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди,за участю третьої особи - ОСОБА_2,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ СК «Альфа Страхування», ТОВ «Торгово-транспортна компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує наступним. 23.12.2011 року ОСОБА_2, виконуючи обов'язки водія ТОВ «Торгово-транспортна компанія», керуючи автомобілем підприємства Skania P114, державний номер НОМЕР_3 в зчепленні з напівпричепом Sommer державний номер НОМЕР_1, рухаючись на 39 км+500 метрів автомобільної дороги Красноперекопськ-Джанкой в залежності від швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечного інтервалу, перед початком обгону не впевнився в тому, що після здійснення маневру зможе не створюючи перепон транспортному засобу, яке він обганяв, повернутися на свою смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ОСОБА_2 постановою Джанкойського міськрайонного суду від 23.01.2012 року визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» між власником транспортних засобів ТОВ «Торгово-транспортна компанія» та ПрАТ СК «Альфа Страхування» укладені договори обов'язкового страхування автомобіля Skania P114, державний номер НОМЕР_3, напівпричепу Sommer, державний номер НОМЕР_1.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріальної шкоди, шкода спричинена дорожньо-транпортною пригодою автомобілю ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 становить 22134 грн. Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, однак до цього часу відповідач не виконав свої зобов'язання за договором страхування та не виплатив йому страхову суму.

Крім того, пошкодженням автомобіля йому спричинена моральна шкода, яка полягає в наступному. Автомобіль ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 він використовував як у повсякденному житті так і в роботі. До цього часу автомобіль залишається невідновленим. Страхова компанія протягом п'яти місяців не виплачує страхове відшкодування, у зв'язку з відсутністю коштів він не має можливості відновити автомобіль. За цей час він вимушений терпіти незручності, припинилися його життєві зв'язки, порушене його ділове життя. Весь цей час він знаходиться у нервовому напруженні. Моральну шкоду оцінює в 2000 грн.

Просить стягнути з ПрАТ СК «Альфа Страхування» матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо -транспортної пригоди в розмірі 22134 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 750 грн., з ТОВ «Торгово-транспортна компанія» моральну шкоду в розмірі 2000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

02.08.2012 року позивач зменшив розмір позовних вимог, посилаючись на те, що ПрАТ СК «Альфа Страхування» сплатила йому матеріальну шкоду в розмірі 17000 грн., витрати на проведення експертизи 750 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача СК «Альфа Страхування» залишок матеріальної шкоди в розмірі 5134 грн.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 03.08.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2, з вини якого завдана шкода транспортному засобу, належному позивачу.

В судовому засіданні 17.08.2012 року позивач заявив клопотання щодо залишення зменшених позовних вимог до відповідача СК «Альфа Страхування» без розгляду.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 17.08.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою з відповідача СК «Альфа Страхування» залишені без розгляду.

В судовому засіданні 17.08.2012 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги до відповідача ТОВ «Торгово-транспортна компанія» в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Представник позивача пояснив, що з вини працівника ТОВ «Торгово-транспортна компанія» ОСОБА_2, в процесі виконання трудових обов'язків, спричинено матеріальну шкоду пошкодженням автомобіля в розмірі 24884 грн., матеріальна шкода в розмірі 17750 грн. відшкодована страховою компанією, в іншій частині позивач залишив позовні вимоги без розгляду.

Внаслідок пошкодження автомобіля, належного позивачу, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в пошкодженні автотранспортного засобу, який позивач використовував як для бутових потреб так й як джерело прибутку. Позивач займається фермерським господарством, автомобіль йому потрібен для придбання корму, вивозу продукції, тобто використовується в процесі ведення фермерського господарства та отримання прибутку. Протягом восьми місяців позивач позбавлений можливості використовувати автомобіль, який знаходиться на стадії відновлення. Весь цей час позивач вимушений терпіти незручності, іспитує нервове напруження. Моральну шкоду оцінює в 2000 грн., яку просить стягнути з відповідача відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України. Крім того, позивач поніс витрати на правову дорогу в розмірі 1000 грн., розмір витрат складається з наступного: три години затрачено адвокатом на вивчення матеріалів, підготовку, складання позовної заяви, 1 година 30 хвилин на участь в судових засіданнях, виходячи з того, що розмір оплати праці адвоката не повинен перевищувати 40% від розміру мінімальної заробітної плати, розмір витрат не може перевищувати 1968 грн. 30 коп., позивач просить стягнути 1000 грн., сплачених ним на правову допомогу.

Представник відповідача ТОВ «Торгово-транспортна компанія» в судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях на позов позовні вимоги не визнав в повному обсязі. В частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. зазначає, що позивач обґрунтовує спричинення йому моральної шкоди поведінкою страхової компанії, яка тривалий час не виплачує страхове відшкодування, що не перебуває у причинному зв'язку з діями ТОВ «Торгово-транспортна компанія». Розмір витрат на правову допомогу вважає необґрунтованим та недоведеним.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 23.12.2011 року, виконуючи обов'язки водія ТОВ «Торгово-транспортна компанія», в робочий час, керуючи автомобілем підприємства Skania P 114 в зчепленні з напівпричепом Sommer порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, третю особу, дослідивши матеріали цивільної справи, справи про адміністративне правопорушення № 105/101/12 року, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.12.2011 року ОСОБА_2, виконуючи обов'язки водія ТОВ «Торгово-транспортна компанія», керуючи автомобілем підприємства Skania P 114, державний номер НОМЕР_3 в зчепленні з напівпричепом Sommer державний номер НОМЕР_1, рухаючись на 39 км.+500 метрів автомобільної дороги Красноперекопськ-Джанкой в залежності від швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечного інтервалу, перед початком обгону не впевнився в тому, що після здійснення маневру зможе не створюючи перепон транспортному засобу, яке він обганяв, повернутися на свою смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Постановою Джанкойського міськрайонного суду № 105/101/12 від 23.01.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно зазначеної постанови внаслідок винних дій ОСОБА_2, який працює водієм ТОВ «Торгово-транспортна компанія» допущено зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Зазначені обставини, встановлені постановою Джанкойського міськрайонного суду № 105/101/12 від 23.01.2012 року, яка на момент розгляду справи набрала законної сили, доказуванню не підлягають відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що спричинення пошкоджень автомобілю здійснено ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов'язків водія ТОВ «Торгово-транспортна компанія», що не заперечувалося відповідачем в письмових пояснень, підтверджено третьою особою ОСОБА_2 в судовому засіданні та відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказана обставина не потребує доказування.

Згідно звіту незалежного експерта-оцінювача від 26.11.2011 року, розмір шкоди, спричиненої автомобілю ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження в ДПТ складає 22134 грн. (а.с.18-19).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Торгово-транспортна компанія» відносно транспортних засобів Skania P 114, державний номер НОМЕР_3, напівпричепу Sommer державний номер НОМЕР_1 застрахована ПрАТ СК «Альфа Страхування», що підтверджується полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/0593438 від 07.02.2011 року, АА/0593427 від 07.02.2011 року.

ПрАТ СК «Альфа Страхування» відшкодована позивачу матеріальна шкода в розмірі 17750 грн. інших вимог матеріального характеру позивач до страхової компанії не має.

Позовні вимог полягають в стягненні з ТОВ «Торгово-транспортна компанія», як власника джерела підвищеної небезпеки моральної шкоди, спричиненої дорожньо-траспортною пригодою.

Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 23, 386, 395,396, 1167,1172,187,1188 Цивільного кодексу України, ст.6,22,29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності на право керування, розпорядження транспортним засобом, посвідченої приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.11).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.

За ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну, а також втрату інших доходів при їх доведеності.

Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-4724св12 від 11.05.2012 року.

ТОВ Торгово-транспортна компанія» є власником транспортних засобів сідлового тагяча Skania P 114, державний номер НОМЕР_3, напівпричепу фургону Sommer державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.14).

Пошкодження автомобілю ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 здійснено з вини ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов'язків водія ТОВ «Торгово-транспортна компанія».

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.ч.1-2, ч.5 ст.1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала при наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV від 01.07.2004 року (далі - Закону 1961-ІV ) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 1 ст. 22, 29 Закону 1961-ІV Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону 1961-ІV потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у відповідних формах і пов'язана з відповідними випадками.

Зокрема частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода полягає:

1. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4. у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як убачається із позовної заяви ОСОБА_1 вимоги про відшкодування моральної шкоди ним обґрунтовуються душевними стражданнями і порушенням звичайного життєвого укладу у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобілю.

Отже, відповідно до вимог ст. 22 Закону 1961-ІV за спричинення такої моральної шкоди має відповідати винна особа, якою відповідно до вимог ст. ст. 1172 і 1187 ЦК України в даному випадку є ТОВ «Торгово-транспортна компанія».

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки позивач просить одноразово стягнути з відповідача завдану шкоду, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати шкоду одноразово.

Згідно з п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку порушенням права власності. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, виходить з того, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач тривалий час, а саме біля дев'яти місяців не може користуватися автомобілем, який використовує, зокрема, в веденні домашнього господарства, яке є джерелом його доходу, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає доцільним визначити розмір моральної шкоди в сумі 1500 грн., таким чином відмовивши в задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до положень ст.79 ЦПК України, належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року N 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата роботи адвоката здійснюється на підставі угоди між адвокатом і громадянином.

Згідно корінця квитанції від 10.05.2012 року позивачем сплачено 1000 грн. за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 10.05.2012 року. Згідно акту виконаних робіт за вказаним договором адвокатом на вивчення матеріалів, підготовку та складання позову витрачено три години робочого часу, участь в судових засіданнях 1 година 30 хвилин.

Суд не приймає до уваги час роботи адвоката, витрачений на підготовку матеріалів, оскільки Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачає оплату роботи адвоката та час його участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Разом з тим, згідно журналів судового засідання адвокат приймав участь в судових засіданнях протягом 06 хвилин до 01.07.2012 року, протягом 3 годин після 01.07.2012 року.

Статтею 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2012 встановлено в сумі 1 094 грн., з 01.07.2012 року - 1102 грн.

Враховуючи встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати та обсяг часу труда адвоката згідно журналів судового засідання граничний розмір не може перевищувати 1366 грн. 16 коп. (за 3 години 6 хвилин часу судового засідання).

Таким чином, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. є обґрунтованими, враховуючи принцип пропорційного відшкодування судових витрат та 75% задоволених вимог, стягненню з відповідача підлягає 750 грн. витрат на правову допомогу.

В частині відшкодування судового збору суд враховує, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди залишені без розгляду, судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру складає 107 грн. 30 коп., таким чином стягненню з відповідача підлягає 80 грн. 47 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 17.08.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення складено 22.08.2011 року.

На підставі ст.ст. 23, 386, 395,396, 1167,1172,187,1188 Цивільного кодексу України, ст.6,22,29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10,11, 57, 60, 61, 84, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Торгово-транспортна компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди,за участю третьої особи - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Торгово-транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 1500 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 750 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 80 грн. 47 коп., а всього 2330 (дві тисячі триста тридцять) грн. 47 коп.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. А. Старова