Ухвала суду № 25761980, 27.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Київ К-42620/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 року

та постанову Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008 року

у справі № 23/39/08-АП-9/151/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 04.07.2007 року № 0000832301/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної документальної перевірки ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., складено акт № 57/23-1/23855371 від 21.06.2007 року, в якому встановлено порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3 506 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.07.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000832301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 259 грн., в т.ч.: 3 506 грн. основного платежу та 1 753 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу майна шляхом продажу на аукціоні від 14.09.2004 року № 901 ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд»придбало шляхом приватизації у Фонду державного майна України по Запорізькій області державне майно: склад літ. Р 1 загальною площею 678 кв.м., навіс. літ. 31, побутове приміщення, літ. Ю1 дерев'яне, без фундаменту, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20а.

На виконання цього договору позивачу було виписано податкову накладну від 22.09.2004 року на суму 182 908 грн., в т.ч. 30 484,67 грн. ПДВ., яка ним включена до податкового кредиту за червень 2006 року.

В подальшому придбане позивачем за вищевказаним договором майно було реалізовано ТОВ «Ронд»згідно договору від 13.06.2006 року б/н, в результаті чого позивачем на адресу останнього виписано податкову накладну від 13.06.2006 року на суму 70 000 грн., в т.ч.: 11 666,67 грн. ПДВ.

За умовами договору від 13.06.2006 року б/н балансова вартість зазначеного об'єкта нерухомості відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 09.06.2006 року за № 10895090 становить 174 054 грн., у т.ч.: 29 009 грн. ПДВ.

Донараховуючи податкове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що при продажу майна позивачем не враховано інформацію, надану Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації, на момент продажу такого майна, відсутністю пояснень посадових осіб позивача на момент перевірки, відсутністю доказів знецінення спірного об'єкта нерухомості.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно з пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином, при встановленні факту невідповідності рівня звичайних цін, за якими здійснювалась реалізація позивачем державного майна, податковий орган, взявши за основу інформацію Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, діяв не у межах наведеної норми законодавства, оскільки не використав інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, із врахуванням звичайних цін.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті згідно норм чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 року та постанову Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний