Постанова № 25761151, 28.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4303/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області ДПС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 3298500 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна Податкова інспекція в Овідіопольському районі Одеської області ДПС звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість у сумі 3298500 грн. по податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області здійснено невиїзну документальну (камеральну) перевірку в приміщенні ДПІ у Овідіопольському районі фізичної особи - ОСОБА_1 з питання документального підтвердження витрат по придбанню та продажу цінних паперів /акцій/ у поданій ОСОБА_1 декларації про доходи, одержані з 01.01. по 31.12.2007 року про що складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено, що ОСОБА_1 має податкову заборгованість станом на 01.07.2012 року у сумі 3298500 грн. по податку з доходів фізичних осіб. ОСОБА_1 оскаржила прийняте щодо неї податкове повідомлення-рішення, проте Вищим адміністративним судом України винесено постанову від 22.12.2011 року, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, тобто податкове зобов'язання ОСОБА_1 є узгодженим. ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області вжило всі необхідні заходи для погашення відповідачем податкового боргу, проте остання податковий борг не погасила до теперішнього часу, що змусило позивача звертатися до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 17 липня 2012 року було відкрито провадження по справі та встановлений відповідачу строк для надання заперечень.

Відповідач надала заперечення проти позову у яких зазначала про намір звернутися із заявою до Вищого адміністративного суду України про перегляд постанови від 22.12.2011 року за нововиявленими обставинами та у зв'язку з цим просила розглянути дану справу у загальному порядку та зупинити провадження по справі до розгляду заяви про перегляд постанови від 22.12.2011 року за нововиявленими обставинами, яку відповідач має намір надати у майбутньому.

Дослідивши наявні у справі письмові докази суд приходить до наступних висновків.

Згідно нормам п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В зв`язку з вищевикладеним, позови податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 183-2 КАС України суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Положеннями ч. 4 ст. 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин, або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи те, що за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення про позову, підстав для розгляду справи за загальними правилами КАС України не знайдено, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджені, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.03.2008 року подала до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області декларацію про доходи, одержані з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, у якій у п. 1.2 зазначила, що доходи, одержані в інших місцях не за місцем основної роботи, зокрема від реалізації акцій ВАТ «Укрспеццемент»та ВАТ «Укрспецшахтбуд»ТОВ «Паралелі»по договору № Т-23/01 на суму 21990000 грн., які були придбані у ТОВ ФК «Іпотека та інвестиції» за договором № К-83/01 на суму 22110000 грн. складають -«-120000 грн.», а тому сума податку з від'ємного значення доходу не нарахована (а.с.26-27).

12.02.2009 року ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка декларації фізичної особи ОСОБА_1 про доходи, одержані з 01.01. по 31.12.2007 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області був складений акт № 391/17-2 від 12.02.2009 року, згідно висновків якого встановлено порушення ст. 9, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що був чинний під час проведення перевірки в результаті якого відбулося заниження доходу, одержаного від реалізації акцій в 2007 році в результаті ненадання фізичною особою ОСОБА_1 необхідних документів, підтверджуючих витрати на придбання цінних паперів (а.с.30-32).

На підставі вказаного акту ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009 року № 0003181702/1, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3298500 грн. (а.с.24).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 оскаржила його до суду, проте постановою Вищого адміністративним суду України від 22.12.2011 року у позові ОСОБА_1 відмовлено (а.с.9-10).

Відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду в письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже постанова Вищого адміністративного суду України від 22.12.2011 року набрала законної сили з моменту її проголошення, а тому підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009 року № 0003181702/1 яким ОСОБА_1 нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3298500 грн. є чинним, а тому визначене ним грошове зобов'язання підлягає стягненню з відповідача.

Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом регулювалось п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 (надалі Закон № 2181), що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який визначає порядок узгодження податкового зобов'язання у разі оскарження податкового повідомлення-рішення до контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 5.2.5 п. 2.5. ст. 5 Закону № 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та вказана постанова набрала законної сили в день її проголошення, тобто 22.12.2011 року, то суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб є узгодженими.

З 01.01.2011 року набрав чинність Податковий кодекс України від 02.12.2010 року.

Відповідно до п. 56.18. ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 59.1.ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Судом встановлено, що ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області була виставлена ОСОБА_1 податкова вимога від 03.04.2012 року № 11 на загальну суму боргу у розмірі 3298500 грн. (а.с.15).

Згідно облікової картки платника - ОСОБА_1 розмір її заборгованості з податку з доходів фізичних осіб складає 3298500 грн. (а.с.11).

Крім того, ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ОСОБА_1 неодноразово надсилалися листи із зазначенням суми боргу та проханням погасити заборгованість (а.с.16, 19, 20, 23), проте заборгованість ОСОБА_1 сплачена не була.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Враховуючи те, що податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб є узгодженим, проте не сплачене відповідачем, зокрема доказів сплати суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення узгодженої суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 69, 71, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 3298500 грн. по податку на доходи фізичних осіб на розрахунковий рахунок № 33212800700363, ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, УДКСУ в Овідіопольському районі ГУДКСУ в Одеській області, код 37929461.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов