Постанова № 25760782, 21.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 року 2а-3118/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 20 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю: представника позивача: Суслікова Ю.А. , Бромірського О.О.

представника відповідача : Лукашевич П.А. , Ступака Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМС ГРУП"

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 червня 2011 року №0000072302, №0000082302

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМС ГРУП" з адміністративним позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2011р. № 0000082302 та № 0000072302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.05.2011року по 16.05.2011року посадовими особами Фастівської ОДПІ Київської області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Хелдінг"та ТОВ "Дерикторія" за період з 01.09.2009 р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 23.05.2011р. №142/27/2302-36491744.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством завищено податковий кредит у сумі 1601921,00 грн. за період з жовтня 2009 по серпень 2010 року, у результаті чого на порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 1 601921грн. ;

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат підприємства всього на суму 8 009 607,00 грн. за 2009-2010, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2 002 402,00 грн.

На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між "ПМС ГРУП" та ТОВ "Хелдіг" і ТОВ "Дерикторія" є фіктивними та такими, що не мали реального характеру, вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

Таким чином, позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 601 921, 00 грн. та податок на прибуток на загальну суму 2 002 402, 00 грн.

За результатами перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2011р.:

№0000082302, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 002 401,25 грн., з яких: 1 601 921,00 грн. -за основним платежем; 400 480,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000072302, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 503 002,60 грн., з яких: 2 002 402,00 грн. -за основним платежем; 500 600,6 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Хелдіг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дерикторія".

Позивач вважає вказані висновки податкового органу безпідставними, оскільки до завдань, функцій і повноважень органів державної податкової служби України діючим законодавством не віднесено такі завдання, функції і повноваження як визначати ознаки недійсності (нікчемності) та робити висновки про недійсність (нікчемність) правочинів, укладені договори мали реальний характер, послуги та роботи виконані контрагентами, товари поставлені та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Тому просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представники позивача Сусліков Ю.А., Бромірський О.О. позовні вимоги підтримали, відмовились від відшкодування судових витрат у сумі 2146 грн., просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2011р. № 0000082302 та № 0000072302,

Представники відповідача Лукашевич П.А. , Ступак Р.В. у судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов. Пояснили, що договори, укладені між ТОВ "ПМС ГРУП"та ТОВ "Хелдіг", ТОВ "Дерикторія", є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, а ТОВ "Хелдіг" та ТОВ "Дерикторія" здійснюють діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому вважають податкові повідомлення-рішення правомірними, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМС ГРУП" є юридичною особою, що зареєстрована 28.08.2009 року Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, як платник податків, перебуває на обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 31.08.2009р., за №2483, крім того, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість і має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість -364917410351, відповідно до Свідоцтва від 15.10.2003р. № 1002500270.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту, поліграфічна діяльність, оптова торгівля продуктами харчування.

ТОВ "Дерикторія" є юридичною особою, що зареєстрована 09.07.2009 року Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві, взята на податковий облік Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 13.07.2009р. за №36690.

ТОВ "Хелдіг" є юридичною особою, що зареєстрована 02.10.2006 року Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві, взята на податковий облік Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 03.10.2006р. за №15763.

23 жовтня 2009 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Дерикторія", в особі директора ОСОБА_12, укладено договір №Д-28 на поставку товару: папір (блок) щільністю 100г/м2, матовий крейдований (формат 470х600); папір (форзац) 160 г/ м2, офсетний; палітурний картон (Ескаворд) на загальну суму 546 870,00 грн., у тому числі ПДВ 91145,00 грн.

02 листопада 2009 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Дерикторія", в особі директора ОСОБА_12, укладено договір №Д-19, відповідно до умов якого ТОВ "Дерикторія" віддрукувало листи формату А1 (пакети для насіння).

05 січня 2010 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Дерикторія", в особі директора ОСОБА_12, укладено договір №Д-00168, відповідно до умов якого контрагент здійснив друк поліграфічної продукції.

02 листопада 2009 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Хелдіг", в особі директора ОСОБА_13, укладено договір субпідряду №Х-0019 на ввід в експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт листової п'ятифарбової офсетної друкарської машини Heidelberg MOFP-H та пристрою прямого експонування пластин СТР Агфа.

04 січня 2010 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Хелдіг", в особі директора ОСОБА_13, укладено договір поставки №Х-41, відповідно до умов якого позивач придбав 2-х кольорову друкарську машину HEIDELBERG SM 102, 1993 року випуску. Вартість друкарської машини -1063862 грн.

11 січня 2010 року між ТОВ "ПМС ГРУП", в особі директора Матвійчука П.Г., та ТОВ "Хелдіг", в особі директора ОСОБА_13, укладено договір №Х-0048 на введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт двохкольорової друкарської машини Heidelberg SM 102, 1993 року випуску, паперорізальної машини гільйотинного типу Polar 115 EMC- Monitor (2 шт.), 5-ти кольорової друкарської машини Heidelberg SM 102-5-Р2, машини для безниткового з'єднання Muller Martini Amigo Plus, комбінованої фальцювальної машини STAHL KD 78.

За результатами господарських операцій між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Хелдіг", на підставі податкових накладних, виданих контрагентами, позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару та отриманих послуг у розмірі 1 601 921,00 грн.; на підставі договорів, платіжних доручень, актів здачі-приймання робіт, позивач відніс до валових витрат суму оплати за поставлений товар та отримані послуги у розмірі 8 009 607,00 грн.

На виконання постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Бондаренка Д.Л. від 14.02.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «ПМС ГРУП», в період з 10.05.2011 року по 16.05.2011 року посадовими особами Фастівської ОДПІ Київської області було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Хелдінг" та ТОВ "Дерикторія" за період з 01.09.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 23.05.2011 №142/27/2302-36491744 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ПМС ГРУП»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства про проведенні взаєморозрахунків по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Хелдвнг» та ТОВ «Дерикторія» за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством завищено податковий кредит у сумі 1601921,00 грн. за період з жовтня 2009 по серпень 2010 року, у результаті чого на порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 1 601921грн.;

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат підприємства всього на суму 8 009 607,00 грн. за 2009-2010, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2 002 402,00 грн.

Як убачається з Акта перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку про безтоварність господарських операцій по договорам, що укладені між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Дерикторія"(від 23.10.2009 №Д-28, від 02.11.2010 №Д-19, 05.01.2010 №Д-00168) та договорам, що укладені між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Хелдіг"(від 02.11.2009 №Х-0019, від 04.01.2010 №Х-41, 11.01.2010р. №Х-0048), нікчемність первинної фінансово-бухгалтерської документації, у тому числі податкових накладних, що отримані позивачем від контрагентів, та, як наслідок, нікчемність вищезазначених договорів.

У ході перевірки податковим органом встановлена наявність дебіторської заборгованості за ТОВ "Хелдіг", яка станом на 31.12.2010р. рахувалась: за договором від 02.11.2009 №Х-0019 - у розмірі 2 204 390,00 грн., за договором від 11.01.2010 №Х-0048 - у розмірі 1 299 230,00 грн.; наявність кредиторської заборгованості ТОВ "ПМС ГРУП" згідно договору від 04.01.2010 №Х-0041, яка станом на 31.12.2010 склала 1 005 062,00 грн.; відсутність інформації щодо особи, яка отримувала товар у ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Хелдіг" та спосіб його транспортування.

Згідно даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжності між сумою податкового зобов'язання ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Хелдіг" та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем.

В ході перевірки податковим органом були використані матеріали кримінальної справи №69-110 по обвинуваченню директора ТОВ "Караван НАТС Україна" Кравчука К.М. за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Під час досудового слідства встановлено, що впродовж 2008-2010 років група осіб організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування даної схеми особами без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB "Хелдіг", яке було створено та зареєстровано на "підставну" особу - громадянина ОСОБА_13 та ТОВ "Дерикторія", яке було створено та зареєстровано на "підставну" особу - громадянина ОСОБА_12

Під час досудового слідства у кримінальній справі про умисне ухилення від сплати податків посадових осіб ТОВ "Караван НАТС Україна", у якості свідків допитано керівника ТОВ "Дерикторія" ОСОБА_12 та керівника ТОВ "Хелдіг" ОСОБА_13, які повідомили, що вони не мають ніякого відношення до діяльності підприємств. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності вони не підписували та не уповноважували на це будь-яких осіб. Підприємства вони погодилися зареєструвати на своє ім'я на пропозицію знайомого на ім'я ОСОБА_11 за грошову винагороду, який пообіцяв, що підприємство буде використовуватися для конвертаційної діяльності та ніяких документів підписувати не потрібно.

Під час перевірки посадовими особами податкового органу взято до уваги висновок спеціаліста начальника СТКЗР Білоцерківського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Майданіка A.B. (а.с. 175-176, том ІІ), у якому зазначено, що підписи в податкових накладних в графах "підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну", підписи в Рахунках - фактурах у графах "виписав", підписи в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графах "виконавець" по взаєморозрахункам між TOB "ПМС ГРУП" та TOB "Дерикторія", TOB "Хелдіг" за період з жовтня 2009 року по серпень 2010 року, виконані не громадянином ОСОБА_12 та громадянином ОСОБА_13., а іншими особами.

Зважаючи на вищезазначене, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Дерикторія" та ТОВ "Хелдіг" створені та здійснювали фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, у них відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по взаєморозрахунках з позивачем та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже, правочини, укладені між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Хелдіг" носять нікчемний характер.

Враховуючи отримані дані перевірки, відповідач дійшов висновку, що господарські операції мали безтоварний характер, а дії посадових осіб TOB "ПМС ГРУП" та TOB "Дерикторія", TOB "Хелдіг" при укладенні договорів від 23.10.2009 №Д-28, від 02.11.2010 №Д-19, 05.01.2010 №Д-00168, від 02.11.2009 №Х-0019, від 04.01.2010 №Х-41, 11.01.2010 №Х-0048 були вчиненні з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з метою отримання податкової вигоди.

За результатами перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2011 року :

№ 0000082302, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 002 401,25 грн., з яких: 1 601 921,00 грн. -за основним платежем; 400 480,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000072302, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 503 002,60 грн., з яких: 2 002 402,00 грн. -за основним платежем; 500 600,6 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо безтоварність господарських операцій по договорам, що укладені між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Дерикторія" (від 23.10.2009 №Д-28, від 02.11.2010 №Д-19, 05.01.2010 №Д-00168) та договорам, що укладені між ТОВ "ПМС ГРУП" та ТОВ "Хелдіг"(від 02.11.2009 №Х-0019, від 04.01.2010 №Х-41, 11.01.2010 №Х-0048), нікчемності первинної фінансово-бухгалтерської документації, у тому числі податкових накладних, що отримані позивачем від контрагентів, та, як наслідок, нікчемність вищезазначених договорів є безпідставними, а винесені податкові повідомлення - рішення від 26.09.2011 року №00013402320 та №00013412320 є протиправними з наступних причин.

У акті перевірки Фастівською ОДПІ Київської області зроблено оцінка доказів у кримінальній справі №69-110, а саме на підставі допиту свідків керівника ТОВ "Дерикторія" ОСОБА_12 та керівника ТОВ "Хелдіг" ОСОБА_13, та висновку спеціаліста начальника СТКЗР Білоцерківського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Майданіка A.B. на підставі чого зроблено висновок про те, що правочини між TOB «ПМС ГРУП»та TOB «Хелдіг»та TOB «Дерикторія»носять нікчемний характер.

З цього приводу необхідно зазначити, що згідно ст. 67 КПК України до суб'єктів , які можуть оцінювати докази у кримінальній справі віднесені суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, які оцінюють докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Для яких ніякі докази не мають наперед встановленої сили.

Згідно ст. 321 КПК України кримінальні справи вирішуються вироком.

З викладеного у Акті перевірки від 23.05.2011 р. не вбачається про те, що станом на дату прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень від 07.06.2011 р. № 0000082302 та № 0000072302, суд при розгляді кримінальної справи № 69 - 110 у порядку кримінально - процесуального законодавства, відповідно до ст. ст. 257, 299, 317, 323, 327, 369 КПК України, вже безпосередньо дослідив, розглянув та оцінив всі наявні докази у кримінальній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, взяв до уваги одні докази і відкинув інші та після цього постановив мотивований обвинувальний чи виправдувальний вирок.

Тобто, відповідач не мав перебирати на себе здійснення функцій кримінального судочинства і відповідно він не є суб'єктом оцінки доказів у кримінальній справі.

Відповідачем не було надано суду вирок по кримінальній справі № 69-110 або вирок суду про притягнення посадових осіб ТОВ "ПМС ГРУП" , ТОВ "Дерикторія" чи ТОВ "Хелдіг" до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до відповідальності. Також, відповідачем не було повідомлено суд про наявність таких судових рішень.

Щодо висновку відповідача про нікчемність правочинів, укладених між TOB «ПМС ГРУП»та TOB «Хелдіг»і TOB «Дерикторія»суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної правлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Проаналізувавши положення перелічених актів законодавства, можна зробити висновок, що до завдань, функцій і повноважень органів державної податкової служби України, в даному випадку об'єднаних державних податкових інспекцій, діючим законодавством не віднесено такі завдання, функції і повноваження як визначати ознаки недійсності (нікчемності) та робити висновки про недійсність (нікчемність) правочинів, що законодавцем віднесено до сфери цивільного законодавства, яким, згідно ст. 1 ЦК України, регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників. До податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Внаслідок цього, державні податкові інспекції не є учасниками цивільних (договірних) відносин, які мають місце між іншими фізичними та юридичними особами (сторонами) та не наділені повноваженнями щодо прийняття цивільно-правових висновків стосовно таких відносин, в тому числі вирішувати питання щодо нікчемності правочинів між сторонами договірних правовідносин, до яких органи податкової служби не мають відношення та не є їх учасниками.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є недійсним.

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що висновок суду стосовно недійсності правочину має бути викладений у рішенні суду, а саме у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Але висновки відповідача про порушення позивачем ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 207,ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків ґрунтується лише на протоколах допитів свідків (директорів TOB «Хелдінг», та TOB «Дерикторія»).

Крім того, відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

Згідно з статтею 65 Кримінально-процесуального кодексу України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Таким чином, пояснення директорів TOB «Хелдінг», ПП «Біг Кепітал»та TOB «Дерикторія», зафіксовані в протоколах допиту, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагентів позивача.

Враховуючи викладене, суд визнає, що висновок Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про нікчемність укладеного між позивачем та TOB «Хелдінг»і TOB «Дерикторія»є безпідставним та необґрунтованим.

А також, про порушення власне податкового законодавства з боку TOB Хеддіг»та TOB «Дерикторія»в Акті перевірки не йдеться та відповідно кваліфікація таких порушень за конкретними нормами податкового законодавства не знайшла підстав, що свідчить про те, що TOB «Хелдіг»та ТОВ «Дерикторія»повністю нарахували та задекларували у складі своїх податкових зобов'язань та у складі валового доходу підсумки продажу товарів, послуг та адресу ТОВ «ПМС ГРУП».

Зробивши висновок про порушення позивачем податкового законодавства, відповідачем не було враховано наступні положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 названого Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», виключною підставою для невключення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ є непідтвердження вказаних сум податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, із змінами та доповненнями (надалі Закон № 996-XIV) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Документом, що підтверджує факт отримання послуг, є відповідний акт прийому-здачі отриманих послуг за договором, який є достатньою підставою для віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 також зазначено наступне: «Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.»

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (надалі Положення №168/704).

Первинні документи, як встановлено підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №168/704, - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення №168/704 та статтею 9 Закону №996- ХІУ, визначено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даними нормами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Подані позивачем видаткові та податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, акти здачі-прийняття робіт, рахунки -фактури ( які наявні в матеріалах справи) є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законодавством обов'язкові реквізити, що не спростовується висновками Акту перевірки .

TOB «ПМС ГРУП»всі придбані у TOB «Хелдіг»та TOB «Дерикторія»товари, роботи та послуги, маючи всі необхідні первинні документи про це, використало у власній господарській діяльності, що відповідає положенням п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону від 28.12.1994 р. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону від 03.04.1997 р. та вказані операції з придбання товарів та послуг на час проведення перевірки, у відповідності до вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, були підтверджені наявними у TOB «ПМС ГРУП»податковими накладними, які Фастівською ОДПІ Київської області також повністю перелічені у Акті перевірки.

TOB «ПМС ГРУП»та TOB «Хелдіг», TOB «Дерикторія»при укладенні договорів були додержані всі вимоги закону, які передбачені нормами Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та за наслідками їх укладання відповідно до положень ч. 1 ст. 202 ЦК України сторонами були набуті цивільні права та обов'язки, які повністю взаємно виконані.

У зв'язку з викладеним вище суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не підтверджується належними доказами.

Крім того, Фастівська ОДПІ Київської області не надала доказів про відсутність у TOB «ПМС ГРУП»товарів, робіт, послуг, про які йде мова в Акті перевірки від 23.05.2011 р., та не навела в ньому посилання на будь - які докази, що вказують про інші джерела походження зазначених товарів, робіт, послуг ніж у зв'язку з договірними відносинами з TOB «Дерикторія»та TOB «Хелдіг».

Фактичне придбання, наявність та продаж TOB «ПМС ГРУП»у даному випадку товарів, послуг також визнано Фастівською Об'єднаною ДПІ Київської області через те, що при проведенні вищезазначеної перевірки відповідач не встановив порушень з боку TOB «ПМС ГРУП»вимог ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. З Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість»(із змінами) у частині декларування підприємством з метою оподаткування відповідних сум у складі валового доходу та у складі податкових зобов'язань з ПДВ до яких підприємством зараховані операції з продажу (постачання) саме тих товарів, робіт, послуг, які були придбані TOB «ПМС ГРУП»у TOB «Дерикторія»та TOB «Хелдіг».

Це при тому, що згідно п. 86.10. ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що в акті перевірки зазначаються і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Однак, в даному випадку такі факти завищення податкових зобов'язань Фастівською Об'єднаною ДПІ Київської області не були встановлені, що прямо свідчить про придбання та продаж TOB «ПМС ГРУП»отриманих від TOB «Дерикторія»та TOB «Хелдіг»товарів, робіт, послуг.

Крім того, згідно п. 86.9. ст. 86 ПК України встановлено, що у разі коли грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність.

В даному випадку, в Акті перевірки не вказано про набрання законної сили рішення суду у вищезазначеної кримінальній справі № 69-110, тобто по якій постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Бондаренка Д.Л, від 14.02.2011 року і була призначена позапланова документальна перевірка ТОВ «ПМС ГРУП».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, господарська діяльність здійснювалась позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства , зокрема, з питань оподаткування.

Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМС Груп" до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 червня 2011 року №0000072302, №0000082302- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 7 червня 2011 року №0000072302, №0000082302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 серпня 2012 р.