Постанова № 25760233, 17.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2012 р. Справа №2а-6646/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участі представників сторін:

прокурора - Березовиченко Ю.Ю.,

від позивача - Бахарева Н.Ю., довіреність від 05.01.2012 року;

від відповідача - Степанов О.Д., довіреність від 31.01.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом заступника прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ

Заступник прокурора м. Євпаторії звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів із позовною заявою до Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період з 2007 року по 2010 рік у розмірі 1469231,00 гривень, штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2005 рік в розмірі 167208,00 гривень та за 2006 рік в розмірі 209424,00 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.06.2011 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи, зазначивши, що на момент розгляду справи заборгованість в загальній сумі 1845863,00 гривень відповідачем не сплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на арифметичні помилки при визначені розміру штрафних санкції та на судову практику, яка склалась стосовно відмови у стягненні з Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за попередні роки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 7 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 875) визначено, що порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначеного Фонду соціального захисту інвалідів визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року № 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 року за № 528/19266 (далі - Положення № 129).

Відповідно до пункту 1 Положення № 129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Згідно пункту 4 Положення № 129 основними завданнями Фонду є:

1) реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Згідно з п. 12 Положення № 129 для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 81 від 26.05.2011 року (далі - положення № 81).

Пунктом 1 Положення № 81 встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п. 2 Положення № 81 відділення Фонду є правонаступником Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу.

Згідно з п. 16 Положення № 81 відділення є юридичною особою, та реалізує завдання, визначені пунктом 4 Положення, до яких належать участь у межах своєї компетенції в реалізації на території Автономної Республіки Крим заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Отже, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, яке визнано урядовим органом державного управління.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України № 875 відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

З метою реалізації зазначених завдань, викладених у пункті 5 Положення № 129 Фонд соціального захисту інвалідів наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Частинами 9, 10 статті 20 Закону № 875 встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органом державної влади, яке у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" (адреса: 97416, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм.Ульянова, 26/28, ідентифікаційний код 03348057) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 31.01.1992 року, що підтверджується довідкою № 44-941-71-871 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 12).

Таким чином, Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 875).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 року № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 117/13384, затверджено форму звітності № 10-ПІ.

Відповідно до пункту 2.1 чинної форми звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" використовує найману працю, та відповідно до Закону має подавати Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Однак, за період з 2007 року по 2010 рік відповідач не зареєстрований в Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів у встановленому законом порядку, а також не забезпечив працевлаштування інвалідів в кількості чотирьох відсотків від загальної кількості працюючих співробітників, не надавав звіти форми № 10-ПИ про працевлаштування на підприємстві інвалідів за період 2007-2010 р.р..

На виконання вимоги Прокуратури м. Євпаторії та постанови старшого слідчого прокуратури м. Євпаторії щодо призначення ревізії на КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" від 01.04.2011 року № 964 вих/11 Кримським Республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була проведена позапланова виїзна перевірка щодо виконання реєстрації роботодавця у відділенні Фонду, подання роботодавцем до відділення Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оплати роботодавцем суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

За результатами проведеної перевірки складено акти перевірки виконання ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 19.04.2011 року за періоди 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки, якими встановлено наступне.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2005 рік - 396 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 4 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 5518000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 13934,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 12; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 167208,00 гривень.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2006 рік - 398 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників за 2006 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 4 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 6946000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 17452,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 12; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 209424,00 гривень.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2007 рік - 396 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників за 2007 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 4 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 8637000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 21813,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 12; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 261756,00 гривень.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2008 рік - 397 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників за 2008 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 4 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 10544000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 26559,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 12; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 318708,00 гривень.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2009 рік - 397 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників за 2009 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 3 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 12231000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 30809,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 13; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 400517,00 гривень.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2010 рік - 401 особа; середньооблікова чисельність штатних працівників за 20105 рік, яким по висновку МСЕК встановлена інвалідність - 2 особи; чисельність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників за рік - 13985000,00 гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 34875,00 гривень; кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 14; сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 488250,00 гривень.

На підставі актів перевірки від 19.04.2011 року складено висновок щодо загального економічного збитку від 25.05.2011 року № 04-4/3512, в якому встановлено, що в результаті дій посадових осіб КРП "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" за 2005-2010 роки бюджет України не отримав 1845863,00 гривень.

Досліджуючи питання правомірності застосування до КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" адміністративно-господарських та штрафних санкцій за неправцевлаштування у 2005-2010 році потрібної кількості інвалідів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" захищає права інвалідів саме шляхом обов'язку підприємств працевлаштувати необхідну кількість інвалідів, а у разі їх не працевлаштування - накладення на підприємство адміністративно-господарських санкцій. Штрафні санкції є альтернативним зобов'язання роботодавця, який повинен або дотриматися норматив з робочих місць для інвалідів, або сплатити штрафні санкції.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Статтею 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені статтею 18 Закону не можуть скористатися своїми правами. Водночас, суд зазначає, що результатом працевлаштування відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.

Із аналізу нормативно-правових актів щодо повноважень відповідних органів, суд дійшов висновку, що суб'єкти, визначені статтею 18 Закону, лише сприяють у працевлаштуванні інвалідів, а безпосереднє їх працевлаштування здійснюють роботодавці. Штрафні санкції, відповідно до статті 20 Закону, роботодавці зобов'язані сплачувати незалежно від положень, викладених у статтях 18 та 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Зазначена думка викладена Вищим адміністративним судом України у п. 3.3 Довідки від 23.08.2004 року.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у п. 3.3 Довідки від 23.08.2004 року зазначає, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання. Однак ні зазначеною нормою, ні Законом не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок працевлаштування необхідної кількості інвалідів покладений саме на підприємство, на якому ця необхідна кількість інвалідів повинна бути працевлаштована, а на Державну службу зайнятості покладений обов'язок сприяння господарюючим суб'єктам у працевлаштуванні інвалідів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що Кримським Республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" не виконані необхідні заходи щодо працевлаштування потрібної кількості інвалідів на підприємстві у період з 2005 року по 2010 рік.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період з 2007 року по 2010 рік у розмірі 1469231,00 гривень, штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2005 рік в розмірі 167208,00 гривень та за 2006 рік в розмірі 209424,00 гривень, обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" (код 03348057, адреса: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм.Ульянова, 26/28) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 133, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798, р/р 31213230700015) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період з 2007 року по 2010 рік в розмірі 1469231 (один мільйон чотириста шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять одна) гривень 00 копійок, штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів за 2005 рік в розмірі 167208,00 (сто шістдесят сім тисяч двісті вісім) гривень та штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів за 2006 рік в розмірі 209424 (двісті дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.