Рішення № 25758339, 07.08.2012, Розівський районний суд Запорізької області

0823/227/2012

2/0823/65/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2012 смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

з участю представника позивача Даргіля С.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ»(далі -ПАТ «СК «Оранта-Січ») до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) в судовому засіданні 07 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У травні 2012 року ПАТ «СК «Оранта-Січ»звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 21 березня 2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1. 15 липня 2011 року з вини відповідача ОСОБА_2 трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю застрахованого товариством автомобіля «Ніссан Альмера»та належного ОСОБА_2 автомобіля ЗАЗ-1103, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілю «Ніссан Альмера»були завдані механічні пошкодження. ПАТ «СК «Оранта-Січ»сплатило страхове відшкодування в розмірі 19402 грн. 20 коп..

Посилаючись на вказані обставини, позивач на підставі ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) просив стягнути з ОСОБА_2 19402 грн. 20 коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу. Одночасно позивач прохав стягнути з відповідача суму понесених ним судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги ПАТ «СК «Оранта-Січ»підтримав, прохав позов задовольнити по тих самих підставах, які були зазначені в позовній заяві, надавши судові відповідні пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково. Не заперечуючи своєї вини у ДТП, вона не погодилася із сумою проведеного страхового відшкодування, вважаючи її завищеною. При цьому зауважила, що огляд пошкодженого транспортного засобу проводився без її участі, однак виявлені пошкодження за механізмом виникнення та локалізацією відповідали обставинам, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода.

Суд, вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2011 року приблизно о 17 год. 30 хв. на перехресті вул. Лієпаєвської з вул.Першотравневою в м.Бердянську Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ-1103, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, та автомобіля «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 М-2140, під керуванням ОСОБА_4 та належного ОСОБА_3 (а.с.7-9).

Постановою судді Розівського районного суду Запорізької області від 15 серпня 2011 року, яка набрала законної сили 26 серпня 2011 року, водія ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.3).

З постанови суду та з пояснень відповідача ОСОБА_2 встановлено, що остання, керуючи транспортним засобом, виїхала на перехрестя, при цьому не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Уступити дорогу»і не надала перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Ніссан Альмера». Таким чином, водій ОСОБА_2 не виконала вимогу п.16.11 Правил дорожнього руху України, якою передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Внаслідок ДТП транспортному засобу «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1, завдано механічних пошкоджень (а.с.7,8,15-16).

Автомобіль «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_3 та був застрахований ПАТ «СК «Оранта-Січ»за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21 березня 2011 року (а.с.4,18).

Згідно умов вказаного договору, на підставі заяви власника автомобіля, страхового акту від 27 вересня 2011 року та висновку №141 з визначення вартості матеріального збитку від 25 серпня 2011 року, ПАТ «СК «Оранта-Січ»сплатило ОСОБА_3 за платіжним дорученням №1717 від 19 жовтня 2011 року та видатковим касовим ордером №589 від 29 вересня 2011 року страхове відшкодування в розмірі 19402 грн. 20 коп. (а.с.4-6,10-14,17,21).

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача в сумі виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19402 грн. 20 коп., а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача проти позову, то суд прийшов до переконання про їх необґрунтованість.

Так, відповідач вказала про те, що огляд пошкодженого транспортного засобу проводився без її участі, однак виявлені пошкодження за механізмом виникнення та локалізацією відповідали обставинам, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода. Враховуючи зазначене, сама по собі відсутність відповідача під час огляду пошкодженого транспортного засобу не свідчить про необґрунтованість та недійсність його результатів.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не погодилась із висновком №141 з визначення вартості матеріального збитку від 25 серпня 2011 року, вважаючи його завищеним, тому, на переконання суду, саме у неї виник обов'язок довести протилежне. В судовому засіданні відповідачем не було порушено питання про проведення судової автотоварознавчої експертизи з метою встановлення вартості матеріального збитку. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не надала будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень в цій частині.

Оскільки позовні вимоги ПАТ «СК «Оранта-Січ»задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для присудження позивачу понесених ним судових витрат в сумі 214 грн. 60 коп. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись стст.993,1187,1188,1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», стст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: 70311 АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ»(юридична адреса: 69104 м.Запоріжжя, вул.Малиновського, 16, код ЄДРПОУ 02307292, розрахунковий рахунок №265044791 у ЗОД «Райффайзен Банк Аваль»м.Запоріжжя, МФО банку 313827) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 19402 (дев'ятнадцяти тисяч чотирьохсот двох) гривень 20 (двадцяти) копійок, а також понесені судові витрати в сумі 214 (двохсот чотирнадцяти) гривень 60 (шістдесяти) копійок, а всього стягнути грошові кошти в сумі 19616 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.М.Кущ

07.08.2012