Постанова № 25754286, 17.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 р.

Справа № 2-а-3060/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговельно-Промисловий союз", Приватного підприємства "Інвестагропівдень" про стягнення коштів за недійсним договором купівлі -продажу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі – позивач, ДПІ) звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-Промисловий союз" (далі – відповідач 1, ТОВ), Приватного підприємства "Інвестагропівдень" (далі – відповідач 2, ПП) про стягнення коштів за недійсним договором купівлі –продажу.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просить суд застосувати наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним за ст. 208 ГК України, а саме: стягнути з ТОВ „Торговельно-Промисловий Союз" на користь ПП „Інвестагропівдень" отримані за результатами виконання угоди грошові кошти в сумі 45802,56грн.; з ПП „Інвестагропівдень" в доход держави продукцію, отриману за договором; у разі неможливості стягнення майна в натурі - вартість отриманої від ТОВ „Торговельно-Промисловий Союз" продукції в сумі 45802,56грн.

У зв’язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво. Таким чином, позивачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

В судове засідання сторони не з’явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Податковим органом встановлено, що на підставі усної угоди, укладеної між ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» та ПП «Інвестагропівдень», ПП «Інвестагропівдень» придбало, а ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» відвантажило сільськогосподарську продукцію на загальну суму 45 802,56 грн.

Розрахунки між вищевказаними підприємствами здійснювалися у безготівковій формі.

Угода виконана в повному обсязі, заборгованість між сторонами за договором відсутня.

Позивач вважає, що угоди між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і є недійсними за ст. 207 ГК України, оскільки рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2006 року визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Союз», статут та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з дати реєстрації, припинено юридичну особу ТОВ «Торгівельно- Промисловий Союз».

Наведені дані свідчать про те, що однією з цілей здійснення підприємницької діяльності Відповідача 1 (в тому числі і укладення даної угоди) є отримання надприбутків при несплаті будь-яких податків, платежів до бюджету, а також про наявність прямого умислу, направленого на приховування доходів від оподаткування, що прямо протирічить статті 67 Конституції України .

Отже, таку мету діяльності відповідача ДПІ кваліфікує як направлену на приховування від оподаткування доходів, відповідно, - як таку, що суперечить інтересам держави та суспільства. В результаті здійснення даних угод порушені інтереси держави в галузі оподаткування та формування бюджету, а саме: Відповідач 1 не нараховував та не сплачував необхідних платежів, а Відповідачем 2 занижено до сплати в доход бюджету ПДВ в сумі 7633,76грн., шляхом зменшення податкових зобов'язань на суму 7633,76грн.

За встановлених обставин ДПІ просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, встановлені ст. ст. 207, 208 ГК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговельно - Промисловий Союз" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Печерською районною адміністрацією м. Києва 24.06.2004р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 40502, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 32982426, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, буд. 3-А. Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 30576389 видане 21.06.2005 року

Приватне підприємство „Інвестагропівдень" зареєстроване 25.05.2005р. Херсонським міськвиконкомом, запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 14991020000002811,код 33511741, юридична адреса: м. Херсон, вул. ПІ. Алейхема, 14. Підприємство взяте на облік як платник податків 02.06.2005р. за № 7052 в ДПІ у м. Херсоні, що підтверджується довідкою № 855 від 02.06.2005року.

На підставі усної угоди, укладеної між ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» та ПП «Інвестагропівдень», згідно податкових накладних ПП «Інвестагропівдень» придбало, а ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» відвантажило на адресу ПП «Інвестагропівдень» сільськогосподарську продукцію, а саме - пшеницю 4-5 класу, ячмінь 3 класу.

Поставка товару здійснювалась на підставі виписаних ТОВ «Торгівельно- Промисловий Союз» видаткових накладних, виданих на адресу ПП «Інвестагропівдень», згідно яких загальна вартість поставлених товарів складає 45 802,56 грн.

Розрахунки між вищевказаними підприємствами здійснювалися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ПП «Інвестагропівдень» на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» № 260020207, відкритий у ТОВ «Банк Перспектива» м. Донецьк, МФО 335902, що підтверджується рахунками, виписаними ПП «Інвестагропівдень»: від 01.09.2006р. № 691 - на суму 19 092,48 грн.; від 07.09.2006р. № 723 - на суму 12 138,0 грн.; від 07.09.2006р. № 726 - на суму 14 572,08 грн. Всього на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» № 260020207, відкритий у ТОВ «Банк Перспектива» у м. Донецьк, МФО 335902, було перераховано грошових коштів на загальну суму 45 802,56 грн.

Угода виконана в повному обсязі, заборгованість між сторонами за договором відсутня.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2006 року за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Союз» (код ЄДР 32982426), м. Київ від 24.06.2004 року за № 40502 з моменту реєстрації, визнано недійсним статут та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 7 липня 2004 року за № 37659801 з дати реєстрації, припинено юридичну особу ТОВ «Торгівельно - Промисловий Союз».

Тобто на момент укладення угоди та здійснення поставки товару – вересень 2006 року щодо продавця ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» рішенням суду від 06.03.2006р. визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації, визнано недійсним статут та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, припинено юридичну особу.

Суд погоджується із податковим органом про наявність обставин, що свідчать про недійсність правочину між ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» та ПП «Інвестагропівдень».

Проте суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Статтею 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Строк визначений у даній нормі є присікаючим.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі виконали спірний договір станом на момент складення видаткових накладних, податкових накладних та проведення розрахунків через розрахунковий рахунок від 01.09.2006р. № 691 - на суму 19 092,48 грн.; від 07.09.2006р. № 723 - на суму 12 138,0 грн.; від 07.09.2006р. № 726 - на суму 14 572,08 грн.

Таким чином річний строк для застосування санкцій, передбачених статтею 208 ГК України, за виконання договору купівлі-продажу між ТОВ «Торгівельно-Промисловий Союз» та ПП «Інвестагропівдень» почав спливати з 07.09.2006р.

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів у грудні 2007 року, тобто через три місяці після спливу строку, визначеного статтею 250 ГК України.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв’язку із пропуском податковим органом строку, протягом якого може бути застосована адміністративно-господарська санкція.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговельно-Промисловий союз", Приватного підприємства "Інвестагропівдень" про стягнення коштів за недійсним договором купівлі – продажу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8