Ухвала суду № 25752004, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2196/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Борисюк Л.П.

при секретарі: Савчуку Р.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2011 року №0007752304/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Згідно акта від 20 вересня 2010 року №719/23-4/31406764 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по податковій декларації ТОВ «Укрзернотранс-К»встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом та задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ «Інформаркет-Груп»за січень, лютий 2010 року, ТОВ «Укрспецюрбізнес»за лютий 2010 року, ТОВ «Шляховик-авто»за квітень 2010 року, ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»за квітень, травень та червень 2010 року на загальну суму 2009166,00 грн., у зв'язку із тим, що зазначені контрагенти позивача не включили відповідні суми податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань за відповідні періоди.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2009166,00 грн., у тому числі за січень 2010 року 225000,00 грн., за лютий 2010 року 388333,00 грн., за квітень 2010 року 525833,00 грн., за травень 2010 року 533333,00 грн., за червень 2010 року 336667,00 грн..

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2011 року №0007752304/0, колегія виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2010 року між ТОВ «Укрзернотранс-К»(замовник) та ТОВ «Укрспецюрбізнес»(виконавець) укладено договір №15/02/10 про надання рекламних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по організації рекламного обслуговування замовника.

Згідно з актами виконаних робіт (наданих послуг) та звіту ТОВ «Укрспецюрбізнес»надало позивачу послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних листівок на елеваторах автономної Республіки Крим.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаркет-Груп»10 червня 2009 року укладено договір №20/06/09 про надання рекламних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по організації рекламного обслуговування замовника.

Відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг), рахунків-фактур та звітів Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаркет-Груп»надало позивачу послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних листівок на елеваторах областей України (Вінницької, Донецької, Волинської та ін.).

Договір про надання рекламних послуг від 07 квітня 2010 року №07/4 укладено між позивачем та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі».

Згідно з актами виконаних робіт (наданих послуг) та звітів ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»надало позивачу послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних листівок в обласних центрах та інших населених пунктах України.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»та ТОВ «Шляховик-авто»01 квітня 2010 року укладено договір №01/14 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до якого перевізник надає послуги по міжнародним та внутрішнім перевозкам вантажів автомобільним транспортом та по організації таких перевозок.

Відповідно до актів надання послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляховик-авто»надало позивачу автопослуги з перевезення зернових по території України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаркет-Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецюрбізнес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляховик-авто»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»виписали на адресу ТОВ «Укрзернотранс-К»податкові накладні, датовані січнем, лютим, квітнем, травнем та червнем 2010 року на загальну суму 12054996, 00грн., у тому числі податок на додану вартість - 2009166,00 грн.

Позивач в оплату за поставлені послуги перерахував на рахунки контрагентів грошові кошти на повну суму поставки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

В податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, квітень, травень та червень 2010 року позивач в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Інформаркет-Груп», ТОВ «Укрспецюрбізнес», ТОВ «Шляховик-авто»та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі», у зв'язку з придбанням рекламних та автомобільних послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пунктами 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «Інформаркет-Груп», ТОВ «Укрспецюрбізнес», ТОВ «Шляховик-авто»та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованості і законності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 15.08.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Усенко В.Г.