Ухвала суду № 25751952, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16449/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Бірова Н.М.

пр-к відповідача Коновал Т.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «ЕКОФАКЕЛ»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЕКОФАКЕЛ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007542301 від 31.10.2011 року -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «ЕКОФАКЕЛ»(далі - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007542301 від 31.10.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено через необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив її скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Головпостачінвест»за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 та складено за наслідком останньої акт від 14.10.2011 № 2169/2301/31030983 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ»завищено податковий кредит по податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 97651,00 грн., оскільки даний кредит сформовано за результатами виконання договору № 7/10 від 15.04.2010 (далі Договір № 7/10), укладеного між позивачем та ТОВ «Головпостачінвест», а у зазначеного контрагента позивача, згідно податкової звітності, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, тобто податковим органом зроблено висновок про те,що Договір № 7/10, укладений між ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ»та ТОВ «Головпостачінвест»не спрямований на реальне здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами.

На підставі Акту перевірки відповідачем 31.10.2011р. винесено податкове повідомленні-рішення №0007542301, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122064 грн., з яких за основним платежем -97651 грн., та за штрафними санкціями -24413грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що реальність укладеної угоди та проведених по ній господарських операцій підтверджується, видатковими накладними, податковими накладеними та реєстрами виданих податкових накладних, протоколами замовлень на поставку товару.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження товарності операцій за Договором № 7/10, зокрема: у видаткових та податкових накладних щодо найменування поставленого товару маються суттєві розбіжності та в деяких податкових накладених відсутнє посилання на номер та дату договору, на виконання якого їх видано, - а відповідач довів правомірність прийнятого рішення.

Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З урахуванням позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові суду від 9 лютого 2010 року в справі N 10/13 , при розгляді справ даної категорії слід виходити з того, що за статтею 208 ГК правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тобто, застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку -продавця.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на фіктивність зазначених вище угод вказує те, що у позивача відсутні інші (крім податкових та видаткових накладних) первинні документи бухгалтерського обліку, які б вказували на реальність господарських операцій, зокрема: акти приймання-передачі товару між позивачем і його контрагентом; інструкції, паспорти, технічні характеристики на пальники, інші прилади які виготовлялись і реалізовувались позивачеві ТОВ «Головпостачінвест»згідно пп.2.2, 4.1 Договору № 7/10.

Крім того, судом першої інстанції встановлено відсутність у ряді податкових накладних (№ 13 від 15.04.2010, № 14 від 19.04.2010, № 18 від 13.05.2010, № 19 від 17.05.2010, № 20 від 21.05.2010, № 22 від 28.05.2010, № 39 від 02.06.2010, № 40 від 03.06.2010, № 42 від 07.06.2010, № 45 від 19.06.2010, № 60 від 29.06.2010) номеру та дати договору, що унеможливлює встановити, у рамках якої господарської операції (правочину) відбувалась передача товару, а також відсутність реєстрації накладних № 82 від 30.07.2010, № 105 від 26.08.2010, № 141 від 30.09.2010 у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЕКОФАКЕЛ»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.