Ухвала суду № 25751511, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1069/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк-буд»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, про що складено Акт від 20 січня 2012 року № 67/23-34913396 (далі -Акт № 67/23-34913396), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 14-21).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України (далі -ПК), а саме, завищення ним суми податку на додану вартість заявленої до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на 27715,00 грн.

На підставі вищезазначеного порушення Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0000072304/74 та № 0000062304/73, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 10,13).

Відповідно до п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з Акту № 67/23-34913396, у декларації Позивача за жовтень 2011 року заявлено 51691 грн. суми бюджетного відшкодування, в зв'язку з тим, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року та за вересень 2011 року становить 23 976, 00 грн. і 27 715, 00 грн. відповідно.

Згідно із п. 200.5 ст. 200 ПК, не мають права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до абз. 4,5,8 Вступу Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів", затвердженого Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації України «Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів»від 19 серпня 1997 року № 507, основні фонди - це матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи; класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 1996 р. N 1075 ( 1075-96-п ) "Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)" і поділяється на групи, зокрема до першої з яких відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 431320 від 09.02.2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 37,38), 05 квітня 2007 року Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області Позивача зареєстровано як юридичну особу, а 23 вересня 2011 року його зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним Свідоцтвом серії НБ № 229441 від 23 вересня 2011 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 39), в зв'язку з чим, Позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, тому, як його зареєстровано як платника податку на додану вартість менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подано заяву на бюджетне відшкодування.

Проте, як вбачається з Договорів міни від 28 вересня 2011 року та 30 вересня 2011 року, укладених між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз", копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 24-32,) Позивачу передано у власність Ѕ (одну другу) частини нежитлової будівлі -складу № 12 та 63/100 (шістдесят три сотих) частки нежитлової будівлі -контори, що є придбанням основних фондів.

В зв'язку з тим, що Позивачем придбано об'єкти основного фонду, він має право відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що бюджетне відшкодування відповідно до вимог ПК не залежить від введення придбаних основних фондів в експлуатацію, що спростовує доводи Відповідача, викладені в його апеляційній скарзі.

Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, що і було зроблено Позивачем.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року -без змін.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Оксененко О.М.