Вирок № 25750165, 28.08.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1/2609/1053/2012p.

В И Р О К

Іменем України

28 серпня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

з участю прокурора Павловської О.А.,

підсудної ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області, українки, громадянки України, освіти середньої-технічної, заміжньої, працюючої санітаркою у Святошинському психоневрологічному інтернаті міста Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила пособництво в підробці посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання, а також використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.

Так, в перших числах березня 2012 року, точна дата та час судом не встановлені, у ОСОБА_1, яка на обліку в Управлінні Пенсійного фонду не перебуває та пенсію не отримує, після розмови з невстановленою судовим слідством особою жіночої статті, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, виник протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання для безкоштовного проїзду в електропоїздах.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 у березні 2012 року перебуваючи у електропотязі сполученням Київ-Ніжин, який рухався у напрямку до міста Ніжин, що у Чернігівської області, зустрілась з вказаною невстановленою судовим слідством особою жіночої статті, та, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, надала їй свою фотокартку та повні анкетні дані для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення на своє ім'я. Через декілька днів, у зазначений час, ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Ніжин, що у Чернігівській області, за попередньою домовленістю знову зустрілась з вказаною невстановленою жінкою і отримала від неї підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи загального захворювання, видане на своє ім'я, за що передала останній гроші у сумі 200 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 з березня 2012 року по липень 2012 року використовувала вказане підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в електропоїздах.

Однак, 1 липня 2010 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля пропускних турнікетів 2-ї Північної платформи вокзального комплексу станція Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа для безкоштовного проїзду приміським залізничним транспортом, достовірно знаючи, що наявне у неї пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане 28 травня 2009 року, на її ім'я є підробленим, пред'явила його перонному контролеру під час перевірки документів при проходженні через турнікети до посадочних платформ, таким чином використавши завідомо підроблений документ для подальшого безкоштовного проїзду на електропоїзді, однак була викрита працівниками міліції, після чого в приміщенні чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирський, при проведенні особистого огляду в неї у руці було виявлено та вилучено зазначене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи загального захворювання НОМЕР_1, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним управлінням соціального захисту населення міста Києва, на ім'я ОСОБА_1

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю і у вчиненому розкаялася, дала зізнавальні показання у справі, повністю підтвердивши, що вона дійсно при вказаних обставинах вчинила інкриміновані їй злочинні діяння, пояснивши, що 1 липня 2012 року приблизно о 19 годині 40 хвилин в неї закінчилась зміна і вона пішла до зупинки метро «Житомирська», що у місті Києві для того, щоб на метро поїхати до станції «Вокзальна». Приблизно о 20 годині 00 хвилин вона прибула до станції «Вокзальна». Після цього, вийшовши з приміщення станції метро, вона пішла до 2-ї Північної платформи вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський», що у місті Києві, з метою поїздки електропотягом сполученням «Київ-Пасажирський»додому. Коли вона прийшла до Північного вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський», то касир, якому вона пред'явила підроблене пенсійне посвідчення на її ім'я, видала їй квиток на безкоштовний проїзд, де було зазначено номер її пенсійного посвідчення. Вищевказаний квиток вона загубила. Після цього, отримавши вищевказаний квиток, вона пішла до 2-ї Північної платформи вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський». Приблизно о 20 годині 30 хвилин, проходячи через пропускний турнікет 2-Північної платформи вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський», пред'явила перонному контролеру підроблене пенсійне посвідчення НОМЕР_1 інваліда 2-ї групи загального захворювання для безкоштовного проїзду в електропотягах приміського сполучення, видане 28 травня 2009 року на її ім'я. Після цього перонний контролер викликала працівників міліції, які стояли неподалік у форменому одязі, які в свою чергу пред'явили свої службові посвідчення працівників транспортної міліції та попросили її пред'явити їм пенсійне посвідчення, яке вона щойно пред'являла перонному контролеру, що вона і зробила. Після цього, працівники міліції, у приміщенні ЛВ на ст. «Київ - Пасажирський»в присутності двох понятих, вилучили з її правої руки підроблене посвідчення НОМЕР_1 інваліда 2-ї групи загального захворювання. Дане пенсійне посвідчення НОМЕР_1 інваліда 2-ї групи загального захворювання, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним Управлінням соціального захисту населення м. Києва на її ім'я та вклеєною фотокарткою вона придбала приблизно чотири місяці тому, у березні 2012 року, за 200 гривень, у невідомої жінки з якою познайомилась у перших числах березня місяця 2012 року, коли їхала у електропотязі сполученням «Київ-Ніжин»до міста Ніжина Чернігівської області. Коли вона їхала разом з вищевказаною жінкою у електороптязі, то побачила як при перевірці квитків контролерами, остання пред'явила своє пенсійне посвідчення. Її здивувало це і вона запитала про те, чи дійсно жінка являється пенсіонером, у зв'язку з тим, що остання була молодшою ніж вона на вік. Невідома жінка сказала, що може допомогти їй також придбати пенсійне посвідчення. На що остання погодилася, так як працює у місті Києві та через кожні два дні їде на роботу електоропотягом сполученням «Київ-Ніжин», вартість квитка якого становить 11 гривень, а заробітна плата у неї низька: 1260 гривень. Під час перебігу розмови з вищевказаною невідомою жінкою, вона дала останній свою фотокартку та через декілька днів вона зустрілась з вищевказаною невідомою жінкою на залізничному вокзалі станція Ніжин, що у Чернігівській області. Під час зустрічі невідома жінка передала підроблене посвідчення інваліда 2-ї групи загального захворювання, НОМЕР_2, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним Управлінням соціального захисту населення міста Києва на її ім'я, з вклеєною фотокарткою, а та в свою чергу заплатила вищевказаній невідомій жінці грошові кошти у сумі 200 гривень. Вказане підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи, НОМЕР_2, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним управлінням соціального захисту населення міста Києва, видане на її ім'я вона використовувала, розуміючи, що це не законно, з перших чисел березня місця 2012 року по 1 липня 2012 року. Посвідчення вона використовувала тоді, коли їхала на роботу та з роботи у електропотязі, приблизно 30-40 разів. ОСОБА_1 повідомила, що вона у повній мірі усвідомила злочинний характер своїх дій, щиро розкаялася та просила суд суворо її не карати.

Слід зазначити, що показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

У даній кримінальній справі на підставі ст. 299 КПК України в судовому засіданні було використано спрощений порядок дослідження доказів, а саме було допитано підсудну ОСОБА_1 та досліджено матеріали, що характеризують особу підсудної.

Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував зібрані по справі докази у їх сукупності та прийшов до висновку, що дійсно своїми умисними протиправними діями, які виразились в пособництві в підробці посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і яке надає права або звільняє від обов'язків з метою його використання, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України.

Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст. 358 КК України.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані, що характеризують підсудну.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудної суд вважає те, що ОСОБА_1 щиро розкаялася у вчиненні злочинів, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 злочинів, особу підсудної, наявність кількох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що, оскільки її перевиховання і виправлення можливе без ізоляції від суспільства, підсудній допустимо обрати міру покарання у виді штрафу. Таке покарання на думку суду є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.

У справі цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.

По справі було проведено експертне дослідження, вартість якого становить 392 гривні 00 копійок, що є судовими витратами по справі, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з засудженої на користь експертної установи, що проводила дослідження.

Речовий доказ у справі: пенсійне посвідчення НОМЕР_1, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним управлінням соціального захисту населення міста Києва на ім'я ОСОБА_1 (зберігається в матеріалах кримінальної справи) - підлягає зберіганню при матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 360 (однієї тисячі трьохсот шістдесяти) гривень 00 копійок.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 680 (шестиста вісімдесяти) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженій ОСОБА_1 призначити у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 360 (однієї тисячі трьохсот шістдесяти) гривень 00 копійок.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ, Код ЗКПО: 25576445, реєстраційний рахунок 31257272210703, Банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018 - 392 гривні 00 копійок судових витрат по справі за проведення криміналістичної експертизи.

Речовий доказ у справі: пенсійне посвідчення НОМЕР_1, видане 28 травня 2009 року Оболонським районним управлінням соціального захисту населення міста Києва на ім'я ОСОБА_1 (зберігається в матеріалах кримінальної справи) -зберігати при матеріалах справи.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженою ОСОБА_1 на протязі вказаного строку з моменту отримання нею копії вироку.

Суддя Солом'янського районного суду

міста Києва Мартинов Є.О.