Рішення № 25748700, 21.03.2012, Валківський районний суд Харківської області

Справа №: 2006/2-453/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді Токмакової А.П.

при секретарі Ільченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ЮГ-М» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 Володимирів-на про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

19.08.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 200000 грн., процентів за користування ними в розмірі 22552,06 грн. та судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.03.2010 року позивачем внаслідок помилки здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 200000 грн. на особистий рахунок ОСОБА_1. Перерахування здійснено підприємством на підставі платіжного доручення № 42 від 16.03.2010 року через ВАТ Державний ощадний банк України. Платіжне доручення було підготовлено бухгалтером підприємства помилково із посиланням на договір № 3 від 16.03.2010 року, який був укладений не з відповідачем, а з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4. Відповідач на протязі значного часу користувався чужими коштами без достатньої правової підстави, до теперішнього часу грошові кошти не повернув, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного майнового права та вимагати повернення ОСОБА_5 коштів у розмірі 200000 грн. та сплати процентів за користування ними в розмірі 22552,06 грн., визначених позивачем на рівні облікової ставки Національного банку України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, що діє за довіреністю, позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, та пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Юг-М» не мало ніяких відносин, в тому числі і договірних, з ОСОБА_5. Кошти в розмірі 200000 грн. були перераховані на особистий рахунок відповідача помилково бухгалтером підприємства ОСОБА_3, яка оформляла платіжне доручення, за що їй було оголошено догану. ОСОБА_3 помилково вказала в платіжному дорученні, як підставу для перерахування коштів, договір № 3 від 16.03.2010 року, укладений з ОСОБА_5, хоча насправді зазначений договір був укладений з іншою особою - ОСОБА_4 Директор підприємства ОСОБА_2 підписав платіжне доручення, не звернувши увагу на допущену помилку. Оскільки відповідач відмовляється повертати безпідставно набуті ним кошти, користується ними тривалий час, тому представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач і його представник ОСОБА_7, що діє за довіреністю, позов не визнали та пояснили, що в дійсності між ОСОБА_5 і директором ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» ОСОБА_2 24.02.2010 року виникли договірні відносини про те, що останній стане засновником Приватного сільськогосподарського підприємства «Огульчанське». Для цього вони підписали рішення загальних зборів засновників ПСП «Огульчанське» від 24.02.2010 року № 2 про вхід ОСОБА_2 до складу засновників як інвестора. Того ж дня, у приватного нотаріуса ОСОБА_8 відповідач підписав заяву про те, що виходить зі складу засновників ПСП, а ОСОБА_2 відповідно заяву про те, що входить до його складу. Обопільна домовленість полягала в тому, що ОСОБА_2 входить до складу засновників і як інвестор збільшує обігові кошти ПСП, а відповідач в свою чергу після отримання певної компенсації вийде зі складу засновників ПСП. Цю свою заяву про намір виходу із засновників господарства в подальшому після виконання домовленостей з ОСОБА_2, відповідач вважає попереднім договором про наміри, який відповідає по формі вимогам ст.639 ЦК України. В підтвердження виконання договірних відносин ОСОБА_2 пообіцяв після внесення змін до установчих документів ПСП «Огульчанське» щодо його входу до складу засновників підприємства, перерахувати на рахунок відповідача, відкритий ним на прохання ОСОБА_2 у Валківській філії «Ощадбанку», 200000 грн. як частину обумовленої суми вартості корпоративних прав відповідача, а остаточний розрахунок за обопільною домовленістю він повинен був провести осінню 2010 року після збору врожаю і після виходу відповідача із числа засновників ПСП «Огульчанське». Однак при настанні умовленого часу ОСОБА_2 не виконав і не бажав виконувати взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим відповідач вирішив розірвати договір наміру, але дізнався, що він вже не числиться в списках засновників ПСП, разом з тим, його засновниками є ОСОБА_2 і ОСОБА_9, що стало в подальшому предметом адміністративного спору. Вважають, що ОСОБА_2, як директором «Агрофірми ЮГ-М», так і її власником, було проведено перерахування коштів на виконання договору у формі заяви про намір виходу зі складу засновників ПСП, тому просили в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01.12.2011 року за клопотанням відповідача до участі у справі були залучені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які в судове засідання не з'яви- лися, їх інтереси за довіреністю представляє ОСОБА_6

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із наданої позивачем фотокопії платіжного доручення № 42 від 16.03.2010 року вбачається, що ТОВ «Агрофірма ЮГ-М», код 33168649, перераховує ОСОБА_1, код 02351600, грошові кошти в розмірі 200000 грн. з призначенням платежу: оплата згідно договору № 3 від 16.03.2010 року для зарахування на особовий рахунок № 46267 ОСОБА_1. Зазначене платіжне доручення підписане директором ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» ОСОБА_2 і скріплене печаткою підприємства, а також підписано та скріплено печаткою представника банку.

Відповідно до п.п.6.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ЮГ-М» (нова редакція), затвердженого рішенням зборів учасників товариства (протокол № 2 від 15.06.2009 року) і зареєстрованого 17.06.2009 року за № 14601050007003064, вищим органом Товариства є збори учасників, до компетенції яких згідно п.п.6.1.5 (в) Статуту належить обрання (створення) та відкликання директора.

П.п.6.2.2 - 6.2.4 Статуту передбачає, що директор вправі без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати його поточними справами в межах та порядку, визначеному цим статутом, і відповідає за шкоду, заподіяну ним Товариству, в межах і порядку, передбачених чинним законодавством.

Рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ЮГ-М» (протокол № 3 від 06.03.2010 року) вирішено призначити на посаду директора «Агрофірма ЮГ-М» ОСОБА_2, який наказом № 5-к від 06.03.2006 року був прийнятий на постійну роботу на цю посаду з 06.03.2006 року.

Відповідно до наданого відповідачем рішення загальних зборів засновників ПСП «Огульчанське» № 2 від 24.02.2010 року, вирішено ввести до складу засновників ПСП Огульчанське інвестора ОСОБА_2, а також внести та затвердити зміни до Статутних документів ПСП «Огульчанське» стосовно зміни засновників.

Із заяв, адресованих державному реєстратору, посвідчених 24.02.2010 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 і зареєстрованих в реєстрі відповідно за № 194 і № 196, слідує, що ОСОБА_1 повідомляє про вихід зі складу засновників Приватного сільськогосподарського підприємства «Огульчанське» та передає всі належні йому права і обов'язки як засновнику ОСОБА_10, який в свою чергу повідомляє про вхід до складу засновників підприємства у зв'язку з передачею йому ОСОБА_5 всіх належних йому прав і обов'язків як засновнику ПСП «Огульчанське».

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_11 - державного реєстратора Валківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_12 про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації, встановлено, що перехід прав і обов'язків учасника ПСП «Огульчанське» відбувався саме від ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

Згідно до положень ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналіз наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів та їх пояснень в судовому засіданні, свідчить про наявність договірних відносин між ОСОБА_5 і ОСОБА_2.

ОСОБА_2, як директор ТОВ «Агрофірма ЮГ-М», маючи повноваження здійснювати дії від імені Товариства, перерахував від імені підприємства на особистий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 200000 грн., які вибули із володіння власника - ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» за його бажанням.

ОСОБА_1, отримуючи зазначені грошові кошти у розмірі 200000 грн. в безготівковій формі, не знав і не повинен був знати, чи має ОСОБА_2 права на їх відчуження від імені ТОВ «Агрофірма ЮГ-М», а тому суд визнає, що він є добросовісним набувачем.

ТОВ «Агрофірма ЮГ-М», як власник грошових коштів, неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри щодо розпорядження його майном, тому він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але має право вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надав суду доказів про те, що відповідач набув майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави та в подальшому не обґрунтовано користувався цим майном тривалий час, внаслідок чого повинен сплачувати проценти.

За таких обставин суд ухвалює рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ЮГ-М» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 200000 грн. і процентів за користування ними на суму 22552,06 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Токмакова А. П.