Постанова № 25746079, 27.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2012 р. справа №5006/6/61/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.суддівМарченко О.А., Татенка В.М.За участю представників: від позивача:не з'явився ;від відповідача :Кузьмін Є.О. за довіреністю б/н від 10.05.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київна рішення господарського суду Донецької області від03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.)у справі№5006/6/61/2012 (головуючий суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград», м. Волноваха, Донецька областьпро:стягнення основного боргу у розмірі 382464грн., пені у розмірі 25385,24грн., 30% річних у розмірі 49132,72грн., індексу інфляції у розмірі 247,39грн., штрафу у розмірі 76492,80грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград», м. Волноваха, Донецька область, про стягнення основного боргу у розмірі 382464грн., пені у розмірі 25385,24грн., 30% річних у розмірі 49132,72грн., індексу інфляції у розмірі 247,39грн., штрафу у розмірі 76492,80грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.) у справі №5006/6/61/2012 в задоволені позовних вимог відмовлено посилаючись на те, що підставою для стягнення є заборгованість саме за договором №7 від 02.04.2011р., який судом визнано недійсним, тому суд вважає недоведеною наявність заборгованості у відповідача за договором №7 від 02.04.2011р., що тягне за собою відмову у позові.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.) у справі №5006/6/61/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що факсиміле та печатка відповідача на дату підписання спірного договору була загублена керівником, підприємство чи викрадена; видаткові накладні, що перебувають у матеріалах справи, містять посилання на договір №7 від 02.04.2011р., які позивачем виписувались відповідачу на отримання товару; відповідачем видано довіреності на користь позивача, які також підтверджують факт отримання товару за договором та схвалення останнього.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012р. порушено апеляційне провадження у справі №5006/6/61/2012.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

У судовому засіданні 22.08.2012р. представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник скаржника в судове засідання 22.08.2012р. не з'явився. Відповідно до ст.ст.87, 98 Господарського процесуального кодексу України про час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення з відміткою про отримання 03.08.2012р. поштового відправлення з ухвалою суду від 31.07.2012р., яке знаходяться у матеріалах справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника. Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

02 квітня 2011 року між ТОВ «Технік Енерджі»(продавець) та ТОВ СФ «Зерноград»(покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №7, предметом якого є товар (засоби захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та або насіння) на умовах відстрочення платежу (п.п.1.1, 1.2. договору). Додатком №1 від 02.04.2011р. до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №7 було визначено найменування, одиниця виміру, кількість, ціна, еквівалент ціни товару, загальна вартість товару. Відповідно п.п.3.1., 3.2. договору товар може передаватися покупцю партіями; товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних. Приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця; покупець повинен перевірити якість товару, а також відсутність пошкоджень товару, а при їх виявлені терміново повідомити про це продавця; у разі виявлення покупцем можливих недоліків, він має скласти відповідний акт та негайно повідомити про це продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника продавця; якщо продавцеві протягом трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятим покупцем, як такий, що відповідає вимогам (п.п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору). Згідно п.5.1. договору покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п.2.4. та розділу 5 даного договору. Пунктом 5.5. договору визначено, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 200000грн. від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.05.2011р.; 500000грн. від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.09.2011р.; 747232грн. від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.10.2011р.; 747232грн. від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.11.2011р. Договір діє з моменту його підписання і скріплюється печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п.11.1. договору).

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору №7 від 02.04.2011р. ним поставлено відповідачу товар відповідно видаткових накладних №СЛ/12-0048 від 18.04.2011р. у сумі 127488грн., №СЛ/12-0055 від 21.04.2011р. у сумі 254976грн., загальною вартістю - 382464грн., а представниками відповідача, діючих на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії №28 від 18.04.2011р., №032 від 21.04.2011р., було отримано цей товар. Однак, відповідач не здійснив оплату за прийнятий ним товар.

Посилаючись на те, що у договорі №7 від 02.04.2011р. відсутній особистий підпис директора ТОВ СФ «Зерноград»Любія А.В., а міститься лише його факсимільне відтворення, яке було проставлене невідомою особою, а також, що печатка на договорі, додатку №1 до договору та видаткових накладних проставлена без відома та згоди директора відповідача, заперечив проти позову та вказав, що згідно складської довідки щодо обігових засобів, які знаходяться на балансі ТОВ СФ «Зерноград», отримана продукція знаходиться у останнього на зберіганні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом першої інстанції, на договорі №7 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.04.2011р. відсутній оригінальний підпис директора ТОВ СФ «Зерноград»- Любія Андрія Валерійовича, а проставлене факсимільне відтворення його підпису, без наявності на то його письмової згоди, у якій повинні міститися зразки відповідного аналога його власноручного підпису.

Статтею 203 ЦК визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема волевиявлення учасника правочину та наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Частинами 2 та 3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналогічна правова норма закріплена в частині 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не представлені суду докази письмової згоди сторін, в якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, що суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 - 3, 5, 6 ст.203 ЦК України, зокрема ч.2 ст.203 ЦК України передбачає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України обов'язок покупця сплатити певну грошову суму за поставлений товар виникає одночасно з прийняттям такого товару покупцем. Враховуючи, що договір поставки є двостороннім, відсутність такої складової, як прийняття товару покупцем, свідчить про те, що поставка не відбулась.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розмінні ст.ст.33, 34 ГПК України докази того, що відповідач згідно договору №7 від 02.04.2011р. набув право власності на товар, за прийняття якого заявлено заборгованість. Отже, суд керуючись, п.1 ст.83 ГПК України, врахувавши відсутність фактичного виконання договору, правомірно визнав недійсним договір №7 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.04.2011р., як такий, що суперечить нормам діючого законодавства.

У п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009р. визначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

За таких обставин, враховуючи, що підставою для стягнення є заборгованість саме за договором №7 від 02.04.2011р., а факт недійсності цього договору підтверджено матеріалами справи, то суд вважає недоведеною наявність заборгованості у відповідача за договором №7 від 02.04.2011р., що тягне за собою відмову у позові про стягнення основного боргу у розмірі 382464грн., пені у розмірі 25385,24грн., 30% річних у розмірі 49132,72грн., індексу інфляції у розмірі 247,39грн., штрафу у розмірі 76492,80грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Між тим, згідно ч.4 ст.84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу. Втім, резолютивна частина оскаржуваного рішення не мітить висновку суду про визнання договору №7 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.04.2011р. недійсним. Наведений недолік судового рішення підлягає виправленню шляхом доповнення резолютивної частини рішення абзацом відповідного змісту.

Згідно статті 49 ГПК України та ст.7 Закону України «Про судовий збір»судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги у сумі 5337,22грн., а судовий збір у сумі 62,78грн. підлягає поверненню скаржнику як надмірно сплачений. Підтвердженням перерахування збору до державного бюджету у сумі 5400грн. є оригінал платіжного доручення №4451 від 19.07.2012р. з відповідною відміткою банку (арк. спр. 75).

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.) у справі №5006/6/61/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.) у справі №5006/6/61/2012 змінити, доповнивши його резолютивну частину наступним абзацом:

«Визнати недійсним договір №7 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.04.2011р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград»».

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 09.07.2012р.) у справі №5006/6/61/2012 -залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28А, ЄДРПОУ 35076670) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 62,78грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників 1 -позивачу; 1 -відповідачу;1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС