Рішення № 25745543, 27.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.12 Справа № 8/5014/1796/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"", м. Луганськ,

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоуправління Луганське", с. Ювілейне м. Луганськ, -

про стягнення 1 060 240 грн. 98 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Вішнікіна Д.Г. - юрисконсульт, - довіреність №753 від 30.12.11 року;

від відповідача -Щавинська Л.М. - провідний юрисконсульт, - довіреність №03/5-550 від 30.12.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1060240,98 грн. за воду, спожиту у період з лютого по червень 2012 року, - з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги з водопостачання та водовідведення №8/1, укладеного між сторонами 01.08.08 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 02.08.12 року до 16.08.12 року -у зв'язку з неявкою позивача та наданням йому можливості підготувати заяву про збільшення позовних вимог; з 16.08.12 року до 27.08.12 року -у зв'язку зі збільшенням позивачем своїх вимог та з метою надання сторонам можливості здійснити взаємозвірку.

До початку судового засідання 27.08.12 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

16.08.12 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вих.№12/2115 від 16.08.12 року), якою просить стягнути з відповідача основний борг за воду, спожиту у період з лютого по червень 2012 року, у сумі 1081756,73 грн.

З урахуванням того, що ця заява відповідає приписам ч.4 ст.22 ПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті.

Відповідач позов визнав частково, а саме: у сумі 1053339,78 грн. (відгук на позовну заяву від 01.08.12 року за вих.№03-1315); у судовому засіданні 27.08.12 року він його визнав у повному обсязі (відгук на позовну заяву від 27.08.12 року за вих. №1/03-1419).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.08.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №8/1 на послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, а також виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Кількість води, що постачається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1).

Споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством (п.6.1), щотижня, рівними частками, остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного дня після їх отримання (п.6.2), безготівково, на розрахунковий рахунок постачальника, у безготівковій формі (п.6.3).

Споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання і водовідведення (п.7.4).

За несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.8.1), а також 3% річних та індекс інфляції за весь час прострочення (п.8.2).

Договір набирає чинності з 01.08.08 року і діє до 31.12.08 року (п.10.1), з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п.10.4 договору (а.с.7-14).

30.09.11 року сторони уклали додаткову угоду до цього договору, якою внесли зміни до п.6.4 договору та встановили нові тарифи за водопостачання питне та за водовідведення; термін дії договору продовжили до 31.12.12 року включно (а.с.15).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у період з лютого по червень 2012 року поставив на користь відповідача 6199 м3 води та прийняв стічні води у об'ємі 145614,0 м3 на загальну суму 1262583,56 грн., що підтверджується наданими ним до справи рахунками та груп-рахунками за вказаний період (а.с.16-20), а також розрахунком суми боргу (а.с.21;55).

Позивач лише частково -на суму 180826,83 грн. -сплатив вартість отриманої води (а.с.40;55).

Сторони здійснили взаємозвірку розрахунків станом на 30.06.12 року та дійшли згоди про наявність у відповідача перед позивачем основного боргу у сумі 1081756,73 грн. (акт взаємозвірки додано до справи).

Позивач стверджує, що відповідач впродовж вказаного періоду систематично припускався несплати або неповної сплати вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у нього виник борг у сумі 1081756,73 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) (а.с.55), - який він просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням збільшення позовних вимог) з таких підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення (ч.2 ст.22 Закону).

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з лютого по червень 2012 року не вносив або вносив не у повній сумі платежі за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, передбачені пунктами 6.1-6.3 вищезгаданого договору.

Відповідач всі вищезазначені вимоги не виконав, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов'язання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивачем повністю доведено законність та обґрунтованість заявлених ним вимог, - позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.22 та 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання"; ст.ст.11,16,203,509,525-527,530,610-614,622,623,627-629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43,44,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське"", ідентифікаційний код 26410557, яке знаходиться за адресою: смт Ювілейне, вул.Бондаренко, 1 міста Луганська, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"", ідентифікаційний код 35937046, яке знаходиться за адресою: місто Луганська, вул.Ломоносова, 96-а, - заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 1081756 (один мільйон вісімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 73 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 21635 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 13 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 27.08.2012 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -28 серпня 2012 року.

Суддя А.П.Середа