Рішення № 25745155, 20.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/101/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.12 Справа № 5009/3044/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Сікора І.В., довіреність № 09/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 10.01.2005р.

Заявлено позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі»1861,47 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2012р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 20.08.2012р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що, після звернення позивача з позовом до суду, відповідач 20.08.2012р. сплатив суму основного боргу, та надав копію відповідного платіжного доручення (копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

Відповідач підтвердив оплату, проти решти позову заперечив, вважає, що зобов'язання не порушував.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача та відповідача.

Судовий процес завершено 20.08.2012р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, в відповідача суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Між Концерном «Міські теплові мережі»(позивач по справі, теплопостачальна організація по договору) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач по справі, споживач по договору) було укладено договір № 202793 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007 року (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_2, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно п. 4.2.2. договору, теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів.

Відповідач, в порушення п. 6.7 договору, за вищевказаними документами до позивача не з'явився, в зв'язку з чим позивач направив розрахункові документи за спірний на адресу відповідача поштовою кореспонденцією (копії актів, рахунків та реєстрів направлення кореспонденції долучено до матеріалів справи).

Крім того, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 09/1648 від 24.11.2011р. з вимогою сплати наявну заборгованість (копію претензії та доказів її направлення долучено до матеріалів справи). До зазначеної претензії, згідно опису вкладення у поштове відправлення, було додано акти приймання передачі теплової енергії, рахунки на оплату та акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно п. 6.7.1 договору, споживач отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним -дата вручення представнику споживача;

- при направлені рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області 5 днів, по Україні -7 днів).

В п. 6.7.2 договору сторони погодили, що, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.6.2 договору).

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Таким чином, оформлені позивачем, відповідно до п. 6.6.2 договору, акти є погодженими та являються підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно Закону України «Про теплопостачання», серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Згідно п. 3.2.1 договору, споживач зобов'язаний виконувати умови цього договору, дотримуватися вимог актів цивільного законодавства України, нормативно-правових актів, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Відповідно до п. 3.2.6 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

На підставі п. 6.4 договору, споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Позивач, в період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, здійснив нарахування відповідачу плати за приєднане теплове навантаження в сумі 1810,50 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Об'єктом теплопостачання, згідно додатку №1-а до договору є нежитлове приміщення № 61, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно п.9 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України №955 від 10.07.2006 року (який діяв в спірному періоді, надалі - Порядок), підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання»№2633 - IV від 02.06.2005 року, серед основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання є встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності.

28.07.2008 року виконавчий комітет Запорізької міської ради рішенням №327 встановив з 01.08.2008 року двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Зазначеним рішенням було встановлено базовий тариф на теплову енергію та передбачена можливість його корегування.

Згідно п.2 Порядку, двоставковий тариф - це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно - постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно - змінну частину тарифу.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно - змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише палива, електроенергії та покупної теплової енергії. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн.Гкал).

Друга ставка (умовно - постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробленням, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуги з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і якості технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам, які в свою чергу визначаються виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн.\Гкал\год). Споживач сплачує за цією ставкою в незалежності від кількості спожитої теплової енергії, оскільки ця ставка компенсує підприємству ті витрати, які не пов'язані з обсягом виробленої теплової енергії.

Відповідач, в порушення умов договору, вартість поставленої позивачем теплової енергії не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент звернення позивача з позовом до суду, утворилася заборгованість в розмірі 1810,50 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1810,50 грн. боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

20.08.2012р. відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 1810,50 грн. (копію платіжного доручення № 63 долучено до матеріалів справи).

Таким чином, в частині стягнення 1810,50 грн. основного боргу провадження по справі слід припинити на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати в цій частині слід залишити за відповідачем так як спір доведено до судового розгляду з його вини та погашення заборгованості здійснено ним після звернення позивача з позовною заявою до суду.

Позивач також просить суду стягнути з відповідача 50,97 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивач довів, що відповідач порушив п. 6.4. договору і вимога позивача про стягнення з відповідача 50,97 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Жовтневого району до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, в повному об'ємі, поскільки спір доведений до суду з його вини, погашення заборгованості здійснено відповідачем після звернення позивача з позовною заявою до суду та при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, передбаченої Законом України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Жовтневого району м. Запоріжжя до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 50 (п'ятдесят) грн. 97 коп. 3% річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову провадження по справі припинити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача та відповідачу судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет