Рішення № 25744918, 20.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р. Справа № 21/073-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Київської міжрайонної екологічної прокуратури Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, м. Київ

до Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства», Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 7 714 324,42 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Лядецька Л.В. (посвідчення №11 від 14.12.2011р.)

від позивача: Дацько Я.О. (довіреність б/н від 05.01.2012р.)

від відповідача: Коляденко І.В. (довіреність №407 від 13.07.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.06.2012р. Київська міжрайонна екологічна прокуратура Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства»(далі-КП «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства»/відповідач) про стягнення 7 714 327,42 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського Київської області від 13.06.2012р. порушено провадження у справі №21/073-12 та призначено справу до розгляду на 02.07.2012р.

02.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012. розгляд даної справи відкладався на 16.07.2012р.

В судових засіданнях 16.07.2012р. та 30.07.2012р. оголошувалась перерва до 30.07.2012р. та 20.08.2012р. відповідно.

В судовому засіданні 30.07.2012р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу у даній справі. Зазначене клопотання судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012р. Державною екологічною інспекцією у Київській області було проведено перевірку дотримання КП «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства»вимог природоохоронного законодавства.

За результатами проведеної перевірки було складено акт б/н від 21.02.2012р., відповідно до якого було встановлено факт відсутності у відповідача дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст. 16 Кодексу України Про надра.

У відповідності до здійсненого Державною екологічною інспекцією у Київській області розрахунку, розмір збитків, заподіяних відповідачем внаслідок забору протягом 08.08.2011р.-21.02.2012р. води із свердловин у розмірі 624 894,89 м3, без відповідної дозвільної документації становить 7 714 327,42 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував суму завданих збитків, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 714 327,42 грн. збитків, заподіяних відповідачем державі самовільним користуванням надрами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Приписами статей 1, 16, 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Ліцензування діяльності щодо користування надрами - це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою.

Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Виходячи з системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що право на видобування прісних підземних вод (користування надрами) виникає у водокористувача з моменту отримання відповідного дозволу (ліцензії).

Натомість, за результатами перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Київській області 21.02.2012р. встановлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке полягає у здійсненні забору води з підземного горизонту Юрського періоду з 20 свердловин (м. Переяслав-Хмельницький 9 шт., с. Гребля -11 шт.) глибиною 185-225 м, загальною потужністю 1 863,8 тис. м3/рік, без спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії).

Відсутність такого дозволу (ліцензії), у відповідності до відібраних старшим помічником Київського міжрайонного екологічного прокурора пояснень, визнається також і відповідачем. Крім того, відповідачем було зазначено, що протягом останніх двох років останнім вчинялись дії, спрямовані на отримання відповідної ліцензії на користування надрами, що також підтверджує факт відсутності у відповідача відповідної ліцензії.

Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно статей 65, 67 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у, зокрема, самовільному користуванні надрами.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

За таких обставин, самовільне користування надрами, тобто видобування прісних підземних вод без спеціального дозволу (ліцензії) є підставою для покладання на винну особу відповідальності за завдані збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі № 5008/840/2011 .

Приписами пунктів 1.3, 1.6 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. №02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»(зі змінами та доповненнями) визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу).

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.

Посилання ж останнього на вчинення дій, спрямованих на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр, не спростовує встановлений Кодексом України Про надра обов'язок здійснювати користування надрами виключно на підставі відповідної ліцензії.

Разом з цим, факт самовільного використання відповідачем надр і, як наслідок, спричинення відповідачем збитків, підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 21.02.2012р., складеним Державною екологічною інспекцією у Київській області.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач здійснював у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р. (далі-Методика).

Так, відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою:

Зсам = 100хW х Тар., де

W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар. - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Обсяг піднятої відповідачем води з водоносних горизонтів за період з 08.08.2011р. по 21.02.2012р. у розмірі 624 894,89 м3, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відповідача №83 від 28.02.2012р.

У відповідності до ст. 325 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання підземних вод у інших адміністративно-територіальних одиницях Київської області становить 41,15 грн. за 100 м3. До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, наданий позивачем розрахунок, а також довідку відповідача про обсяг піднятої відповідачем води за спірний період, суд дійшов висновку, що розмір нарахованих позивачем збитків (7 714 327,42 грн.) є арифметично вірним.

Посилання ж відповідача на те, що період нарахування збитків має починатись лише з 01.01.2012р., оскільки строк дії відповідного дозволу відповідача на спеціальне водокористування закінчився 31.12.2011р. судом не приймаються з огляду на те, що предметом даного спору є вимога про стягнення збитків, завданих не внаслідок здійснення спеціального водокористування без дозвільних документів, як помилково вважає відповідач, а збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами, ліцензія на користування якими у відповідача взагалі відсутня.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у здійсненні відповідачем самовільного використання надрами без спеціального дозволу (ліцензії), внаслідок чого державі завдано 7 714 327,42 грн. збитків.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 714 327,42 грн. збитків підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі № 5008/840/2011 .

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 16, 21, 65, 67 Кодексу України про надра, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства»(08402, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Солонці, 1, ідентифікаційний код 05473594) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (03067, м. Київ, вул. Васильківська, 3, ідентифікаційний код 38039191) 7 714 327 (сім мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 42 коп. збитків.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства»(08402, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Солонці, 1, ідентифікаційний код 05473594) на користь Державного бюджету України 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.08.2012р.

Суддя В.А. Ярема