Рішення № 25744845, 26.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.12р. Справа № 37/5005/5346/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль",

(м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область)

про стягнення 179 437,24 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: Кісілевич Є.Є. - юрисконсульт (дов. № 001/12-11 від 15.05.12р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду із позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення 179 437,24 грн.

Суддя Кеся Н.Б. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.12р. було порушено провадження у справі № 37/5005/5346/2012.

Відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, а саме: знаходження на лікарняному судді Кесі Н.Б. розпорядженням заступника керівника апарату № 1341 від 25.07.12р. справу № 37/5005/5346/2012 передано на розгляд судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою суду від 26.07.12р. суддя Дубінін І.Ю. прийняв справу № 37/5005/5346/2012 до свого провадження.

Сума позову складається з наступних сум: 126 278,07 грн. - пеня, 28 738,43 грн. - інфляційні втрати, 24 420,74 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2292/11, в частині повного та своєчасного розрахунку за спожитий природний газ.

14.08.12р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 1492/07 від 14.08.12р., в якому зазначає, що в частині застосування позивачем за порушення грошових зобов'язань відповідачем розмір пені, 3% річних та інфляційні втрати ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" не заперечує, однак просить суд, у зв'язку з тим, що підприємство мало велику дебідорськю заборгованістю, яка не давала можливості вчасно розрахуватися з боргами перед позивачем, зменшити розмір пені на 50%.

Клопотання задоволено судом.

Позивач у судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.08.12р. на 22.08.12р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як продавець, та Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", як покупець, було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2292/11, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

Згідно п. 2.1. договору, продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 24139 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Відповідно до п. 3.1. договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).

Згідно п. 5.1. договору, ціна на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

На виконання п. 2.1. договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5 994,861 тис. куб. м. на загальну суму 22 854 808,07 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які додані до позовної заяви.

Таким чином, позивачем передано відповідачу 5 994,861 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 22 854 808,07 грн.

Станом на 17.05.2012 року заборгованість за договором за використаний природний газ відсутня.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно.

09.04.12р. позивачем була надіслана вимога № 26-2258/1.6-12 до відповідача, в якій зазначено, що у зв'язку з порушенням покупцем зобов'язань за договором у частині своєчасності проведення розрахунків за природний газ, спожитий у жовтні 2011 року, листопаді 2011 року та грудні 2011 року у відповідності до п. 7.2. договору, продавцем здійснено нарахування штрафних санкцій. На підставі чого, позивач вимагає сплатити протягом 3 днів з моменту отримання даної вимоги нараховані штрафні санкції на загальну суму 126 278,07 грн.

Вищезазначена вимога позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Позивач вказує на те, що оскільки, відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати у сумі 28 738,43 грн. за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 24 420,74 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 126 278,07 грн., інфляційні втрати у сумі 28 738,43 грн. та 3% річних у сумі 24 420,74 грн. за несвоєчасне здійснення оплати за спожитий природний газ згідно договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2292/11 від 30.09.2011 року.

Доказів виконання по оплаті за нараховані позивачем штрафні санкції за несвоєчасне здійснення оплати за спожитий природний газ згідно договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2292/11 від 30.09.2011 року у загальному розмірі 179 437,24 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов'язується сплатити пню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

На підставі п. 7.2. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 126 278,07 грн., згідно наданого позивачем розрахунку, який додається до позовної заяви.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

14.08.12р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 1492/07, в якому відповідач просить суд на підставі ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України зменшити розмір пені на 50%, оскільки підприємство мало велику дебіторську заборгованістю, яка не давала можливості вчасно розрахуватися з боргами перед позивачем.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що підприємство мало велику дебіторську заборгованістю, яка не давала можливості вчасно розрахуватися з боргами перед позивачем відповідно до договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2292/11 від 30.09.2011 року, господарський суд вирішив зменшити належну до стягнення суму пені у розмірі 126 278,07 грн. на 50% та стягнути з відповідача пеню в розмірі 63 139,04 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 28 738,43 грн. та 3% річних у сумі 24 420,74 грн. відповідно до розрахунку позивача, який додається до позовної заяви.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 28 738,43 грн. та 3% річних у сумі 24 420,74 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для частково задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 233 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2; п/р 260035155230 у ПАТ ААБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 00130820) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; р/р 260053012609 в ГОУ "Промінвест-банку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) - 63 139 (шістдесят три тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 04 коп. пені, 28 738 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 24 420 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 74 коп. 3% річних, 3 588 (три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 27.08.12р.