Рішення № 25744840, 27.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.12р. Справа № 20/5005/5439/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", м. Дніпропетровськ

про стягнення 167 954грн. 67коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Долінкіна Є.Ф., довіреність № б/н від 30.12.11р.

Від відповідача: Хомяк П.Ю., довіреність № б/н від 25.07.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 167 954,67 грн. (20 099,29 швейцарських франків), з яких заборгованість за сумою кредиту - 19 742,42 шв. фр., що в еквіваленті складає 164 972,58 грн., заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 164,02 шв. фр., що в еквіваленті складає 1 370,59 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 187,92 шв.фр., що в еквіваленті становить 1570,30 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 4,93 шв.фр., що в еквіваленті складає 41,20 грн.

Відповідач 13.08.2012р. надав клопотання (вх. № 46609/12) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаних з нею справ №2035/6870/2012 за позовом Прасіл Валентини Вікторівни до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", Прасіл Миколи Івановича про визнання недійсним кредитного договору №11064690000 від 26.10.2006р., що розглядається Червонозаводським судом міста Харкова; №2/422/4228/2012 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до поручителів - Жук В.М. та Прасіл М.І., Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" про стягнення заборгованості за кредитним договором №11064690000 від 26.10.2006р. у розмірі 167 954,67 грн.

Відповідач письмовий відзив не надав, наявність боргу за кредитним договором не заперечив , контррозрахунок заявлених сумм не надав.

23.08.2012р. відповідач надав заяву розстрочку виконання рішення (вх. № 49046/12 від 23.08.2012р.), в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2012р. у справі № 20/5005/5439/2012 на 12 календарних місяців (з моменту набрання чинності рішення суду) зі сплатою 12 платежів рівними частинами від стягнутої суми та не пізніше 5 календарного дні наступного місяця. В обґрунтування заяви посилається на ті підстави, що стягнення всіх коштів з відповідача одразу, неминуче призведе до арешту рахунку, що паралізує діяльність підприємства.

В судовому засіданні 23.08.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2006 року між позивачем Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»на підставі заміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009 року; далі за текстом - «Банк») та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина»(надалі -«Позичальник») був укладений Кредитний договір №11064690000 (надалі - «Кредитний договір», додаток № 2), відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу, а відповідач прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у іноземній валюті у розмірі 43 345,00 швейцарських франків (в еквіваленті 173 012,35 грн.) в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору),

Термін повернення кредиту не пізніше 25.10.2015 року , позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (п. 1.2 договору).

26.10.2006р. відповідач отримав від позивача кредит на суму 43 345,00 швейцарських франків (в еквіваленті 173 012,35 грн.), що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача 26006056051200 з 26.10.2006р по 30.10.2006р.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.2., 4.1, 4.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит у терміни, встановлені Кредитним договором.

Згідно п. 1.3.1. договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,49% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Згідно п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 27.02.2009р. до договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти у строк з 01 по 20 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Згідно п. 5.7. договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та/або плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу.

В результаті порушення відповідачем графіку погашення заборгованості, позивач направив відповідачу досудові вимоги з проханням достроково повернути кредит та процентів за користування кредитом. Вимоги відповідач отримав 23.09.2011р., 10.11.2011р., але залишив без відповіді.

Згідно довідки банку станом на 29.05.2012р. заборгованість відповідача по кредиту складає 19742,42 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 164,972,58 грн., заборгованість за процентами по користуванню кредитом -164,02 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 1 370,59 грн.

Відповідач отримання кредиту та існування заборгованості не заперечує, доказів погашення боргу не надав.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту сум

простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним

обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахувань

такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення

заборгованості.

Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором за першою вимогою банку.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 187,92 шв.фр., що в еквіваленті становить 1570,30 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 4,93 шв.фр., що в еквіваленті складає 41,20 грн. За період з 29.11.2011р. по 29.05.2012р. (з р урахуванням ст. 232 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі кредиту - 19 742,42 шв. фр., що в еквіваленті складає 164 972,58 грн., заборгованості за процентами по користуванню кредитом - 164,02 шв. фр., що в еквіваленті складає 1 370,59 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 187,92 шв.фр., що в еквіваленті становить 1570,30 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 4,93 шв.фр., що в еквіваленті складає 41,20 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п. 2 Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України (зі змінами) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що заявник не навів виключних обставин та не надав доказів на підтвердження таких обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею справ №2035/6870/2012 за позовом Прасіл Валентини Вікторівни до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", Прасіл Миколи Івановича про визнання недійсним кредитного договору №11064690000 від 26.10.2006р., що розглядається Червонозаводським судом міста Харкова; №2/422/4228/2012 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до поручителів - Жук В.М. та Прасіл М.І., Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" про стягнення заборгованості за кредитним договором №11064690000 від 26.10.2006р. у розмірі 167 954,67 грн., суд зазначає, що відповідно до Пленуму Вищого Господарського Суду України Постанови №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції пункту 3.16. статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК) Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Розглянувши матеріали справи, клопотання про зупинення, суд вважає що дана справа може бути розглянута до вирішення вищезазначених справ і провадження зупиненню не підлягає.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, б. 20, к. 40, код ЄДРПОУ 32756460) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пров. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) - 164 972 (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 58 коп. - заборгованість по кредиту ; 1 370 (одна тисяча триста сімдесят) грн. 59 коп. заборгованість за процентами по користуванню кредитом ; 1570 (одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 30 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 41 (сорок одну) грн. 20 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом ; 3 359 (три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

27.08.2012р.