Рішення № 25744427, 21.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2012Справа №5002-28/2605-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт 2007», м. Дніпропетровськ

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь

про визнання права власності

за зустрічним позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт 2007», м. Дніпропетровськ

про спонукання до виконання певних дій.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача (за зустрічним позовом) - Єременко А.А. - представник, довіреність № 47 від 20.07.2012 р.

Від відповідача (за зустрічним позовом) - Білоус О.В. - представник, довіреність № 3 від 01.04.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт 2007» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», в якій просить суд визнати право власності на майно, а саме: трубопровід залізобетонний, Д = 900 мм, який розташований в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів, як об'єкт в цілому, в тому числі з чавунними вставками та іншими з'єднувальними вузлами. Крім того, у позовній заяві позивач просив в порядку забезпечення позовних вимог накласти заборону відповідачу здійснювати будь-які документальні та фізичні дії, тобто демонтаж та інше відносно зазначеного об'єкту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач чинить перешкоди позивачу при здійсненні демонтажу трубопроводу, який останній придбав на підставі договору № 44 від 02.03.2012.

Ухвалою від 01.08.2012 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позовних вимог та заборонив КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» здійснювати будь-які дії, спрямовані на демонтаж та вилучення трубопроводу залізобетонного Д = 900 мм, який розташований в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів, до набрання рішенням у цій справі законної сили.

14.08.2012 від КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Мегаліт 2007» про припинення будь-яких дій ТОВ «Мегаліт 2007», спрямованих на демонтаж та вилучення труб Д=900, які розташовані в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. Жукова в м. Сімферополі протягом 20172 погонних метрів. Також, у зустрічній позовній заяві позивач просив в порядку забезпечення зустрічних позовних вимог забезпечити позов та заборонити ТОВ «Мегаліт 2007» здійснювати будь-які дії, спрямовані на демонтаж та вилучення труб Д=900, які розташовані в ґрунті від с. Червоне, Сакського району до вул. Жукова в м. Сімферополі протягом 20172 погонних метрів.

16.08.2012 відповідач за первісним позовом надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні первісного позову, мотивуючи тим, що згідно умов договору позивач придбав тільки залізобетонні труби, з чітким визначенням місця розташування останніх, але не сам залізобетонний трубопровід, що виключає наявність правових підстав вимагати визнання права власності на трубопровід, який на даний час не є основним засобом і не є єдиним цілісним майновим комплексом.

20.08.2012 від представника ТОВ «Мегаліт 2007» надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу за зустрічним позовом, мотивуючи тим, що особа, яка не є власником майна, не наділена правами та обов'язками відповідно до цього майна та не може вказувати на будь-яке порушення права власності, а зі змісту зустрічної позовної заяви не вбачається що позивач за зустрічною позовною заявою має відношення до водоводу залізобетонного Д-900 мм, розташованого від с. Червоне, Сакського району Автономної Республіки Крим до вул. Маршала Жукова у місті Сімферополі, протягом 20172 погонних метрів.

21.08.2012 у судовому засіданні представник КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надав заяву про відмову від зустрічної позовної заяви, в якій також просив припинити провадження у справі за зустрічним позовом. Як зазначив представник, наслідки відмови від зустрічного позову останньому відомі. Представник КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» також заявив, що не підтримує заяву про забезпечення зустрічного позову, у зв'язку з чим, суд не розглядав цю заяву.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

08.10.2010 комісія Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» провела огляд частини водоводу залізобетонного д. 900 мм довжиною 20 172 п.м, за результатами якого складено акт на списання основних засобів (а. с. 67-68), відповідно до якого водовід неможливо використовувати за первісним призначенням та економічно не вигідно проводити ремонт, водовід підлягає списанню з балансу підприємства.

09.12.2010 Фонд майна Автономної Республіки Крим погодив списання відповідачу за первісним позовом основних засобів, визначених у зверненні останнього, про що свідчить лист № 08-11/9285 від 09.12.2010 (а. с. 69).

26.01.2011 Контрольна комісія Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань приватизації вирішила надати згоду органу управління Міністерства житлово-комунального господарства Автономної республіки Крим на списання майна, яке належить Автономній Республіці Крим - водоводу залізобетонного Д=900 мм, інв. № 8, який проходить від с. Червоне Сімферопольського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі, довжиною 20 172 п.м; водоводу стального Д=820 мм, інв. № 2134, який проходить від с. Скворцово Сімферопольського району до с. Веселе Сімферопольського району, довжиною 6 900 п.м, що підтверджується випискою з протоколу № 2 засідання комісії (а. с. 17-18).

10.02.2011 наказом Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим «Про затвердження переліку майна, яке знаходиться на балансі КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» та підлягає списанню» (а. с. 21), наказано затвердити перелік майна, яке підлягає списанню, а саме: водовід залізобетонний Д=900 мм, інв. № 8, який проходить від с. Червоне Сімферопольського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі, довжиною 20 172 п.м; водовід сталевий Д=820 мм, інв. № 2134, який проходить від с. Скворцово Сімферопольського району до с. Веселе Сімферопольського району, довжиною 6 900 п.м.

11.02.2011 КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до Міністра житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим з листом (а. с. 19-20), в якому просило надати згоду на проведення продажу труби, яка залишилась в землі після списання вищезазначених сталевого та залізобетонного водоводів.

11.02.2011 Міністерство житлово-комунального господарства направило лист-відповідь (вих. № 343/05, а. с. 22), відповідно до якого погодило КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» проведення реалізації майна, яке підлягає списанню.

02.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт 2007» (покупець) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (продавець) укладено договір № 44 (а. с. 11).

Відповідно до п. 1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю наступний товар: залізобетонні труби, діаметром 900 мм, які були у користуванні, розташовані в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів. Загальна вартість товару (разом з ПДВ) - 147 138,00 грн.

Як вбачається з п. 2 договору, покупець зобов'язався сплати за товар 147 138,00 грн., а також самостійно та за власний рахунок виконати, зокрема, послідовне вилучення товару з ґрунту та вивезення товару з місця закладення.

Пунктом 3 договору визначено, що оплату товару покупець здійснює протягом тридцяти банківських днів від дати укладання цього договору шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця суми 147 138,00 грн.

Продавець передає покупцю товар за даним договором зі складанням акту приймання-передачі (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору, право власності на товар від продавця до покупця переходить у день остаточної та повної сплати за товар.

Пунктом 7 договору встановлено, що договір вступає в силу з дати його укладання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

07.06.2012 ТОВ «Мегаліт 2007» перерахувало на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 126 (а. с. 12), 30.07.2012 - 47 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 159 (а. с. 13) та 09.08.2012 - 138,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 163 (а. с. 58).

ТОВ «Мегаліт 2007» просить визнати право власності на трубопровід залізобетонний, Д = 900 мм, який розташований в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів, як об'єкт в цілому, в тому числі з чавунними вставками та іншими з'єднувальними вузлами.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Мегаліт 2007» посилається на те, що в процесі демонтажу залізобетонних труб, були виявлені чавунні вставки між залізобетонною трубою. Позивач за первісним позовом вказує на те, що ці чавунні вироби на знаходились на балансі КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та не є його власністю, але останній має намір демонтувати та вивезти водовід на свої майданчики.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір № 44 є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з п. 1 договору № 44, продавець зобов'язується передати у власність покупцю наступний товар: залізобетонні труби, діаметром 900 мм, які були у користуванні, розташовані в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів. Загальна вартість товару (разом з ПДВ) - 147 138,00 грн.

Таким чином, сторонами чітко визначено предмет договору - залізобетонні труби. При цьому, в договорі відсутні положення які свідчать про те, що предметом купівлі-продажу є трубопровід чи водовід із чавунними ставка та іншими з'єднувальними вузлами.

Відповідач за первісним позовом посилається на те, що залізобетонний трубопровід є об'єктом основних засобів, а залізобетонні труби - об'єктом оборотних засобів. Вважає, що поняття «залізобетонний трубопровід» включає в себе чавунні, стальні труби, задвижки, вентилі, хомути та інші додаткові деталі, які в цілому складають цілісний майновий комплекс - «залізобетонний трубопровід».

Відповідно до п. 33 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно з п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561, визначено, що об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно п.п. 43-44 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів. Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Суд встановив, що КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» є республіканським підприємством, та входить до складу власності Автономної Республіки Крим та знаходиться у сфері управління Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, яке володіє, користується і розпоряджається вказаними матеріальними цінностями на праві повного господарського відання.

Як вбачається з матеріалів справи, водовід довжиною 20 172 погонних метрів був списаний як основний засіб відповідно до акту на списання основних засобів від 11.02.2011 та зазначене списання було погоджено листом № 08-11/9285 від 09.12.2010 року Фонду майна Автономної Республіки Крим (а. с. 67-69).

Враховуючи викладені обставини, наявні в матеріалах справи узгодження, суд дійшов висновку, що КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» цілком відповідно до законодавства реалізувало своє право на продаж лише залізобетонних труб за договором № 44 від 02.03.2012р., а не водоводу чи трубопроводу у цілому.

Керуючись зазначеними вище положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини у сфері купівлі-продажу та власності, а також положеннями договору № 44 від 02.03.2012р., суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом набув право власності лише на залізобетонні труби, які є предметом цього договору, що у свою чергу повністю спростовує доводи ТОВ «Мегаліт 2007» про те, що у нього виникло право власності на трубопровід у цілому та, зокрема, на його інші складові: чавунні вставки та інші вузли.

Крім того, не отримання того, на що ТОВ «Мегаліт 2007» сподівалось при укладенні та виконанні договору № 17 від 15.02.2011р. (а. с. 10) також не є підставою для визнання права власності на трубопровід залізобетонний, Д = 900 мм, який розташований в ґрунті від с. Червоне Сакського району до вул. М. Жукова в м. Сімферополі протягом 20 172 погонних метрів, як об'єкт в цілому, в тому числі з чавунними вставками та іншими з'єднувальними вузлами, оскільки цей договір регулює правовідносини у сфері купівлі-продажу іншого майна та якщо позивач за первісним позовом, вважає, що має місце порушення його прав, останній не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду.

За викладених обставин, позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відносно зустрічного позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У судовому засіданні представник КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надав заяву про відмову від зустрічного позову та просив припинити провадження за зустрічним позовом. Усно представник КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» пояснив, що ТОВ «Мегаліт-2007» повністю оплачена вартість залізобетонних труб, у зв'язку з чим, відпали підстави, якими обґрунтовані зустрічні позовні вимоги.

Суд встановив, що заява про відмову від позовних вимог за зустрічним позовом підписана представником КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» Білоус О.В., якій довіреністю № 3 від 04.01.2012р. надано право, зокрема відмовлятися від позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова позивача від зустрічного позову не суперечить законодавству та не порушує права та інтереси сторін по справі, а також інших осіб, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти відмову КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» від позовних вимог за зустрічним позовом та припинити провадження у справі за зустрічним позовом.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п. 31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

При цьому, Вищий господарський суд України у листі від 25.08.2011р. № 01-06/1175/2011 «Щодо судового збору», у п. 11 зазначив наступне: статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, як, зокрема, частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» суми сплаченого судового збору у розмірі 1 073,00 грн. за платіжним дорученням № 3386 від 08.08.2012 на підставі Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу первісної позовної заяви покладаються судом на ТОВ «Мегаліт 2007».

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» від зустрічного позову про спонукання до виконання певних дій.

2. В задоволенні первісного позову відмовити.

3. Провадження у справі за зустрічним позовом - припинити.

4. Повернути Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (код ЄДРПО України 20671506) з державного бюджету (Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКCУ в АРК, м. Сімферополь) 1 073,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 3386 від 08.08.2012 р.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 21.08.2012р.

Повне рішення складено - 27.08.2012р.

Суддя С.О. Лукачов