Ухвала суду № 25744132, 22.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року м. Київ К-25305/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Українська енергетична група»(далі -Товариство)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010

у справі № 2а-4881/09

за позовом Товариства

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Тернопільська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2009 № 0001731502/0.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2009 позов задоволено з тих мотивів, що зміни до договору оренди землі відносно розміру орендної плати не вносилися, у зв'язку з чим підстави для збільшення плати за оренду спірної земельної ділянки відсутні.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд послався на установлений пунктом 8 договору оренди обов'язок орендодавця (позивача у справі) враховувати нормативно встановлений коефіцієнт індексації грошової оцінки землі під час визначення розміру орендної плати.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення окружного адміністративного суду міста Києва зі спору як скасоване помилково.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що в ході проведення Тернопільською ОДПІ документальної невиїзної перевірки Товариства з період з 01.01.2006 по 31.10.2008, оформленої актом від 19.12.2008 № 7/15-02/31306909, було виявлено факт недоплати позивачем орендної плати за земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована у м. Тернополі по вул. Микулинецькій, 46, та орендується позивачем на підставі договору оренди від 28.09.2001, укладеного з Тернопільською міською радою (орендодавець). Зазначений висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивач сплачував орендну плату за вказану ділянку у розмірі 2288,32 грн. без урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В силу приписів статті 13 названого Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про плату за землю»розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

За змістом частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Як було встановлено судами, пунктом 5 названого договору оренди передбачалося внесення землекористувачем орендної плати за землю до п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяця у розмірі 2288,32 грн. з врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, встановленого відповідно до чинного законодавства. Крім того, пунктом 8 цього ж договору серед обов'язків орендаря передбачено його обов'язок самостійно проводити визначення конкретного розміру орендної плати з врахуванням встановленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнта індексації грошової оцінки землі.

Вищий адміністративний суд України погоджується із здійсненим апеляційним судом тлумаченням змісту наведених умов спірного договору, відповідно до якого сплата орендної плати за землю орендарем має здійснюватися з урахуванням діючого коефіцієнту індексації грошової оцінки землі. Тобто у розглядуваному випадку з огляду на наведені умови договору оренди зміна коефіцієнту індексації грошової оцінки землі має наслідком автоматичну зміну розміру орендної плати.

А відтак апеляційний суд цілком обґрунтовано визнав законним донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з орендної плати за податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2009 № 0001731502/0, а тому процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного адміністративного суду відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Українська енергетична група» відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 у справі № 2а-4881/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько