Ухвала суду № 25743961, 22.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року м. Київ К-34958/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі -ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010

у справі № 2-а-19836/10/0570

за позовом державного підприємства «Шахта ім. Максима Горького»(далі -Підприємство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236 з тих мотивів, що у перевіреному періоді запаси корисних копалин позивачем не погашалися, а тому у Підприємства не виникло об'єкта справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права (зокрема, пунктам 3.1, 5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр та Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157 (далі -Інструкція)), а також дійсним обставинам справи.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що ДПІ було проведено виїзну планову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, оформлену актом від 26.04.2010 № 3404/23-2/33371807. За наслідками цієї перевірки на підставі висновку про невключення позивачем до розрахунків за 2009 рік обсягів погашених балансових запасів вугілля кам'яного Підприємству було донараховано податкове зобов'язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 23635 грн. (у тому числі 17550,40 грн. за основним платежем та 6084,96 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції плата за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - плата) справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини об'єктом справляння плати є обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин.

Пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають урахуванню при визначенні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики України.

При цьому в силу вимог пункту 3.4 Інструкції плата не справляється за видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ.

У розгляді цієї справи за наслідками дослідження наявних у справі доказів (у тому числі геолого-маркшейдерської документації позивача), а саме -звітів Підприємства про фактичні витрати вугілля за 1997-1999 роки, 2003-2004 роки, журналу списання та переводу в позабалансові запасів вугілля з 01.01.1997, викопіювання з плану гірського видобування Підприємства, довідок про фактичний рух промислових запасів за січень-грудень 2009 року тощо, суди встановили, що у 2009 році Підприємство здійснювало видобуток вугілля із раніше погашених запасів, тоді як запаси вугілля Підприємства за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 залишили незмінними в обсязі 25 602 842 тонн.

А відтак слід погодитися з висновками попередніх інстанцій про незаконність донарахування Підприємству оспорюваної суми податкового зобов'язання з плати з огляду на відсутність об'єкта оподаткування цього платежу в 2009 році.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 2-а-19836/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько