Ухвала суду № 25742368, 14.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 року м. Київ К/9991/17892/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бухтіярової І.О.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року

у справі № 2а-6432/10/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»

до Державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові; далі -відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у знятті обтяження у вигляді податкової застави на майно ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» та зобов'язати його вилучити відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року, позов задоволено частково. Скасовано податкову заставу на активи ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», на які поширюється право податкової застави відповідно до акту опису активів № 5/19159542/24-0 від 24 квітня 2009 року. Зобов'язано ДПІ у м. Львові вчинити дії щодо вилучення відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме за реєстраційними записами: № 7, зареєстрованим 24 квітня 2009 року № 8670760, № 19, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672674, № 22, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672727, № 23, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672732, № 24, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672786, № 25, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672810, № 26, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672825, № 27, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672849, № 28, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672859, № 29, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672887, № 30, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672914, № 31, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672934, № 32, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672944, № 33, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672966, № 34, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8672985, № 35, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673004, № 36, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673031, № 37, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673046, № 38, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673160, № 39, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673179, № 40, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673195, № 41, зареєстрованим 27 квітня 2009 року № 8673206. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року та прийняти нове рішення -про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з огляду на існування у позивача податкового боргу відповідачем виділено активи ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», на які розповсюджується право податкової застави, та складено акт їх опису № 5/19159542/24-0 від 24 квітня 2009 року.

Також, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідачем зареєстровано податкову заставу на суму в розмірі 35 566 800,00 грн.

03 лютого 2010 року ДПІ у м. Львові надано ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі на суму в розмірі 20 090 000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2010 року № 128 відкликано з 15 березня 2010 року банківську ліцензію ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора позивача.

30 червня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування обтяження рухомого майна ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та вилучення відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Листом № 13103/24-0 від 12 липня 2010 року відповідач з огляду на положення пункту 8.7 статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) відмовив позивачу в скасуванні податкової застави.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною 10 статті 88 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»(далі -Закон № 2121-III) єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону.

Відповідно до пункту 7 статті 91 Закону № 2121-III з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що після порушення справи про ліквідацію ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», майно боржника не може бути обтяженим податковою заставою, яка виникає в силу Закону № 2181-III, а погашення грошових вимог кредитора у вигляді суми податкових зобов'язань боржника здійснюється відповідно до вимог Закону № 2121-III та Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон № 2343-XII).

Пунктом 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.

Таким чином, з огляду на те, що постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2010 року № 128 відкликано з 15 березня 2010 року банківську ліцензію ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора позивача, суди дійшли вірного висновку, що податкова застава підлягає скасуванню, а відповідні відомості -вилученню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

При цьому, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги доводи податкового органу про законність перебування майна ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»під податковою заставою та включення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з огляду на приписи Закону № 2181-III.

Адже, Законом України від 24 липня 2009 року № 1617-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»внесено зміни до преамбули Закону № 2181-III, відповідно яких вказаний Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом № 2343-XII, з банків, на які поширюються норми розділу V Закону № 2121-III, та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, правових підстав для застосування до майна ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»обтяження у вигляді податкової застави на його майно та включення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі норм Закону № 2181-III не вбачається.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бухтіярова І.О.

Приходько І.В.