Постанова № 25741910, 21.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2012 року № 2а-10257/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській областіпро визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18 червня 2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»з позовом до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18 червня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-10257/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 31 липня 2012 року.

31 липня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16 серпня 2012 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, письмових заперечень чи будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»(найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк») та Виробничо-комерційною фірмою «БЕРІГ»укладено Кредитний договір № 012-05/808 від 10.08.2007р., та Кредитний договір № 011-05/1174 від 14.08.2009р.

В забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитними договорами було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Текс»Іпотечний договір (з юридичною особою) № 011-05/1174 і від 25 серпня 2009 р., за яким в іпотеку було надано комплекс будівель і споруд загальною площею 1889,4 кв.м, який складається з: літера «А» - склад-модуль, літера «Б»- туалет, літера «В»- склад запасних частин, літера «Г» - склад № 5, площею 472,1 кв.м., літера «Є»- щитова, літера «Ж»- дільниця послуг, площею 145,4 кв.м., літера «М»- навіс, літера «І»- вхід в підвал, літера «З»- склад з підвалом, площею 851,3 кв.м., літера «Т»- склад-навіс, літера «У»- прохідна, літера «С»- котельня-тамбур, літера «Д»- підстанція, літера «Ф»- ткацька дільниця, площею 420,6 кв.м., огорожа №№ 1-4, мостіння І, та розташований за адресою: м. Херсон, вул. Запорізька, будинок № 140 (сто сорок).

Відповідно до умов п. З.1.4. цього договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання позичальником умов кредитних договорів.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Текс»зобов'язань за кредитними договорами, 09 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 53.

За вказаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на комплекс будівель і споруд загальною площею 1889.4 кв.м., який розташований в місті Херсоні по вулиці Запорізькій, будинок № 140 (сто сорок) та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ-ТЕКС», на праві власності на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року у справі № 10/293-ПН-07 та Акту прийому-передані від 15 листопада 2007 року, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 листопада 2007 року, реєстраційний номер 1257406, номер запису 260 в книзі 1; зазначений комплекс будівель і споруд складається з: літера «А»- склад-модуль, літера «Б»- туалет, літера «В»- склад запасних частин, літера «Г»- склад № 5, площею 472,1 кв.м. літера «Є»- щитова, літера «Ж»- дільниця послуг, площею 145,4 кв.м.. літера «М»- навіс, літера «І»- вхід в підвал, літера «З»- склад з підвалом, площею 851.3 кв.м., літера «Т»- склад-навіс. літера «У»- прохідна, літера «С» - котельня-тамбур. літера «Д»- підстанція, літера «Ф»- ткацька дільниця, площею 420,6 кв.м., огорожа №№ 1-4, мостіння І.

На підставі вказаного виконавчого напису, заяви Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», 06 березня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравцем О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 31567552 та надано строк для добровільного виконання.

21 травня 2012 року Головним управлінням юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень на адресу Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»надіслано лист № 09.1-9881 В-1/163, яким пропонувалось останньому у 20- денний строк з дня одержання відповідного повідомлення оплатити авансування витрат по виконавчому провадженню № В-1/163 з виконавчого напису № 53 від 09.02.2012 р. у розмірі 4 000, 00 грн., а також було роз'яснено, що у разі не сплати вказаних витрат виконавчий документ повертається стягувачеві без подальшого виконання.

30 травня 2012 року Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк»згідно платіжного доручення від 30 травня 2012 року № 4029004919 сплачено авансування витрат по виконавчому провадженню № В-1/163 з виконавчого напису № 53 від 09.02.2012 р. у розмірі 4 000, 00 грн.

18 червня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравцем О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з не проведенням Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк»авансових витрат на проведення виконавчих дій.

Не погодившись з вказаною вище постановою про повернення виконавчого документа без виконання, Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання її незаконною та скасування.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що ним було вчасно, та в повному обсязі сплачено суму авансових витрат на проведення виконавчих дій, а тому постанова від 18 червня 2012 року про повернення виконавчого документа без виконання є незаконною.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження»21 квітня 1999 р. № 606-XIV та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею першою Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (далі -Закон 606-XIV) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст. 6 Закону 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Закону 606-XIV про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи вказані вище норми Закону, можна зробити висновок, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження повертається стягувачу у разі не здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем в підтвердження своєї позиції здійснення сплати авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено Законом України «Про виконавче провадження»надано платіжне доручення № 4029004919 від 30 травня 2012 року, з якого вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк»повністю виконано вимогу Головного управління юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень від 21 травня 2012 року № 0.1-9881 В-1/163 щодо авансування витрат, пов'язаних з організацію та проведення виконавчих дій.

Усупереч встановленим вимогам закону, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравцем О.В. не було перевірено стан виконання вказаної вище вимоги, та протиправно винесено постанову від 18 червня 2012 року про повернення виконавчого документа без виконання.

Відповідачем не надано доказів дотримання вимог чинного законодавства під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувані, а тому суд приходить до висновку, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що для повного захисту поновлення прав, свобод та інтересів позивача є визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП № 31567552 від 18 червня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП № 31567552 від 18 червня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(код за ЄДРПОУ 34001693) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 32, 20 грн. (тридцять дві гривні, 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко