Постанова № 25741750, 21.08.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1471/12

12:35

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участю:

секретаря судового засідання -Олійник О.В.;

представника позивача, Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - Берекети А.О. ( за довіреністю);

представника відповідача, ДП "Карапчівський спиртовий завод" , - Бабушкіна М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ДП "Карапчівський спиртовий завод" про стягнення заборгованості,-

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнути з державного підприємства "Карапчівський спиртовий завод" на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 3800,00 грн. та пеню в розмірі 96,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, та у відповідності до ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції. В добровільному порядку штрафні санкції відповідачем повністю не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та посилаючись на обставини викладені в позові, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнавав, та просив суд відмовити в їх задоволені.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне підприємство "Карапчівський спиртовий завод", зареєстровано як юридична особа за адресою: 60420, Чернівецька обл., Глибоцький район, с.Карапчів, код.ЄДР 00375415.

Згідно з наданого відповідачем звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік № 0017 форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2011 році становила 41 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) значиться 1 чоловік, в графі кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" значиться 1% чоловік (а.с.4).

Також, суд, встановив що, на час звернення до суду, відповідач не сплатив адміністративно-господарську санкцію в установлені законом строки, тому його заборгованість перед позивачем у зв'язку із збільшенням пені становить 3896,52 грн., дана сума підтверджується розрахунком адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 16.04.12р. за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій ДП "Карапчівський спиртовий завод" станом на 20.08.2012р., а саме: адміністративно-господарські санкції в розмірі 3800,00 грн., та пені в сумі 96,52 грн. (а.с.19-20).

Крім того, суд встановив, що відповідач нездійснював належне інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, в судовому засідання представник відповідача не надав суду жодних доказів, щодо того чи подавалися впродовж 2011-2012 року до районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій для інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі -Закон № 875-XII ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду кошти у розмірі 3800,00 грн. Однак, на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою, відповідач суму заборгованості добровільно не погасив.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. У зв'язку з цим на момент звернення до суду сума пені становить 96,52 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості та пені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині несвоєчасної сплати адміністративно-господарської санкції і пені та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністратвний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Карапчівський спиртзавод" на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністратвино-господарські санкції в сумі 3 800 (три тисячі вісімсот),00 грн. та пеню в розмірі 96 (дев'яносто шість), 52 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Постанова в повному обсязі складена 27 серпня 2012 року.

Суддя О.Я.Бойко