Постанова № 25740490, 20.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5775/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.

за участю представників

представників позивача - Коваль О.Д., за дов. № 3д від 23.02.2012

представника відповідача - Костін Д.І., за дов. № 1953/10/10-013 від 03.05.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Свердловантрацит" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000298011 від 13.07.2012, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Свердловантрацит" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000298011 від 13.07.2012 з податку на додану вартість у розмірі 45325,50 грн., з яких донараховано за основним платежем - 30217,00 грн. та застосовано штрафні санкції 15108,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби № 55/08-2/32355669 від 27.06.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства "Свердловантрацит" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період липень 2009 року, жовтень 2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2012 року № 0000298011, відповідно до якого встановлено порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 30217,00 грн., в тому чисті за липень 2009 року в сумі 13667,00 грн., жовтень 2009 року в сумі 16550,00 грн. за рахунок укладання нікчемних правочинів при придбанні товарів (робіт, послуг) у Приватного підприємства «Союз-Трейд-В» (код ЄДРПОУ 35024659).

Вказані висновки акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, так як у Приватного підприємства «Союз-Трейд-В» позивачем дійсно було придбано товар, який оприбутковано та використано у господарській діяльності, позивачем оплачено товар повністю, а тому просив суд визнати дій начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0000298011 від 13.07.2012 протиправними, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2012 № 0000298011.

Ухвалою суду від 03.08.2012 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у даній адміністративній справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що під час перевірки Державного підприємства "Свердловантрацит" встановлено наявність господарських правовідносин з Приватним підприємством «Союз-Трейд-В». При цьому, ДП "Свердловантрацит" не надано до перевірки всі первинні документи, а саме не надавались довіреності, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару, письмові пояснення на запит податкового органу, що стало підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Свердловантрацит". Перевіркою встановлено, що ПП «Союз-Трейд-В» не мало матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 ОСОБА_3 - засновника та директора ПП «Союз-Трейд-В» засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України -фіктивне підприємництво, у зв'язку з тим, що ним за винагороду здійснено реєстрацію ПП «Союз-Трейд-В» без мети зайняття підприємницькою діяльністю. Таким чином, ПП «Союз-Трейд-В» було фіктивним підприємством, а тому документи, видані від імені ПП «Союз-Трейд-В» не можуть вважатись первинними для цілей оподаткування. ДП "Свердловантрацит" неправомірно віднесено до податкового кредиту операції з ПП «Союз-Трейд-В».

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит») зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 24 квітня 2003 року № 04051610Ю0010515, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669. (а.с. 12-17)

ДП "Свердловантрацит" знаходиться на обліку як платник податків у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, зареєстровано платником податку на додану вартість з 15.05.2003 відповідно до свідоцтва № 100330251, індивідуальний податковий номер 323556612134. (а.с. 16-17)

Наказом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби № 154 від 25.06.2012 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Свердловантрацит" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період липень 2009 року, жовтень 2009 року. (а.с. 185)

На підставі вищевказаного наказу податковим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ДП "Свердловантрацит", результати якої викладено в акті перевірки № 55/08-2/32355669 від 27.06.2012 (а.с. 20-27).

Згідно вищевказаного акту перевіркою встановлено наявність у ДП "Свердловантрацит" господарських правовідносин з ПП «Союз-Трейд-В» у липні та жовтні 2009 року. При цьому, до перевірки не надано всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з ПП «Союз-Трейд-В», відсутні довіреності, товарно-транспортні накладні, документи які посвідчують якість товару, з чого відповідачем зроблено висновок про відсутність фактичних поставок товару та безпідставне формування податкового кредиту у вказаний період на загальну суму 30217,00 грн. Вказано на наявність вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011, яким ОСОБА_3 - засновника та директора ПП «Союз-Трейд-В» засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України -фіктивне підприємництво, у зв'язку з тим, що ним за винагороду здійснено реєстрацію ПП «Союз-Трейд-В» без мети зайняття підприємницькою діяльністю, а також про порушення ДП "Свердловантрацит" п.п. 7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2012 року № 0000298011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45325,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 30217,00 грн. та 15108,50 грн. штрафних санкцій. (а.с. 29)

Відповідач ґрунтував свої висновки про неправомірність формування позивачем податкового кредиту лише на наявності вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 без надання оцінки документам первинного обліку та звітності позивача, хоча, зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем вказані документи надано до перевірки.

Наявні в справі первинні документи позивача свідчать про наступне.

Між ДП "Свердловантрацит" та ПП «Союз-Трейд-В» 24.06.2009 укладено договір поставки № 1004/2-09, предметом якого є поставка продукції (товар) покупцю - ролікоопора РД-80, ролікоопора РЛ-100. Ціна, кількість, асортимент вказані у п.1.1 договору. Загальна сума договору складає 82000,80 грн., у тому числі ПДВ - 13666,80 грн. Розрахунки згідно умов договору здійснюються перерахуванням покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Відповідно до договору постачання товару здійснюється за рахунок покупця, строк дії договору до 31.12.2009. (а.с. 38-40)

Крім того, між ДП "Свердловантрацит" та ПП «Союз-Трейд-В» укладено договір поставки № 1402/2-09 від 21.09.2009, за яким Постачальник зобов'язується здійснювати поставки продукції (товар) покупцю - куліса ліва МПН-11.03.005, куліса права МПН - 11.03.004, гідромуфта ГП - 480, гідромуфта ГПЕ-400. Ціна, кількість, асортимент вказані у п.1.1 договору. Загальна сума договору складає 99300,04грн. Розрахунки згідно умов договору здійснюються перерахуванням покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Відповідно до договору постачання товару здійснюється за рахунок покупця, строк дії договору до 31.12.2009. (а.с. 41-44)

На виконання вищезазначених господарських договорів ДП "Свердловантрацит" отримало від ПП «Союз-Трейд-В» ролікоопори РД-80 та ролікоопори РЛ-100 на суму 82000,80 грн., у тому числі ПДВ - 13666,80 грн., що підтверджено видатковою накладною від 31.07.2009 № РН-31-07-09-01 та податковою накладною від 31.07.2009 № НН-31-07-09-01 (а.с. 51,52), а також позивач отримав кулісу ліву МПН-11.03.005 та кулісу праву МПН - 11.03.004 на суму 37000,01 грн., у тому числі ПДВ - 6166,67 грн., що підтверджено видатковою накладною від 08.10.2009 № РН-08-10-09-01 та податковою накладною від 08.10.2009 № НН-08-10-09-01 (а.с. 49, 172), гідромуфти ГПЕ-400 на суму 24800,00 грн., у тому числі ПДВ - 4133,33 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-19-10-09-03 від 19.10.2009 та податковою накладною № НН-19-10-09-03 від 19.10.2009 (а.с. 45, 171), гідромуфти ГП - 480 на суму 37500,01 грн., у тому числі ПДВ - 6250,00 грн., що підтверджено видатковою накладною від 26.10.2009 № РН-26-10-09-02 та податковою накладною від 26.10.2009 № НН-26-10-09-02. (а.с. 47-48)

При цьому, у видаткових накладних вказано посадову особу ДП "Свердловантрацит", яка здійснювала приймання товару від ПП «Союз-Трейд-В», а також реквізити довіреності, за якою позивач отримував продукцію. Дані вказаних довіреностей співпадають з даними, вказаними у журналі реєстрації довіреностей за 2009 рік. (а.с. 187-190)

Факт оплати вартості придбаної у ПП «Союз-Трейд-В» продукції підтверджена платіжними дорученнями ДП "Свердловантрацит" № 7071 від 18.08.2009 на суму 50000,00, № 7231 від 28.08.2009 на суму 32000,80 грн. та № 288 від 25.01.2010 на суму 99300,00 грн., а всього ДП "Свердловантрацит" сплачено ПП «Союз-Трейд-В» 181300,80 грн., у тому числі перераховано ПДВ на суму 30216,80 грн. (а.с. 53-55)

Таким чином, ДП "Свердловантрацит" сплачено вартість придбаного у ПП «Союз-Трейд-В» товару у повному обсязі.

Посилання представника відповідача на те, що надходження товару від ПП «Союз-Трейд-В» не підтверджено позивачем товарно-транспортними накладними суд вважає необґрунтованим, так як відповідно до розділу 4 договорів поставки поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом постачальника за рахунок постачальника, а тому отримання ДП "Свердловантрацит" у даному випадку товарно-транспортних накладних не є обов'язковим.

У якості доказів використання придбаних у ПП «Союз-Трейд-В» товарів позивачем надано товарно-транспортні накладні на внутрішне переміщення матеріалів зі складу ДП "Свердловантрацит" до відокремлених підрозділів ВП «ГЗФ «Центроспілка», ВП «УМТП», ВП «Шахта «Червоний Партизан», ВП «ГЗФ Червонопартизанська», ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова», ВП «Шахта Харківська», акти на списання матеріалів, лімітно-заборні картки, акти-вимоги на заміну матеріалів, акти приймання виконаних робіт - установку матеріалів, вимоги та інше. (а.с. 72-142, 173-175, 191-192)

Крім того, ДП "Свердловантрацит" надано до суду копії паспортів на гідромуфти ГП - 480 та гідромуфти ГПЕ-400 (а.с. 76-77, 89-91, 124-128)

До справи позивачем надані податкові декларації з податку на додану вартість за липень та жовтень 2009 року з додатками № 5 розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, з яких вбачається, що податковий кредит у липні та жовтні 2009 року позивачем сформовано також і за рахунок операцій з ПП «Союз-Трейд-В». (а.с. 33-37, 200-208).

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 вказаного Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 01 січня 2011 року певні законодавчі акти у сфері оподаткування, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість».

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Відповідно правомірність поведінки підприємства, зокрема дотримання ним норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закону № 168), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

Крім того, суд вважає ха енеобхідне зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, на яке вказує відповідач, взагалі не впливає на формування платником податків податкового кредиту за здійсненими господарськими операціями з огляду на те, що наявність цих документів, не пов'язана з датою виникнення права платника податків на податковий кредит, встановленої підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168.

Судом встановлено, що у межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкових накладних сформований податковий кредит (перша подія), що підтверджено дослідженими судом та долученими до матеріалів справи первинними документами, податковими деклараціями. Отриманий від ПП «Союз-Трейд-В» товар використано в межах господарської діяльності ДП "Свердловантрацит".

Стосовно посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011, яким ОСОБА_3 - засновника та директора ПП «Союз-Трейд-В» засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України -фіктивне підприємництво, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання податкового органу на недійсність правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 встановлено вину відповідної фізичної особи ОСОБА_3, але не встановлено період фіктивного підприємництва ПП «Союз-Трейд-В» та не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ДП "Свердловантрацит" та юридичною особою ПП «Союз-Трейд-В», незаконність діяльності саме ДП "Свердловантрацит" у відносинах із зазначеним підприємством (а.с. 147-154).

Зазначений вирок суду у кримінальній справі, на який посилається відповідач не місить юридичної оцінки укладених спірних правочинів поставки між позивачем та його контрагентом. Дане рішення не є належним доказом неправомірності дій ДП "Свердловантрацит", оскільки воно постановлено о у відношенні директора ПП «Союз-Трейд-В», а не у відношенні посадових осіб позивача.

Відполвідно до листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 під час вирішення питання про недійсність правочину дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

У разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару/послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Зазначені рішення суду по кримінальним справим не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат, та позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією юпо роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у даній справі не доведено правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 0000298011 від 13.07.2012 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 30217,00 грн.

З огляду на зазначене підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під час застосування до позивача фінансових санкцій відповідач поклав на нього подвійну відповідальність, посилаючись на те, що податковими повідомленнями-рішеннями № 0000408012 та № 0000398012 від 27.02.2012 до позивача за аналогічне порушення вже застосовувались штрафні санкції у розмірі 25 відсотків від суми визначення основного зобов'язання. (а.с. 211-212)

Однак, суд не погоджується з вказаною позицією, так як постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2012 у справі № 2а/1270/3067/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2012, вищевказані податкові повідомлення-рішення № 0000408012 та № 0000398012 від 27.02.2012 визнано протиправними та скасовано. (а.с. 209-210)

Щодо вимог ДП "Свердловантрацит" про визнання дій начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 № 0000298011 протиправними суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 13.07.2012 № 0000298011. Саме податкове повідомлення-рішення має вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Свердловантрацит" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 13.07.2012 № 0000298011 про збільшення Державному підприємству "Свердловантрацит" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 45325,50 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Свердловантрацит" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 453,26 грн. (чотириста п'ятдесят три грн. 26 коп.).

В іншій частині позовних вимог Державного підприємства "Свердловантрацит" відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 23 серпня 2012 року.

СуддяТ.В. Смішлива