Постанова № 25739997, 26.07.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/2164/12

рядок статзвіту -5.2.2

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Корчинської В.А.,

з участю сторін :

представника позивача - Локота А.В.,

представників відповідача - Волошиної Т.В., Мартинич М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000»до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та повернення надмірно сплачених сум, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 26 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 липня 2012 року.

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000»(надалі -ТОВ «МП Груп 2000») звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби України (надалі - Чопська митниця ДМСУ, відповідач), яким просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Чопської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 року та картку відмови у митному оформленні товару № 305080000/2/00230; 2) стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000»(ідентифікаційний код 36132332) суму переплати податку на додану вартість, мита та витрат на понаднормову стоянку транспортного засобу на загальну суму 3780,00 грн.; 3) судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 14.06.2016 р. Чопською митницею ДМСУ було прийнято рішення № 305000003/2012/200201/2 про коригування заявленої митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару № 305080000/2/00230. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. із застосуванням резервного методу -є протиправним, оскільки, на його думку, таке було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання, зокрема, законності а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Позивач зазначає, що у зв'язку з виникненням спірних питань щодо митної вартості товарів, відповідно до п.6 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України (надалі -ДМСУ) від 17.03.2008 р. № 230 (надалі -Порядок № 230), гарантійні зобов'язання було надано позивачем шляхом сплати до Державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Відповідно до п.14 Порядку № 230, на підставі результатів перевірки, відповідач повідомив позивача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Також позивач наголошує на тому, що згідно графи 18 «Додаткова інформація/подані документи»оскаржуваного рішення -було зазначено, що позивачем, для визначення митної вартості подавався чітко визначений законодавством пакет документів, відтак, у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності таких документів є необгрунтованими. Більше того, ч.2 ст.58 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (набув чинності з 01.06.2012 р.) (надалі -МК України) чітко визначає випадки, в яких не може використовуватися перший метод визначення митної вартості, а згідно ст.64 МК України митна вартість визначається за резервним методом у разі якщо неможливо застосувати жоден із попередніх методів.

Також, на думку позивача, вказана в оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. підстава відмови в застосуванні першого методу, а саме -наявність у відповідача сумнівів щодо достовірності поданих відомостей, є такою, що не передбачена ч.1 та ч.2 ст.58 МК України, відповідно застосування резервного методу, як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку відповідача - є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що відповідачем було необгрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості та застосовано резервний метод, відтак -оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р., з урахуванням положень ч.1 ст.64 МК України та ч.2 ст.19 Конституції України, як стверджує позивач -є протиправним та підлягає скасуванню.

18 липня 2012 р. до Закарпатського окружного адміністративного суду подано заперечення проти позову Чопської митниці ДМСУ від 17.07.2012 р. № 1/1-8.42/5766 (а.с. а.с. 31-36), згідно яких відповідач стверджує, що оскаржувані рішення Чопської митниці ДМСУ про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. та картка відмови у митному оформленні товару № 305080000/2/00230 -є правомірними, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно. У разі, якщо митна вартість не може буди визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.3 ст.58 МК України). На підставі поданих до митного оформлення позивачем документів митним органом було застосовано для визначення митної вартості 6 -резервний метод, у зв'язку із неможливістю застосування попередніх методів. На підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, Чопською митницею ДМСУ, на дімку відповідача, було правомірно винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 року та картку відмови у митному оформленні товару № 305080000/2/00230. В свою чергу безпідставність вимоги щодо стягнення з Державного бюджету митних платежів, на думку відповідача, слідує з правомірності та обґрунтованості митної вартості, яка була застосована при митному оформленні. Крім того, позивачем не надано обґрунтування зазначеної суми, а саме -будь-яких доказів сплати визначених коштів до Державного бюджету та доказів понесених витрат за стоянку транспортного засобу, а також взаємозв'язок цих витрат з діями митного органу. Відповідно, просять відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «МП Груп 2000»в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з обставин, викладених у позовній заяві підтримав, просив такі задоволити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, зазначених у наданих суду письмових запереченнях на позов, просить у задоволенні такого відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем з метою митного оформлення товарів за зовнішньоекономічним контрактом № 01/2012 від 20.12.2011 р. (а.с. а.с. 12-17), укладеним між ТОВ «МП Груп 2000»та ТОВ «ЛЕЄР Баустоффе СК»09.06.2012 р. в режимі «імпорт»було подано Чопській митниці ДМСУ до митного оформлення митну декларацію № 305080000/2012/009931 (а.с. а.с. 37-38) (з вантажем цегла будівельна) та документи, що підтверджували митну вартість товару.

Під час здійснення митного оформлення, в результаті співставлення числового значення заявленої фактурної вартості товару з ціновою інформацією, розміщеною на офіційному сайті виробника товару (www.leier-baustoffe.sk), Чопською митницею ДМСУ було встановлено суттєві розбіжності в ціні. Так, вартість одиниці товару -цегла будівельна типу LEIERTHERM 38 NF -згідно інформації декларанта становила 0,57 євро/шт. (а.с. а.с. 10, 18-19), а відповідно до інформації виробника, розміщеної у мережі Інтернет -1,34 євро/шт. (без ПДВ) (згідно роздруківки з офіційного сайта виробника товару (а.с. а.с. 64)).

Крім того, документи подані позивачем до митного оформлення не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема, в договорі купівлі-продажу, укладеному між ТОВ «Леєр Баустоффе СК»та ТОВ «МП Груп 2000»20.12.2011 №01/2012 (п.2.3.), Покупець і Продавець домовилися що на основі письмового замовлення Покупця, Продавець виставляє рахунок-проформу, на підставі якого Покупець виконує передоплату. Однак, зазначений рахунок-проформа був відсутній в поданих до митного оформлення разом з митною декларацією товаросупровідних документах, у зв'язку із чим, посадовою особою митного органу, відповідно до ст.53 МК України було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) рахунок-проформу, що передує перерахунку коштів на рахунок Продавця, згідно п.3.1 контракту №01/2012 від 20.11.2011 р.; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) інші наявні документи (за бажанням), що підтверджують заявлену митну вартість товару. Із вказаним переліком представник позивача ознайомився 09.06.2012 р., що підтверджується особистим підписом на копії аркушу з переліком додаткових документів та відміткою про ознайомлення (а.с. 54). Позивач листом від 13.06.2012 р. № 23 (а.с. 20) надав відповідачу додаткові документи, а саме: 1) лист від виробника, щодо наданих знижок на 2012 рік б\н (а.с. 56); 2) рахунок-проформу № 1262300098 (а.с. 57); 3) сертифікат відповідності № UA1.027.0098361-11 від 25.07.2011р. (а.с. а.с. 59-60). Для вирішення спірного питання визначення митної вартості посадова особа відділу митного оформлення, у відповідності до п.29 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 № 314, 14.06.2012 р. звернулась із відповідним запитом до відділу митних платежів (а.с. 61).

Після опрацювання поданих до митного оформлення та додатково наданих декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості, було винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 14.06.2012 р. № 305000003/2012/200201/2 (а.с. а.с. 5-6), згідно якого митна вартість одиниці товару, з урахуванням комерційних умов поставки EXW-Петровани, склала -1,4435 Євро/шт.

Згідно обставин справи, митна вартість імпортованого товару була визначена позивачем із застосуванням 1 методу, визначеного ст.58 МК України - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Однак, вантажно-митна декларація не була прийнята Чопською митницею ДМСУ, у зв'язку з чим позивачу було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305080000/2/00230 (а.с. 7), мотивуючи це тим, що подані декларантом (перевізником) ТОВ «МП Груп 2000»для митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, товари не підлягають митному оформленню з причини необхідності декларування товару згідно винесеного рішення про визначення митної вартості від 14.06.2012 р. № 305000003/2012/200201/2 (ст.ст. 54, 55 МК України). При цьому, визначено вимоги виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а саме -подання декларації та визначення митної вартості товару згідно винесеного рішення про визначення митної вартості від 14.06.2012 р. № 305000003/2012/200201/2.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 МК України -митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані декларантом не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, то декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 МК України).

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;

Згідно ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право:

1) упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом;

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.57 МК України , визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу (тобто з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ)).

Відповідно до ч.2 ч.3 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні; у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи,

Таким чином, на підставі наведених норм МК України, у зв'язку із ознаками недостовірності поданих документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару та неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості (виписки з бухгалтерської документації, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями), заявлена декларантом митна вартість не була визнана.

На підставі поданих до митного оформлення документів митним органом було застосовано для визначення митної вартості 6 -резервний метод, у зв'язку із неможливістю застосування попередніх методів. Відповідно, метод 1 -не застосовувався у зв'язку із наявністю у митного органу інформації щодо недостовірності заявленої митної вартості товару, оскільки використані декларантом відомості не були підтверджені документально та не були визначені достовірно. Як вищевказувалось частиною 2 ст.58 МК України визначено перелік причин, коли не може бути застосовано метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) - зокрема, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.

Суд констатує, що згідно матеріалів справи, Чопською митницею ДМСУ було проведено процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, відповідно до вимог ст. 268 МК України. При цьому, усіх додатково витребовуваних митним органом документів декларантом подано не було..

Судом встановлено, що позивачем не надано усіх додаткових документів, які вимагав відповідач для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів, а саме: в результаті опрацювання первинно поданих та додаткових документів виявлено наступні невідповідності: в платіжному дорученні № 2 від 05.06.2012 р. відсутнє посилання на рахунок-проформу, що передує перерахунку коштів на рахунок Продавця від 11.05.2012 р. №126300098. Тому подані до митного оформлення та додатково надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товару викликали сумнів щодо їх достовірності. Крім того, позивачем у підтвердження задекларованої митної вартості, надано лист від виробника без реєстраційного номера та без дати, щодо «стоимости кирпичной продукции». Однак, зміст листа не вказує однозначно на його автентичність, та на достовірність числових значень наведених знижок.

Згідно рішення Чопської митниці ДМСУ про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. метод 2 не застосовувався у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості ідентичного товару. Метод 3 не застосовувався у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості подібного товару. Метод 4 не застосовувався у зв'язку із відсутністю інформації необхідної для застосування віднімання вартості. Метод 5 не застосовувався у зв'язку із відсутністю інформації необхідної для застосування додавання вартості.

Відповідно до ч.8 ст.57 та ст.64 МК України митним органом було застосовано 6 резервний метод у зв'язку із наявністю у митного органу цінової інформації (ресурси мережі Інтернет (www.leier.sk)). При цьому, у відповідності до п.4 ч.2 ст.55 МК України, у рішенні про коригування митної вартості зазначено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, а саме: при визначенні числового значення митної вартості за основу взята ціна без ПДВ на момент купівлі товару, розміщена на офіційному інтернет-сайті виробника (www.leier.sk) та з врахуванням витрат транспортування до кордону, а саме: (1,34 евро/шт. (без ПДВ)*1296 шт.+1344 грн (витрати до кордону)/1296 шт = 1,4435 евро/шт.).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови №305080000/2/00230 судом встановлено наступне. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості, 2) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість.

Згідно ст.256 МК України, відмова у митному оформленні -це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким чином, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, митним органом було правомірно винесено оскаржувану картку відмови.

Стосовно вимоги про стягнення з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та витрат на стоянку транспортного засобу, суд констатує, що такі є безпідставними, з огляду на безпідставність позову в цілому та положень п.3.ч.2 ст.52 МК України, згідно якого декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Проаналізувавши вищенаведені законодавчі норми, суд встановив, що відповідач має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав для сумнівів щодо митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації, що розміщена на офіційному сайті товаровиробника в мережі Інтернет (www.leier.sk).

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, Чопська митниця ДМСУ відповідно до наведених законодавчих норм, надала ТОВ «МП Груп 2000»можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач не використав надані відповідачем додаткові можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, при цьому, обґрунтувань щодо неможливості надання витребовуваних додаткових документів -не надав. Інших способів, ніж витребування додаткових документів та надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару з метою узгодження такої митної вартості товару із декларантом законодавством України не передбачено.

Таким чином, оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, суд вважає, що дії Чопської митниці ДМСУ при визначенні митної вартості зазначених товарів за методом №6 були правомірними, здійсненими виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством України, а прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. та картка відмови у митному оформленні товару № 305080000/2/00230 -є обгрунтованими.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Чопської митниці ДМСУ як суб'єкта владних повноважень є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства у галузі митної справи, не порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому підстави його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (надалі -КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав. Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки оскаржувані рішення Чопської митниці ДМСУ про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2012/200201/2 від 14.06.2012 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305080000/2/00230 -прийняті Чопською митницею ДМСУ в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства України, відповідно, належні правові підстави для визнання таких протиправними та їх скасування -відсутні.

Разом з тим, вимоги про стягнення сум є похідними, а тому в їх задоволення слід також відмовити.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Частиною 2 ст. 94 КАСУ передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз. Доказів понесення відповідачем судових витрат суду не надано.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000»до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та повернення надмірно сплачених сум - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому сі. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.