Постанова № 25739754, 19.07.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2а-5743/09/0670

категорія 6.6.4

19 липня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" про стягнення 51270, 00 грн.,

встановив:

Володарсько - Волинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" 51270, 00 грн. податкового боргу по податку з доходів найманих працівників, у тому числі: 16256, 00 грн. основного платежу, 32512, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 2502, 00 грн. пені. В обґрунтування позову зазначила, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як суб'єкта підприємницької діяльності своєчасно сплачувати встановлені державою податки у її дохід.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що підстави для стягнення податкового боргу у сумі 51270, 00 грн. відсутні, визнає нарахований позивачем борг в сумі основного платежу - 16256,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" як платник податків перебуває на обліку у Володарсько-Волинській міжрайонній державній податковій інспекції Житомирської області.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Під час проведеної працівниками Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" по питанню правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2006 року по 01 червня 2008 року було виявлено заниження цього податку на 16256, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 13/17-17-13551173 від 17 жовтня 2008 року (а.с. 14-22) і нараховано пеню у розмірі 2502, 00 грн.

На підставі вказаного акта 28 жовтня 2008 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003241701/0 про нарахування відповідачеві 16256, 00 грн. основного платежу по податку з доходів найманих працівників та 32512, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 13).

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач оскаржував його в адміністративному порядку, однак скарги Товариства були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0003241701/0 від 28 жовтня 2008 року - без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа по обвинуваченню у вчинені злочинів, передбачених статтями 172, 366 КК України. Судовими рішеннями по справі № 1-6/2011 р. (а.с. 129-138) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 172 і частиною 1 статті 366 КК України. Цими рішеннями встановлено, що ОСОБА_1, як керівник Товариства, вів 2 книги по оплаті праці. Як встановлено документальною перевіркою, за результатами якої складено акт № 13/17-17-13551173 від 17 жовтня 2008 року, розбіжність нарахованої заробітної плати у книгах № 1 і № 2 становить 111837, 41 грн., у зв'язку з чим і розбіжність у нарахованих прибуткових доходах з фізичних осіб по цим книгам - 13510, 36 грн. Із вказаної документальної перевірки слідує, що ОСОБА_1 нараховував податок з доходів фізичних осіб, але його перерахування за період з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2008 року не проводив.

Суд приходить до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень статті 72 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вищевказаними судовими рішеннями було встановлено несплату відповідачем податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2008 року, тому не підлягає доказуванню правомірність його нарахування. Крім того, згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов'язання у сумі 51270, 00 грн. є податковим боргом.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на пункт 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року № 3609-VI як підставу звільнення Товариства від сплати штрафних санкцій у сумі 32512, 00 грн. і пені у розмірі 2502, 00 грн., оскільки вказана правова норма визначає підстави незастосування до платника штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), пені, адміністративних стягнень у вигляді штрафу за неправильне визначення зобов'язання саме у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. У зв'язку з тим, що грошове зобов'язання у даній справі нараховане Товариству на підставі акту перевірки та рішення податкового органу, то положення вказаної законодавчої норми на спірні правовідносини не поширюються.

Представник відповідача докази скасування рішення № 0003241701/0 від 28 жовтня 2008 року чи погашення боргу у сумі 51270, 00 грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совкувейт ЛТД" на користь держави в особі Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області податковий борг в сумі 51270, 00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 24 липня 2012 р.