Постанова № 25739552, 01.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3148/12

категорія 12.2

01 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

за участі позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1494 про стягнення грошової компенсації за найом житла,-

встановив:

В травні 2012 року помічник військового прокурора Житомирського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду. Просив стягнути з військової частини А 1494 грошову компенсацію за найом житла за період з червня 2011 року по травень 2012 року включно в розмірі 21 000,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що житлом у м. Житомирі не забезпечений, перебуває на квартирному обліку, наймає житло, яке оплачує за власний рахунок, а відповідач, всупереч вимогам Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", не виплачує йому грошової компенсації за найом жилого приміщення у встановленому порядку.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача щомісячну грошову компенсацію за найом житла за період з червня 2011 року по липень 2012 року включно у розмірі 24 500,00 грн.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилався на пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, на відсутність коштів для виплати компенсації, на перевищення позивачем граничного розміру витрат на найом житла, на включення до складу цих витрат плати за користування меблями та іншим майном.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15 липня 2009 року проходить військову службу у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону на посаді помічника військового прокурора і знаходиться на фінансовому забезпеченні у відповідача, з 15 вересня 2009 року перебуває на квартирному обліку у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону, склад сім'ї - одна особа (а.с.20). У зв'язку з відсутністю житла позивач 1 червня 2011 року уклав договір найму однокімнатної квартири з ОСОБА_2 (а.с.16), сплачує за цим договором власнику квартири щомісячно1750 грн.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

З часу прийняття Закону питання виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень регулювалось Кабінетом Міністрів України неодноразово.

Так, Постановою КМ України від 31 березня 1992 р. N 161 грошову компенсацію за піднайом /найом/ житлового приміщення було визначено в розмірі фактичних витрат, але не більше 300 крб., а особам, які мають сім'ю чисельністю 3 і більше чоловік, - до 350 крб. (залежно від населених пунктів, в яких вони проживають).

Постановою КМ України від 11 грудня 1992 р. N 695 - в розмірі фактичних витрат, але не більше однієї мінімальної заробітної плати.

Постановою КМ України від 14 березня 1995 р. N 175 - в розмірі фактичних витрат, але не більше: у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, обласних центрах - 5 мінімальних заробітних плат, в інших містах і населених пунктах - 2 мінімальних заробітних плат.

В подальшому, відповідно статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 2006 р. №1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, пунктом 2 якого також передбачалась виплата грошової компенсації за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку.

На виконання вимог постанови КМ України від 3 серпня 2006 р. №1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством була розроблена і затверджена наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року N 577 Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, а наказом від 30.11.2011 року N 737 - Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337).

Проте прямої норми, яка регулювала б питання виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень Інструкція не містить, а визначає, поряд з іншими питаннями, лише організацію порядку оренди і оплати орендованого житла у ЗС України.

Так, пунктом 7.4 Інструкції визначено, що розмір орендної плати за квартиру для сім'ї з однієї особи у обласному центрі не може перевищувати 1400 грн. на місяць.

Суд вважає, що в даному випадку плата за квартиру, яку для військовослужбовця орендує військова частина, і грошова компенсація за житло, яке орендує сам військовослужбовець, мають однакову правову природу, тому потребують і однакового підходу в питанні визначення розміру плати. Це дасть змогу дотримуватись принципу рівності перед законом і запобігати несправедливій дискримінації. За таких обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин за аналогією закону може бути застосований пункт 7.4 Інструкції.

Згадувана позивачем Постанова КМ України №175 від 14 березня 1995 року, якою розмір компенсації за найом житла встановлювався до 5 мінімальних заробітних плат, не скасована, проте не підлягає застосуванню як така, що застаріла і суперечить більш пізнім нормативним актам. Згадана постанова була чинною до введення національної грошової одиниці, в період коли мінімальна заробітна плата становила 1.500.000 крб.(15 грн.).

Недостатність фінансування, на яке посилається відповідач, не може бути підставою скасування соціальних гарантій.

Строк звернення з позовом до суду позивач не пропустив, оскільки з листування, копії якого є в справі, вбачається, що незадовго до подачі позову відповідач визнавав борг, що свідчить про переривання строку позовної давності (а.с.34,36).

Доказів того, що понесені позивачем витрати включають і плату за оренду рухомого майна, яке знаходиться в квартирі, відповідач суду не надав.

Письмовими доказами підтверджені понесені позивачем витрати у розмірі 24 500,00 грн., з яких підлягають відшкодуванню 19600 грн. (по 1400 грн. за 14 місяців).

На підставі викладено та керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 1494 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за найом житла в розмірі 19 600 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 07 серпня 2012 р.