Постанова № 25739548, 13.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/4624/12

категорія 10.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 р. м.Житомир

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 2722,43 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 боргу в сумі 2722,43 грн., з яких: 720, 66 грн. - заборгованість по страхових внесках за період з липня по вересень 2010 року, 2001, 77 грн. - заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня по грудень 2011 року. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом за липень - вересень 2010 року в сумі 720, 66 грн., за липень - грудень 2011 року у сумі 2001,77 грн. На вказані суми боргу відповідачу були виставлені вимоги про їх сплату від 25.06.2012 року і від 12.03.2012 року, однак у добровільному порядку заборгованість погашена не була.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області як страхувальник. Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV викладено в такій редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідач як фізична особа - підприємець за липень, серпень та вересень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі (по 54, 60 грн.), про що свідчить довідка - розрахунок позивача № 13141/03 від 12.07.2012 року.

Неврахування ОСОБА_1 змін, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, призвело до заниження ним сум страхових внесків за липень - вересень 2010 року на 720, 66 грн..

25 червня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області на вказану суму боргу було виставлено відповідачу вимогу № Ф 56/56, яка, згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 03.07.2012 року.

Також, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2464-VI), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI, встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Згідно із ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" було установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, з січня по березень 2011 року становив по 326,53 грн., з квітня по вересень 2011 року - по 333, 12 грн., з жовтня по листопад 2011 року - по 341, 80 грн., з грудня 2011 року - 348, 39 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем єдиний внесок у липні - грудні 2011 року в розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску сплачено не було. Так, відповідачем за вказаний період було сплачено до Пенсійного фонду лише 29,58 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати єдиного внеску за липень - грудень 2011 року у розмірі 2001, 77 грн.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Частина 4 статті 25 Закону № 2464-VI встановлює, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

12 березня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області була виставлена відповідачу вимога № ф143/100 про сплату боргу в сумі 2001, 77 грн., яка отримана відповідачем.

Правом на узгодження вимог з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористався, у встановлений строк вимоги не оскаржив.

Загальна сума заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 перед позивачем становить 2722, 43 грн.

Доказів сплати зазначеної суми недоїмки відповідачем у добровільному порядку чи заперечення проти позову суду не надано.

З огляду на викладене, суддя вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, статтями 86, 158-163, 167, 183 - 2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області борг у сумі 2722,43 грн., а саме: 720, 66 грн. - заборгованості по страхових внесках за період з липня по вересень 2010 року; 2001, 77 грн. - заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня по грудень 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко