Постанова № 25739446, 22.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8524/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 59 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Моісеєнко А.Л. (довіреність від 21.08.2012 року № 62), відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 644,81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (надалі - Жовтнева МДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 644,81 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує податковий борг з єдиного податку у розмірі 644,81 грн., який виник станом на 24.04.2012 року в результаті не сплати поточного нарахування ставки єдиного податку у розмірі 244,28 грн., штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн. та пені у розмірі 0,53 грн. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у порушення вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва», Податкового кодексу України заявник просить стягнути наведену суму у судовому порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_3 ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 16.06.2011 року за № НОМЕР_4, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця - НОМЕР_1; місце проживання: 87500, АДРЕСА_1. На податковому обліку ФОП ОСОБА_2 перебуває в Жовтневій МДПІ з 17.06.2011 року № 34832.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування з червня 2011 року з правом на здійснення діяльності «Ремонт та продаж комп'ютерної техніки та мобільних телефонів» згідно поданої до податкового органу заяви від 29.06.2011 року.

На підставі п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Згідно статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Відповідач є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 200,00 грн. на місяць згідно з Рішенням Маріупольської міської ради від 29.03.2011 року № 6/6-343.

З урахуванням наведеного відповідач повинен сплачувати до місцевого бюджету єдиний податок у розмірі 86,00 грн., що становить 43 % від затвердженої ставки єдиного податку 200,00 грн. (200,00 грн. х 43%).

Заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом з єдиного податку становить у розмірі 244,28 грн.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що за наслідками документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питання своєчасності сплати єдиного податку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року (акт від 29.11.2011 року № 3429/17-1/НОМЕР_1), позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 400,00 грн. в результаті чого прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0074951741.

Відповідно до п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 0,53 грн.

Відповідно до довідки про суми податкового боргу платника податків вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку у загальному розмірі 644,81 грн. (244,28 грн. + 400,00 грн. + 0,53 грн.).

З метою стягнення заборгованості Артемівською ОДПІ приймались заходи у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а саме, боржнику направлялась податкова вимога від 22.08.2011 року № 1000. Вказані заходи не призвели до погашення відповідачем заборгованості. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку зазначеної податкової вимоги.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правове регулювання спрощеної системи оподаткування суб'єктів господарської діяльності запроваджене Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» і закріплене в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку. Наведеним Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.

Згідно з пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

На підставі пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

На підставі 291.4 ст. 291 Податкового кодексу Крани суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 6 (шість) груп платників єдиного податку, до першої та другої яких відносяться:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, згідно п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У ході судового розгляду адміністративної справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не сплачено в бюджет суму єдиного податку у розмірі 244,28 грн., штрафні санкції у розмірі 400,00 грн. та нараховану пеню в сумі 0,53 грн.

Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 644,81 грн. не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 644,81 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце проживання: 87500, АДРЕСА_1) на р/р 31514970700052, код платежу 18050400, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721, податковий борг з єдиного податку у розмірі 644,81 грн. (шістсот сорок чотири грн. 81 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 22 серпня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.