Постанова № 25739409, 14.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8984/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

представника позивача: Оболонцевої А.О.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» до Державної податкової служби у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним (скасування) Акта перевірки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 102/22-2/33654064 від 07.05.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним (скасування) Акта перевірки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 102/22-2/33654064 від 07.05.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 04.05.2012 року по 07.05.2012 року відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з ТОВ «Сервіс-К.М.Б.» за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

Позивач із зазначеним актом перевірки не погоджується, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України, є безпідставним та неправомірним (незаконним).

На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним (скасувати) Акт перевірки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 102/22-2/33654064 від 07.05.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.06.2005 року за № 1 266 102 0000 009189 за адресою: 83015, Донецька область, м. Донецьк, пр. Миру, 17.

На підставі Наказу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька донецької області ДПС № 195 від 03.05.2012 року, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10, згідно до доручень ДПА у Донецькій області № 11603/7/23-40 від 03.08.2011 року, № 11911/7/26-40 від 10.08.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс-К.М.Б.», ЄДРПОУ 36880441 за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р. про що складено акт від 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064.

Перевіркою ТОВ «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» по взаємовідносинам із ТОВ «Сервіс-К.М.Б.» встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України 3 2755-VI від 02.12.10 р. ТОВ «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ», в наслідок чого завищено задекларовану суму податкового кредиту всього у сумі 682876 грн., у тому числі у вересні 2011 році на суму ПДВ 555043 грн., у жовтні 2011 році на суму ПДВ 127833 грн. та завищено задекларовану суму податкового зобов'язання всього у сумі 682876 грн., у тому числі у вересні 2011 році на суму ПДВ 555043 грн., у жовтні 2011 році на суму ПДВ 127833 грн.

14.05.2012 року податковому органу було надано заперечення до Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064 від 14.05.2012 року № 1205/14-1, яким позивач просив відмінити Акт від 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064. Згідно відповіді відповідача від 17.05.2012 року № 11102/10/22-2, заперечення до Акту перевірки було відхилено.

28.05.2012 року ДПС в Донецькій області було надано скаргу на Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064 від 28.05.12 року № 1205/28-9, якою просили відмінити зазначений Акт.

15.06.2012 року № 8324/10-22-713 позивачу було надано відповідь про розгляд скарги, яким висновки Акту визнані правомірними.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права органів державної податкової служби, а саме пп. 20.1.4 визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановелно, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Між ТОВ «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» (Покупцем) та ТОВ «Сервіс -К.М.Б.» (Постачальником) було укладено договір № 17/2011 від 01.08.2011 року на поставку сої. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар, Покупець оплатити та прийняти його на умовах викладених в договорі та в Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

На виконання цього договору було виписано наступні податкові накладні: № 1 від 01.08.2011 року, № 99 від 08.09.2011 року, № 137 від 12.09.2011 року, № 168 від 13.09.2011 року, № 180 від 14.09.2011 року, № 181 від 14.09.2011 року, № 204 від 15.09.2011 року, № 220 від 16.09.2011 року, № 221 від 16.09.2011 року, № 236 від 19.09.2011 року, № 305 від 22.09.2011 року, № 306 від 22.09.2011 року, № 309 від 22.09.2011 року та видаткові накладні: № РН-0000239 від 01.08.2011 року, № РН-0000699 від 08.09.2011 року, № РН-0000737 від 12.09.2011 року, № РН-0000769 від 13.09.2011 року, № РН-0000781 від 14.09.2011 року, № РН-0000782 від 14.09.2011 року, № РН-0000805 від 15.09.2011 року, № РН-0000820 від 16.09.2011 року, № РН-0000821 від 16.09.2011 року, № РН-0000836 від 19.09.2011 року, № 0000905 від 22.09.2011 року, № РН-0000906 від 22.09.2011 року, № РН-0000909 від 22.09.2011 року.

Також між позивачем (Продавцем) та ТОВ «Торговий дім Протеїн-Продакшн» (Покупець за договором) укладено договір поставки № 30/09-11 від 30.09.2011 року на поставку сої. Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується поставити сою, а Покупець оплатити та прийняти його на умовах викладених в договорі та в Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до вищезазначеного договору поставки було виписано наступні податкові накладні: № 3 від 16.08.2011 року, № 2 від 30.09.2011 року, № 2 від 25.10.2011 року та видаткові накладні: № 134 від 16.08.2011 року, № 138 від 16.08.2011 року, № 152 від 30.09.2011 року, № 166 від 25.10.2011 року.

Як зазначив, позивач наявність цивільно-правових договорів є безумовним свідченням правомірності вчинених платником податку господарських операцій, а наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, позивач вказав, що «припущення та здогадки Відповідача» щодо фіктивності господарських операцій та можливої несплати постачальником Позивача по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови Позивачеві у віднесенні суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, оскільки не містять необхідної доказової бази.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Однак, зміст оскаржуваного Акта перевірки від 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби полягає у викладенні результатів перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс-К.М.Б.», а відтак не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача. Тобто, фактично акт перевірки відповідача є за своєю сутністю інформаційною довідкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, позивач не надав суду доказів щодо своїх тверджень відносно неправомірності та безпідставності Акта перевірки 07.05.2012 року № 102/22-2/33654064, що оскаржується в судовому порядку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому законодавством при проведенні перевірки, складанні оспорюваного акту, у зв'язку із чим немає підстав для визнання дій податкового органу протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ РЕГІОН СНАБ» до Державної податкової служби у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним (скасування) Акта перевірки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 102/22-2/33654064 від 07.05.2012 року - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14 серпня 2012 року.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.