Постанова № 25738783, 16.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2012 р. (11:17) Справа №2а-4799/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:

від позивача - Леснікова М.І., Бондар Г.Г.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестрегіон-активи"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестрегіон-активи" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001052301 від 28 квітня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно того, що суми не підлягають відображенню в складі залишку від'ємного значення в грудні 2011 року з тих причин, що суми ПДВ за деякими операціями, які були включені до складу податкового кредиту та за рахунок яких сформовано від'ємне значення за кожен із періодів, не сплачені постачальникам в грошовій формі на дату проведення перевірки.

Ухвалами суду від 15.06.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляд справи повідомлявся належними чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно письмових заперечень позовні вимоги не визнав у повному обсязі вважаючи, що виявлені під час перевірки обставини та порушення є мотивованими, а позов безпідставним.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м.Сімферополі АР Крим ДПС.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності формування суми залишку від'ємного значення декларації з ПДВ за грудень 2011 року, за наслідками перевірки складено акт №1390/22-1/35515444 від 19.04.2012р.

За висновками даного акту встановлено наступні порушення, а саме: п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97); п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010г. № 2755 (далі - ПКУ), внаслідок чого, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 24 декларації з ПДВ).

За результатами перевірки прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0001052301 від 28 квітня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 907 422 грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що загальна сума завищення 907422грн. складається із сум податкового кредиту, сформованого в таких звітних періодах: березень 2008р. - 23010грн.; квітень 2008р. - 395067грн.; червень 2008р. - 481770грн.; липень 2008р. - 7575грн. і відповідно зазначені суми не підлягають відображенню в складі залишку від'ємного значення в грудні 2011 року оскільки суми ПДВ за деякими операціями, які були включені до складу податкового кредиту та за рахунок яких сформовано від'ємне значення за кожен із зазначених періодів, не сплачені постачальникам в грошовій формі на дату проведення перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із акту перевірки вбачається, що значення рядків довідки №2 до декларації з ПДВ за грудень 2011 року за періоди з березня по листопад 2008 року формувалися під час дії Закону України "Про податок на додану вартість" №168 (далі - Закон №168), і відповідно мало місце порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, в наслідок чого завищено залишок від'ємного значення на 907422грн.

Аналізуючи зазначені висновки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві положення" з дня набрання чинності Законом України від 20.05.2010 р. N 2275 (набрав чинності 16.06.2010р.) до 1 січня 2011 року дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 було зупинено та в період з 16.06.2010р. по 31.12.2010р. цей підпункт застосовується в наступній редакції: «Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року».

З огляду на викладене, у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року до рядка 23.2 включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах.

Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, відображається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, наступний за періодом у якому будуть проведені розрахунки з постачальниками.

Отже, несплачений постачальникам залишок від'ємного значення тимчасово - до 1 січня 2011 року не підлягав включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та перенесенню до рядку 23.2 декларації з ПДВ.

Як же вбачається із п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду».

З аналізу вищенаведених норм випливає, що фактична сплата сум податку, відображених у складі податкового кредиту, є однією з умов для бюджетного відшкодування цих сум в періоді, наступному за тим, в якому такі суми були відображені у складі податкового кредиту. Норма абзацу «б» п.200.4 ст.200 ПК України не поширює умову про фактичну сплату сум податку на право платника податків включити залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (за вирахуванням сум, щодо яких платник податків виконав передбачені абзацом «а» умови і прийняв рішення про бюджетне відшкодування).

Загальні норми, що регламентують порядок формування податкового кредиту ст..ст.198,199 ПКУ, також не встановлюють заборони формувати податковий кредит за рахунок сум, нарахованих у складі вартості придбання товарів/послуг, але з якихось причин не сплачених постачальникам на дату їх відображення у складі податкового кредиту.

Пункт 198.3 ст.198 ПК України передбачає, що податковий кредит складається із сум податку, нарахованих (сплачених) протягом звітного періоду. З цього випливає, що у складі додаткового кредиту підлягають відображенню суми податку, які можуть бути як нарахованими, так і сплаченими.

З урахуванням норми п. 198.2 ст.198 ПК України, якою регламентовано порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ, які нараховані платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг і підлягають сплаті постачальникам у складі вартості цих товарів/послуг, відображаються у складі податкового кредиту за датою отримання цих товарів/послуг.

В акті перевірки ж вказано, що принцип проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари/послуги є основою для розрахунку суми бюджетного відшкодування. Між тим, встановлено, що позивач до теперішнього часу не заявляв, що спірна сума залишку від'ємного значення підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, оскільки позивачем зазначені суми ПДВ у складі вартості придбання основних фондів не сплачено, останнє не є підставою для виключення цих сум зі складу залишку від'ємного значення, який переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, і відповідно висновки відповідача про те, що залишки від'ємного значення не сплаченого постачальникам за станом на дату перевірки, не підлягають відображенню в рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2011 року є необґрунтовані.

Також в акті перевірки зазначено, що позивач не мав права зарахувати зазначені суми до складу податкового кредиту за грудень 2011 року на тих підставах, що термін виникнення цих сум перевищує 1095 днів та останні згідно п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ є безнадійною заборгованістю по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності. По закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права особи, право якої порушено), загальний строк якої встановлено ст.257 ЦКУ в три роки, боржник повинен розрахуватися за отримані раніше послуги, товари, основні засоби.

Право ж включення суми залишку від'ємного значення з ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного періоду не залежить від спливу загальновстановленого нормою ст.257 ЦКУ терміну позовної давності та останнє не передбачено і п.200.4 ст.200 ПКУ.

Крім зазначеного, як вбачається із виданих позивачем векселів, пред'явлення за останнім мало відбутися не раніше 23 грудня 2011 року і відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями по векселях починається з моменту виникнення права на пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання, тобто з 23.12.2011р., а тому і строк позовної давності на час перевірки не сплив.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0001052301 від 28 квітня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 907 422 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестрегіон-активи" судовий збір у розмірі 2188,30 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.