Постанова № 25738628, 27.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7194/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шашуба О.В.

за участю:

представника прокуратури Матісової О.В.

представника позивача Панишко А.О.

представника відповідача Лотоцького О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЯКС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 91004,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЯКС» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 91004,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем у порушення вимог статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в 2009 році не дотримано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та у строк до 15.04.2010 року не подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, в якому відповідач зобов'язаний був самостійно нарахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за 5 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами. Наявність заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені була встановлена за результатами виїзної планової документальної перевірки стану виконання відповідачем положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», проведеної 12.03.2012 року та підтверджується розрахунком, приєднаним до матеріалів справи. Оскільки відповідачем сума заборгованості не погашена, просять стягнути її в судовому порядку.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. Суду пояснив, що підприємство знаходиться на обліку в Дніпропетровському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 12.03.2012 року. Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (Форми № 10-ПІ) відповідачем до позивача дійсно не подавався, оскільки підприємство на той час у Фонді зареєстрований не був. Вважають, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені за недотримання в 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховані безпідставно і за період, коли відповідач на обліку в Фонді не знаходився, самостійно він не повинен був нараховувати та сплачувати ці суми на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЯКС» зареєстровано виконавчим комітетом Самарської районної ради м. Дніпропетровська 02.03.1999 р. (ідентифікаційний код 30198309) (а.с.20,33). Згідно довідки № 9503 ТОВ «АЯКС» зареєстроване у Дніпропетровському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 05.03.2012 року за №12/101/2844 (а.с. 54).

В ході розгляду справи судом встановлено, що 06.02.2012 року до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла інформація Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо можливих порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЯКС» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (а.с. ).

12.03.2012 року Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено планову документальну перевірку стану виконання ТОВ «АЯКС» вимог статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), за результатами якої складено Акт № 227 від 12.03.2012 р. та встановлено, що відповідачем Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (Форми № 10- ПІ) за 2009 рік до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не подавався. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконано. Так, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в 2009 році становила 139 осіб, кількість штатних працівників-інвалідів - 1 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 6 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 15 799,28 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування 5 інвалідів складає - 78 996,40 грн. (15 799,28 грн. х 5 = 78 996,40 грн.). Відповідачу запропоновано перерахувати адміністративно-господарські санкції в сумі 78 996,40 грн. та самостійно розрахувати та сплатити пеню, що обліковується виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (а.с.6). Оскільки відповідач у строк до 15.04.2010 року адміністративно-господарські санкції не сплатив, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій, складеного позивачем, підприємству нарахована пеня за період з 16.04.2010 року по 14.05.2012 року у сумі 12 008,00 грн. (а.с.7). Загальна сума заборгованості складає 91004,40 грн. (78 996,40 грн. + 12 008,00 грн. = 91004,40 грн.).

Відповідно до ч.8 ст. 69 Господарського кодексу України, підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 року № 875-ХІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ, передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18-1 вказаного Закону, Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Абзацом 3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці України за погодженням з Держкомстатом України.

Згідно з ч.1 ст. 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Згідно з п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, сплата адміністративно-господарських санкцій здійснюється у строк до 15 квітня року, що настає за роком в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені; пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Оскільки відповідач у строк до 15.04.2010 року адміністративно-господарські санкції не сплатив, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій йому нарахована пеня за період з 16.04.2010 року по 14.05.2012 року у сумі 12 008,00 грн.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р. на відповідача покладено обов'язок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, а також надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, обов'язком підприємства, установи, організації являється сплата адміністративно-господарських санкцій у разі, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на підприємстві менша, ніж установлено нормативом.

При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

В ході розгляду справи було встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працівників відповідача в 2009 році складала 139 осіб. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу (ст. 19 Закону № 875-ХІІ), складала 6 осіб. У порушення положень Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, до 05.03.2012 року відповідач заяву про реєстрацію роботодавця у Дніпропетровське відділення Фонду соціального захисту інвалідів не подавав, був зареєстрований у Фонді лише 05.03.2012 року (а.с. ), Звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 р. (Форми № 10- ПІ) до Фонду не подавав.

Згідно відомостей з Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська, відповідач у Звітах про наявність вакансій за формою № 3-ПН протягом 2009 року про наявність вільних робочих місць (вакансій) на підприємстві для інвалідів та потребу у направленні йому інвалідів для працевлаштування, центр зайнятості не інформував (а.с.44).

Викладене свідчить про невиконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених ст. 19 Закону № 875-ХІІ, та неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно статті 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавством, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконаний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році, самостійно у строк до 15.04.2010 року адміністративно-господарські санкції підприємством не сплачені, у зв'язку з чим адміністративно-господарські санкції у розмірі 78 996,40 грн. та пеня у розмірі 12 008,00 грн. підлягають стягненню.

Суд також критично ставиться до посилань представника відповідача на ту обставину, що позивачу про порушення ТОВ «АЯКС» нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році було відомо ще в червні 2011 року і тому Фондом пропущений строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач був зареєстрований у Дніпропетровському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 05.03.2012 року. Про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році, позивачеві стало відомо лише в ході проведення виїзної планової перевірки, проведеної 12.03.2012 року (а.с.6). Та обставина, що на адресу відповідача позивачем був направлений лист № 03-01/1920 від 29.07.2011 року про необхідність зареєструватись у відділенні Фонду (а.с.39), не свідчить про те, що саме з цього періоду у позивача виникло право на стягнення в судовому порядку несплачених підприємством самостійно адміністративно-господарських санкцій, оскільки ТОВ «АЯКС» у порушення вимог ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ заяву про реєстрацію роботодавця у відділення Фонду до 05.03.2012 року не подавав, Звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 р. (Форми № 10- ПІ) до Фонду не надавав. Таким чином, право на звернення до суду у позивача виникло з моменту складення акту перевірки якою були встановлені порушення відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та несплата самостійно адміністративно-господарських санкцій. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 04.07.2012 року, тобто з дотриманням строків, передбачених ст. 99 КАС України, і тому, підстав вважати, що ним порушений 6 місячний строк звернення до суду, немає.

За змістом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЯКС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 91004,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЯКС» (юридична адреса: 49113, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 5, МФО 305299, р/р 26003106356001 Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 30198309) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 11, МФО 805012, ЕДРПОУ 25005978, р/р 31214230700010 отримувач Самарський район м.Дніпропетровська, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області), адміністративно-гасподарські санкції у розмірі 78996,40 грн. (сімдесят вісім тисяч дев»ятьсот дев»яносто шість тисяч грн. 40 коп.) та пеню у розмірі 12008,00 грн. (дванадцять тисяч вісім грн. 00 коп).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева