Рішення № 257351, 05.09.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.06р.

Справа № 32/308

За позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми „Украгротех”, м. Дніпродзержинськ

До: Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАзот”, м. Дніпродзержинськ

Про: стягнення 161 513,00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Бесараб Д.В. (дов.№5 від 30.07.06р.), Комиш ний О.В. ( дов. № 4 від 30.07.06 р. );

Від відповідача : не з’явився ;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №120/01-11-060 від 14.08.03 р. та додаткових угод до нього в загальній сумі 161 513,00 грн. ( в тому числі : 127 775,78 грн. –основний борг ;19 793,00 грн. - пені та 8 944,00 грн. –штрафу ) Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом матеріали не надав, не зважаючи на те, що про час та місце проведення судового засідання був своєчасно повідомлений судом ( про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу 27.07.06 р. копії ухвали суду про порушення провадження у справі ).

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутністю представника відповідача та відзиву на позов з огляду на наступне . Відповідно до.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Особи, які беруть участь у справі , вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві . У випадку не з’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без її участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

Заслухавши пояснення представників позивача , дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

14.08.03 р. між Госпрозрахунковим підрозділом з виробництва продуктів органічного синтезу ВАТ „ДніпроАзот”( замовник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою „Украгротех” ( генеральний підрядник) укладено договір №120/01-11-060 , відповідно до умов якого замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконану генеральним підрядником роботу з „Технічного діагностування та огляду з наданням експертного висновку про можливість подальшої експлуатації обладнання на ГП ВПОС ВАТ „ДніпроАзот” вартістю 127 061,84 грн. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.10.03 р. сторони узгодили виконання генеральним підрядником додаткових робіт на суму 64 244,86 грн.

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання виконаних робіт : № 1 від 28.11.03 р. - на суму 63 530,92 грн. ; № 2 від 05.01.06 р. –на суму 63 530,92 грн. ; та № 3 від 05.01.06 р. –на суму 64 244,86 грн.; позивач в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором на загальну суму 191 306,70 грн.

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався лише частково , сплативши 24.10.03 р. 63 530,92 грн. Таким чином на час прийняття рішення у справі за відповідачем рахується не погашена заборгованість за договором в сумі 127 775,78 грн.

Позивач ,посилаючись на приписи ч.2 ст.231 ГК України також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт ,по оплаті яких відповідачем допущена про строчка виконання ( яка складає відповідно до розрахунку 19 793,00 грн. ) та штраф за прострочку понад 30 днів в розмірі 7 % вказаної вартості ( який складає відповідно до розрахунку 8 944,00 грн. ) .

Позовні вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 127 775,78 грн. підлягають задоволенню з урахуванням наступного. Відповідно до приписів ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 цього Кодексу ).

Відповідно до вимог ч.2 ст.231 ГК України : у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи , ні позивач , ні відповідач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором не пов'язане з виконанням державного контракту та виконання цього зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту . Враховуючи вищезазначене , позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1 % вартості робіт ,по оплаті яких відповідачем допущена про строчка виконання ( яка складає відповідно до розрахунку 19 793,00 грн. ) та штрафу за прострочку понад 30 днів в розмірі 7 % вказаної вартості ( який складає відповідно до розрахунку 8 944,00 грн. ) з посиланням на вимоги ч.2 ст.231 ГК України , є безпідставними , та задоволенню не підлягають .

Не знаходить суд і достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись вимогами ст.ст.525,837 ЦК України ; ч.2 ст.231 ГК України ;ст.ст.49,75, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1.Стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАзот” ( 51908, м. Дніпродзержинськ , вул.Горобця,1; пот./рах.№26009160400001 в ДФ КБ „Приватбанк” м. Дніпродзержинськ, МФО 305965, код ЄДРПОУ 05761620 ) на користь позивача - Приватної виробничо-комерційної фірми „Украгротех” ( 51934 , м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна,84; пот./рах.№26008060011483 в ДФ КБ „Приватбанк”, м. Дніпродзержинськ, МФО 305965, код ЄДРПОУ 30617370 ):

· 127 775,78 грн. –заборгованості за договором;

· 1277,76 грн. - витрат на сплату держаного мита;

· 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити .

Суддя