Рішення № 25728244, 23.08.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/2297/2012

Номер провадження 2/1620/877/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 серпня 2012 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі -Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення сум пені за невиконання грошового зобов'язання по вкладу, втрат від інфляції та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2012 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 1 грудня 2009 року вона уклала з відповідачем договір банківського вкладу № 20/02-02/09 на підставі якого передала готівкою відповідачу 34773 долари США. Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року, яке набрало законної сили, було задоволено її позов до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- стягнуто на її користь по договору на вклад від 1 грудня 2007 року 308686,36 грн. Відповідач виконав рішення лише 2 липня 2012 року, повернувши вклад у вказаному розмірі. В зв'язку з тим, що відповідач виконав свій обов'язок по договору тільки 2 липня 2012 року, просила стягнути з відповідача на її користь за невиконання грошового зобов'язання по договору на вклад: пеню у розмірі 56770,00 грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 24110,00 грн., суму втрат від інфляції у розмірі 46971,00 грн. Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_3, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Курбатова Н.О. що діє на підставі довіреності (а.с.25), позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні в зв'язку з його безпідставністю та неправомірністю. Крім того, у письмовому запереченні на позовну заяву вказувала, що грошові зобов'язання у банку перед ОСОБА_1 до набрання чинності рішенням суду від 10.04.2012 року були відсутні, але банк добровільно виконав рішення суду після надходження відповідного звернення від позивачки, в якому вона повідомила банку реквізити свого рахунку для перерахування коштів. До цього моменту підстави для перерахування коштів були відсутні. Таким чином, банк належним чином виконав свої зобов'язання, які були створені для нього рішенням суду від 10.04.2012р., тому підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми зобов'язання відсутні. Крім того, вказувала, що суми грошового боргу по вкладам відповідно чинного законодавства індексації не підлягають, оскільки мають разовий характер та просила застосувати до вимог позивачки передбачену законодавством позовну давність і повністю відмовити у задоволенні її позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 1 грудня 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого згодом змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», було укладено договір № 20/02-02/09 на вклад «Універсальний»на суму 31386 доларів США терміном на 6 місяців, днем закінчення строку вкладу є 1 червня 2009 (а.с.8). Всього в період з 1 грудня 2008 року по 16 лютого 2009 року позивачка внесла готівкою на поповнення вкладу кошти на загальну суму 34773 доларів США (а.с.10-11).

Зазначені факти були також встановлені рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року (а.с.12-14), яке набрало законної сили 29.05.2012 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області, що визнається сторонами.

Вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згаданим рішенням Миргородського міськрайонного суду з відповідача на користь позивачки було повністю стягнуто зазначену суму вкладу і відсотків за період дії договору. На підставі ст.533 ЦК України кошти було стягнуто в гривнях в сумі 308686,36 грн. Виконане вказане рішення було 2 липня 2012 року (а.с.35).

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ч. 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз цієї норми закону вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданого договору (а.с.8) вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені рішенням суду від 10 квітня 2012 року, суд, приймаючи до уваги те, що зобов'язання про повернення сум вкладу та відсотків було виконане відповідачем лише 2 липня 2012 року, вважає, що саме по цю дату відповідач повинен сплатити позивачці по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/09 від 01.12.2008р. пеню в розмірі, передбаченому п.4.1. цього договору; а крім цього, ще і 3% річних.

Посилання відповідача на те, що перебіг терміну загальної позовної давності по позову закінчився 2 червня 2012 року є безпідставним, оскільки згідно ч.ч.2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином позовна давність перервалася 2 березня 2012 року, коли позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення вкладу і відсотків, що встановлено рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року.

Отже сума 3% річних в межах заявлених позовних вимог складає:

3% : 365 днів Ч 34773 доларів США Ч 943 дні = 2695,09 доларів США,

Однак, відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені 08.08.2012 року. Відповідно до ч.3 ст. 549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже у задоволенні цієї вимоги за період до 08.08.2011р. слід відмовити.

Сума пені за період з 08.08.2011 р. по 02.07.2012р. складає:

34773 доларів США Ч 0,05% Ч 329 днів = 5720,16 доларів США.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Офіційний курс НБУ станом на 23 серпня 2012 року становить 7,993 грн. за 1 долар США, отже стягненню з відповідача підлягають 45721,24 грн. пені та 21541,85 грн. процентів за несвоєчасне повернення суми вкладу.

При вирішенні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції суд виходить із того, що оскільки індекс інфляції -це покажчик характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті гривні, норма ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначено договором у гривні. В зв'язку з тим, що зобов'язання за договором вкладу від 01.12.2008 року, укладеному між сторонами, визначене в доларах США, позовна вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції задоволенню не підлягає

Посилання відповідача на відсутність у нього зобов'язань перед позивачкою за спірним договором до набрання чинності рішення суду від 10.04.2012 р, яким штучно встановлено чинність договору, та наявність вини позивачки у простроченні виконання зобов'язання, не заслуговують на увагу, оскільки рішенням місцевого суду встановлені фактичні обставини, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Рішення місцевого суду набрало чинності і виконане відповідачем. Посилання відповідача в цій частині суперечать засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в зв'язку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог документально підтверджені судові витрати в сумі 1157,42 грн. (а.с.19), а також на користь держави 672,63 грн. судового збору, від сплати якого була звільнена позивачка при поданні позову .

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 533, 549, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 45721,24 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот двадцять одну гривню 24 коп.) пені по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/9 від 01 грудня 2008р. та 21541,85 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот сорок одну гривню 85 коп.) процентів за несвоєчасне повернення суми цього вкладу.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 1157,42 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят сім гривень 42 коп.) у відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 672,63 грн. (шістсот сімдесят дві гривні 63 коп.) судового збору на р/р 31210206700012; код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у Миргородському районі, код отримувача за ЄДРПОУ 37845125, банк отримувача ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, призначення платежу: «22030001 Судовий збір; 26436309 (п.1.1.)»

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя: Ю. В. Сидоренко