Ухвала суду № 25727376, 11.07.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №403/6338/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25»червня 2012 р. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Демченко О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав грошові кошті у розмірі 15 000,00 доларів США, що еквівалентно 112 500,00 грн. Передача грошей підтверджується відповідною розпискою. Для забезпечення часткового повернення боргу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки на суму 2 950,00 грн. У зазначений термін ОСОБА_3 борг не повернула. ОСОБА_2 також відмовляється від повернення грошових коштів. Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 159 432,61 грн., а з ОСОБА_2 2 950,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву щодо розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву щодо розгляду справи без її участі, позовні вимоги не підтримала, посилаючись на припинення договору поруки.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно ч.2. ст.197 ЦПК України справа розглядається без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

19 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримали від позивача 112 5000,00 грн., що підтверджується відповідною розпискою. Для часткового забезпечення повернення грошових коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки на суму 2 950,00 грн. У зазначений термін ОСОБА_3 грошові кошти не повернула. ОСОБА_2 також відмовляється від повернення грошових коштів, посилаючись на припиненням договору поруки.

Суд, проаналізувавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, зазначає, що згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно частини 2 статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Враховуючі викладене вище, суд робить висновок, що вказана розписка є договором позики, який тягне за собою певні права та обов'язки для сторін.

Згідно умов договору позики, ОСОБА_3 зобов'язалась повернути отриманні грошові кошти в строк до 24.12.2008 року. Судом встановлено, що в зазначений термін грошові кошти повернути не були.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, якій прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_3 у позивача виникло право вимагати повернення грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що складає суму боргу у розмірі 159 432,61 грн.

Враховуючі викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Для забезпечення виконання зобов'язань по поверненню грошових коштів в рамках договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки на суму 2 950,00 грн.

За положеннями пункту четвертого статті 559 ЦК України порука припиняється по закінченню строку, встановленого у договорі поруки.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно пункту 6.2. Договору поруки від 20.12.2008 р. порука припиняється, якщо кредитор протягом одного місяця з моменту настання терміну оплати грошових коштів, який встановлений розпискою від 19.12.2008 року, не пред'явить вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що вимогу до ОСОБА_2 щодо повернення боргу, позивач пред'явив після закінчення місячного строку, що вказує на припинення договору поруки.

Таким чином, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст.559,598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Сам по собі факт прострочення строку звернення до поручителя з вимогою погашення боргу, є самостійною законною підставою припинення правовідносин поруки, яка не вимагає укладення договору. З припиненням договору поруки, припиняються права кредитора і обов'язки поручителя, які існували в період дії договору поруки. Це означає, що жодних дій щодо реалізації права кредитора, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості, задоволенню не підлягають, оскільки з припиненням договору поруки, припинилось матеріальне право.

Враховуючі викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду з вищезазначеним позовом просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючі майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більш як до ухвалення судового рішення у справі.

28 квітня 2012 року судом була винесена ухвала про відстрочення сплати судового збору позивачем до ухвалення рішення по справі.

Згідно частини 3 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Ставки судового збору зазначені у пункті 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.

У пункті 1 підпункту 1 зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову.

Враховуючі викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 594,32 грн.

Керуючись ст.ст.11,15,60,214,215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2, що мешкає за адресою: 51900, АДРЕСА_1) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції та річних процентів у розмірі 159 432,61 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відсутніми в судовому засіданні особами -за днем вручення копії цього рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.О. Циганков