Ухвала суду № 25725911, 07.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-6366/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012р. по справі за позовом ТОВ "Лентакс-Юг" до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011р. ТОВ "Лентакс-Юг" звернулося в суд із позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2011р. №0012170700.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лентакс - Юг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011р. За наслідками якої складено акт від 02.08.2011р. На підставі акту перевірки, ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва прийняло податкове повідомлення - рішення від 17.08.2011р. №0012170700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 159833грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Позивач вважає, що податковий кредит сформовано ним правомірно та обґрунтовано заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2011р., нараховані у зв'язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012р. позов задоволено повністю, скасоване податкове повідомлення-рішення №0012170700 від 17 серпня 2011р., винесене ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, -повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лентакс - Юг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків за травень 2011р. За наслідками перевірки складено акт від 02.08.2011р. №988/07-000/33368349 в якому встановлено завищено податковий кредит за травень 2011р. у сумі 159833грн. На підставі акту перевірки, ДПІ прийняло податкове повідомлення - рішення від 17.08.2011р. №0012170700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 159833грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 1грн. Враховуючи, що доведена фактичність господарських операцій, та правомірність придбання товару у контрагентів, суд вважав, що податкові органи помилково прийняти податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради здійснено державну реєстрацію ТОВ "Лентакс - Юг", воно перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Миколаєві як платник податків.( а.с. 63-64)

Посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лентакс - Юг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за травень 2011 року. За наслідками якої складено акт від 02.08.2011р. (а.с.10-51). На підставі акту перевірки, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийняло податкове повідомлення - рішення від 17.08.2011р. №0012170700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 159833 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.) (а.с.9).

В акті перевірки ДПІ посилається на те, що позивачем завищено частину залишку від'ємного значення за квітень 2011р., фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг та до Державного бюджету України, у попередніх звітних періодах та не погашену податковими зобов'язаннями попередніх звітних періодів на 159833грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2011р. на 159833грн.

Під час проведення перевірки податківцями використаний акт перевірки господарських взаємовідносин ТОВ "Ранг" та його контрагента ТОВ "Авитек Груп ЛТД". Висновки, викладені в акті перевірки, фактично ґрунтуються на інформації та даних, викладених в службовій записці органу ДПС, які безпосереднього відношення до ТОВ "Лентакс-Юг", його діяльності, як платника податків та формування ним податкового кредиту з метою подальшого відшкодування з бюджету податку на додану вартість, не мають.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ"Авитек Груп ЛТД" відсутнє за юридичною адресою, відсутні основні фонди, не встановлено наявність трудових ресурсів у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Ранг".

За правилами п.138.2 ст.138ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено

правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст.198ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: -придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Проте, як в судовому засіданні першої інстанції, так і в апеляційній інстанції представник позивача довів, що є добросовісним платником податку, вчинені господарські операції направлені на настання реальних наслідків, що обумовлені ними по правочинам та відповідають дійсному економічному змісту, що підтвердив належним чином оформленими первинними документами.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, окрім цього чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обстави, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, сформовано та обґрунтовано заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2011 року, нарахованих у зв'язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко