Рішення № 25720042, 15.08.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№2/0544/2229/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ім'ям України

(заочне)

«15»серпня 2012 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого -судді Чемодурової Н.О.

при секретарі -Бондаренко О.В.

за участю:

позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

20.07.2012 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ВАТ «Содовий завод»(далі -ВАТ «Содовий завод») про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він працював у відповідача на посаді робітника цеху РМР, 03.09.2001р. звільнився за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні ОСОБА_1 відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем. Станом на час звільнення позивача і на теперішній час заборгованість по заробітній платі відповідача перед ним складає 4538,73 грн. Після звільнення позивач неодноразово звертався до ВАТ «Содовий завод»з проханням виплатити йому заробітну плату, але кожного разу отримував відмову. Позивач вважає, що ВАТ «Содовий завод» повинен виплатити йому заборгованість по заробітній платі з вересня 2001 року в розмірі 4538 грн. 73 коп.,невиплаченої при звільненні, з урахуванням індексації. Також позивач зазначає, що незаконними діями відповідача йому була завдана суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідносинами, яка виявилася у моральних стражданнях позивача і переживаннях через порушення відповідачем законних прав та інтересів в частині своєчасного отримання винагороди за свій труд. Порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_1 призвели до втрати його налагоджених нормальних життєвих зв'язків, через що позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, він не міг своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги. Моральну шкоду, завдану йому незаконними діями відповідача, ОСОБА_1 оцінює у 10000,00 грн.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у відсутності його представника не надав. Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1 дійсно працював на посаді робітника цеху РМР та 03.09.2001р. був звільнений за власним бажанням. Наказом Фонду державного майна України № 50-АТ від 20.12.1995 року Слов'янське виробниче об'єднання «Хімпром»було реформовано у ВАТ «Содовий завод»(а.с.5).

Згідно з довідкою № 1-55 від 17.07.2012 року, виданою ВАТ «Содовий завод», ОСОБА_1 дійсно працювала у ВАТ «Содовий завод»на посаді робітника цеху РМР, та був звільнений 03.09.2001 року. Заборгованість по заробітній платі складає 4538,73 грн. Період виникнення заборгованості по заробітній платі -з вересня 1999 року по вересень 2001 року. Середній заробіток за два останніх місяці роботи становить 219,75 грн. (а.с.3).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року по справі № 5/174Б АТ «Содовий завод»визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 5/174Б від 21.02.2012 року було продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ВАТ «Содовий завод»Котенєвої О.О. до 26.07.2012 року (а.с.6).

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що в день звільнення та по теперішній час розрахунок з позивачем не зроблений, ВАТ «Содовий завод»має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, яка складає 4538,73 грн., ці доводи документально підтверджені та ніким не оспорюються.

Таким чином, з наведених вище документів та доказів сторін вбачається, що ВАТ «Содовий завод»дійсно має заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1, яка становить 4538,73 грн., відповідач мав можливість провести розрахунок зі звільненим працівником у день звільнення, але вимог закону з боку відповідача виконано не було, чим порушено право позивача на своєчасний розрахунок при звільненні.

Позовні вимоги позивач під час розгляду справи не змінював та не уточнював і суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

Позивач звільнений 03.09.2001 року, до суду звернувся з позовом 20.07.2012 року, але відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, такі вимоги при зверненні до суду не мають обмежень певним строком, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 4538,73 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині проведення індексації заробітної плати не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для постановлення рішення по справі і за якими між сторонами виникає спір.

Однак у порушення вимог ст. 60-65 ЦПК України позивач не надав суду належних доказів, в даному випадку індексації заробітної плати за 11 років, що унеможливлює правильний та законний розрахунок індексації заробітку позивача за останні 11 років та визначення її розміру.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексації по заробітній платі за останні 11 років - задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд вважає дані вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк, коли працівник може звернутися до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Своїм рішенням від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 2371 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, тобто строк звернення до суду про стягнення моральної шкоди позивачем не пропущений.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, якими були порушені трудові права позивача, ОСОБА_1 дійсно зазнав моральних страждань, втратив нормальні життєві зв'язки, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, враховуючи обставини справи, вимоги розумності та справедливості, суд оцінює моральні страждання позивача в 1000,00 грн.

Окрім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 321,90 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 233, 2371 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»(84100, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, р/р 26004307660166 у відділенні ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561, ОКПО 00204895), на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 4538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 73 коп. та 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, а всього 5538 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 73 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»(84100, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, р/р 26004307660166 у відділенні ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561, ОКПО 00204895) судовий збір на користь держави у розмірі 321 (триста двадцять одна) грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова