Рішення № 25716961, 13.08.2012, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 1523/1307/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2012 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності за добросовісним набувачем, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов визнали, проти задоволення позовних вимог не заперечували, просили розглянути справу в попередньому судовому засіданні без їх участі.

Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази:

- копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1;

- копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_2;

- копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_3;

- копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_4;

- копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_5;

- копія договору дарування від 24.12.2001 р. на ім'я ОСОБА_7, який прийняв у дар ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, від ОСОБА_8;

- копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 19609692 від 29.04.2009 р.;

- копія витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 25314455 від 15.11.2010 р.;

- копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, власниками якого вказані ОСОБА_9 -? ч. та ОСОБА_7 -? ч.;

- договір купівлі-продажу житлового будинку від 19.03.2009 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

- претензія ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 17.06.2009 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_10 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зазначивши, що 19.03.2009 р. між ним та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю успадкованого ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7, померлого 28.11.2008 р., ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, та в цілому складається із: літ. «А»- житлового будинку, загальною площею 175,00 кв.м., житловою площею 103,00 кв.м.; літ. «Б»- літньої кухні, літ.літ. «В», «О», «П»- сараїв, літ.літ. «Р», «К»- вбиральні, 1, 2, 6, 9 -огорожі, 2, 3, 5, І -споруди, що належав померлому на підставі договору дарування, за 23 700 грн. 19.03.2009 р. позивач та відповідачі уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день, позивач передав відповідачам обумовлену суму, отримання якої підтверджується договором купівлі-продажу від 19.03.2009 р., в якому зазначено, що гроші сплачені саме за купівлю нерухомості, а відповідачі передали позивачу документи на будинок. Пізніше, позивач дізнався, що відповідачі на момент укладення договору не були власниками нерухомого майна. На момент укладення зазначеного договору відповідачі нібито тільки-но оформляли спадщину після смерті ОСОБА_7. Про наявність обставин, щодо відсутності зареєстрованого права власності відповідачів на момент укладання між ними договору, позивач не знав. Позивач це пояснив тим, що йому було відомо від його друзів, що відповідачі успадкували ? частину спірного будинку після смерті ОСОБА_7 в началі 2009 р. Після того, як відповідачі повідомили позивача про наявність таких суттєвих обставин, як відсутність зареєстрованого права власності, позивач витребував у них усі документи на будинок, які відповідачі добровільно позивачу передали. Відповідачі, також, завірили позивача, що вони належним чином оформлять спадщину, після чого, вони посвідчать укладений договір в нотаріальному порядку. Але до теперішнього часу відповідачі не зареєстрували належним чином своє право власності на спадкове майно.

З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до відповідачів, однак ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивача про зустріч не реагують. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на будинок на себе, позивачу було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.

Таким чином, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особами, які не мали на це право.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

По-перше, ст. 1299 ЦК України, зобов'язує спадкоємця зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно. А право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (ст. 182 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особами, які не мали на це права. А якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо, відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).

Так, ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленого для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Так, позивач, як добросовісний набувач, у відповідності ст. 330 ЦК України, набув право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, придбавши у відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 це нерухоме майно, яке відповідачі фактично не мали права відчужувати. У відповідності ст. 388 ЦК України, судом було встановлено, що майно придбане позивачем у відповідачів не було загублене власниками, не було вкрадено та не вибувало з володіння власників або особи, якій він передав майно у володіння, не з його волі іншим шляхом, а тому воно не може у нього витребувано.

По-друге, як вже вище зазначалося, між позивачем та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідачі продали, а позивач купив ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 за 23 700 грн. 19.03.2009 р. позивач передав відповідачам обумовлену суму, отримання якої підтверджується договором купівлі-продажу від 19.03.2009 р., а відповідачі передали позивачу ключі від будинку та деякі документи. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити її нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до відповідачів, однак ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від посвідчення договору ухиляються. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на ? частину житлового будинку на себе, позивачу було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупці передали продавцю обумовлену суму, продавець передав покупцям документи, нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину організував догляд за майном, тобто правочин між сторонами фактично відбувся. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі продажу від 19.03.2009 р. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_1

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачів щодо ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, та встановленні права на нерухомість у позивача як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на вищевказану ? частину житлового будинку, за позивачем як добросовісним набувачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України 2003 р., -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем ? частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами № 10, який складається в цілому з: літ. «А»- житлового будинку, загальною площею 175,00 кв.м., житловою площею 103,00 кв.м.; літ. «Б»- літньої кухні, літ.літ. «В», «О», «П»- сараїв, літ.літ. «Р», «К»- вбиральні, 1, 2, 6, 9 -огорожі, 2, 3, 5, І - споруди, розташованого по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис В.І. Дудник