Рішення № 25716875, 15.08.2012, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/630/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря -Яхно Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", в особі Харківської філії ПАТ „Брокбізнесбанк", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами, -

в с т а н о в и в :

9 квітня 2012 року позивач звернувся до Краснокутського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами.

В обгрунтування заявлених вимог в позові зазначено, що 8 квітня 2008 року між акціонерним банком „Брокбізнесбанк" правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" (далі -ПАТ „Брокбізнесбанк") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 503Т-52, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 43500,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних та кінцевим терміном повернення -8 квітня 2018 року.

Крім того, для забезпечення виконання зобов"язань по кредиту, 8 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки, згідно якого поручитель зобов"язувалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов"язання за кредитним договором.

15 вересня 2008 року між ПАТ „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 503Т-52, згідно якої збільшено розмір відсотків за користування кредитними коштами до 16 % річних. В подальшому, 1 квітня та 10 серпня 2009 року між сторонами також були укладені додаткові угоди, відповідно до яких розмір процентів з 1 квітня по 30 вересня 2009 року складав 14,0 % річних, а з 1 жовтня 2009 року по 8 квітня 2018 року -16,0 % річних . Крім того, позичальник здійснює повернення кредиту у готівковій або у безготівковій формі на відкритий банком позичальнику позичковий рахунок згідно з графіком погашення заборгованості, який є додатком до кредитного договору № 503Т-52. При цьому, додаткові угоди з поручителем ОСОБА_2 не погоджувалися.

В порушення взятих на себе зобов"язань, позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов"язання, що полягає у несвоєчасній сплаті основного боргу та відсотків за кредитом і станом на 11 січня 2012 року має заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитними коштами в розмірі 50276,10 дол. США, що по курсу НБУ станом на 11 січня 2012 року складає 401695,98 грн.

В зв"язку з викладеними обставинами позивач прохав стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості, пеню в розмірі 0,5 % за день від суми простроченого платежу, що становить 39093,21 грн., штраф -7180,00 грн. і сплачені судові витрати в розмірі 3219,00 грн.

У відкритому судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги підтримала повністю та прохала суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що дійсно в квітні 2008 року він отримав кредит у відділенні АБ „Брокбізнесбанк", частково погашає його, однак заперечував проти дострокового погашення заборгованості, оскільки кредитний договір був укладений на строк до 8 квітня 2018 року.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши, що ОСОБА_2 дійсно поручалася за своєчасне та належне виконання кредитних зобов"язань ОСОБА_1, про що свідчить укладений між нею та позивачем договір поруки, однак укладені в подальшому додаткові угоди, згідно з якими збільшено розмір відсотків, які належать до сплати за користування кредитними коштами, з нею погоджені не були, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки. Зважаючи на це, відповідачка та її представник прохали суд відмовити в позові в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 503-Т-52 від 8 квітня 2008 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, повно та всебічно з"ясувавши обставини справи, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 8 квітня 2008 року між ПАТ „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 503Т-52, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 43500,00 дол. США, та зобов"язувався при цьому в термін до 8 квітня 2018 року повернути кредит періодичними платежами відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах і в строки, передбачені договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов"язань, а також не усунення вказаних порушень на протязі 30 календарних днів, позичальник зобов"язаний сплатити заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Таким чином, між сторонами склалися договірні відносини, врегульовані ЦК України, а саме - статтею 1054 ЦК України, яка передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні також встановлено, що кредитні кошти перераховані відповідачу в повному обсязі, про що свідчить заява на видачу готівки, копія якої мається в матеріалах справи.

З метою забезпечення своєчасного виконання позичальником зобов"язань по кредитному договору, 8 квітня 2008 року, Банк уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки № 503Т-52-2, з якого вбачається, що поручитель ознайомлений з умовами укладеного кредитного договору та зобов"язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов"язань. У випадку неналежного виконання боржником взятих на себе зобов"язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Умови укладеного договору поруки повністю відповідають ст. 553 ЦК України, згідно з якою за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним своїх зобов"язань. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язань боржника.

Крім того, відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором в тому ж об"ємі, що і боржник, враховуючи сплату основного боргу, відсотків, неустойок, відшкодування збитків.

Матеріали справи також містять копії додаткових угод до кредитного договору, укладених 15 вересня 2008 року, 1 квітня та 10 серпня 2009 року між ПАТ „Брокбізнесбанк" та відповідачем ОСОБА_1, відповідно до яких збільшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та відкореговано терміни сплати нового розміру процентної ставки. Вказані угоди підписані сторонами, отримані відповідачем ОСОБА_1, однак не доведені до відома поручителя ОСОБА_2 При цьому, в судовому засіданні представник позивача не надала суду доказів того, що поручитель ОСОБА_2 була повідомлена про укладені додаткові угоди.

Як передбачає ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також у разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підставою для припинення договору поруки можуть бути не будь-які зміни умов основного зобов"язання , а лише ті, що призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. В даному випадку мало місце збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, що розцінюється судом як збільшення обсягу відповідальності поручителя. У зв"язку з тим, що банк відповідно до умов кредитного договору збільшив процентну ставку за кредитом, але без згоди поручителя, підстав для покладання відповідальності на останнього за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов"язань перед банком немає, оскільки порука припинилася.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові № 5 від 30 березня 2012 року, припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Договором поруки, укладеним між позивачем та ОСОБА_2 можливість зміни розміру процентів за основним зобов"язанням без додаткового повідомлення поручителя не передбачена, згоду на зміну основного зобов"язаня поручитель не давала. Ці обставини дають суду підстави вважати договір поруки припиненим.

Крім того, позивачем також порушено порядок стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: як передбачає пункт 2.1 договору поруки, в разі невиконання основним боржником своїх зобов"язань, кредитор рекомендованим листом направляє відповідне повідомлення поручителю, який перераховує або вносить готівкою кредитору суму заборгованості боржника перед кредитором. В порушення вказаної умови договору поруки, кредитор не повідомив поручителя про неналежне виконання боржником взятих на себе зобов"язань. Натомість, матеріали справи містять копію вимоги про погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами, адресоване ОСОБА_2, однак доказів того, що ця вимога була направлена відповідачці та була нею отримана, матеріали справи не містять та не були надані в судове засідання представником позивача.

В силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 503Т-52 є безпідставними у зв"язку з припиненням договору поруки та порушенням порядку звернення до суду, а тому задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, суд зазначає наступне: згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.

Відповідно до п.2.1 укладеного кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту у готівковій або у безготівковій формі на відкритий банком позичальнику позичковий рахунок згідно з графіком, який є невід"ємною частиною до цього договору, тобто погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів.

Позивачем в судове засідання надано докази неналежно виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов"язань по кредитному договору, а саме -несвоєчасно сплачував основний борг та проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується таблицями розрахунку заборгованості.

Як передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з цього, при простроченні погашення кредиту банк має право вимагати стягнення з ОСОБА_1 всієї суми заборгованості.

Виходячи з наведеного, заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що не настав кінцевий термін дії договору, а отже він має право погашати кредит частково, повністю спростовуються вказаною нормою закону.

Крім того, відповідно до п. 7.1 кредитного договору № 503Т-52, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом, строків сплати процентів за користування кредитом та комісій, передбачених кредитним договором, банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу та штраф 20,00 грн. за кожен день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ „Брокбізнесбанк" станом на 11 січня 2012 року становить 447969,19 грн., з яких: заборгованість по кредиту та відсотках -401695,98 грн., неустойка -39093,21 грн., штраф -7180,00 грн. При цьому, розрахунок заборгованості наведений з урахуванням курсу НБУ станом на 11 січня 2012 року, згідно якого 1 дол. США еквівалентний 7,9898 грн.

В силу ст. 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

На думку суду, факт порушення відповідачем ОСОБА_1 договірних зобов"язань знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. На цих підставах суд визнає, що вимоги позивача в частині стягнення з нього заборгованості законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3219,00 грн., що підтверджено квитанцією про сплату.

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 -215 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", в особі Харківської філії ПАТ „Брокбізнесбанк", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", юридична адреса -61125, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, заборгованість за кредитним договором № 503-Т-52 від 8 квітня 2008 року у розмірі 55168,99 доларів США (в еквіваленті за станом на 11 січня 2012 року по курсу НБУ -440789,20 грн.), штраф у розмірі 7180,00 грн. та сплачені судові витрати в розмірі 3219,00 грн., а всього -451188 (чотириста п"ятдесят одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 19 коп., які зарахувати на к/р 390050000001 в АТ „Брокбізнесбанк", код ЄДРПОУ 33776818, МФО 300249.

В частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" заборгованості за кредитним договором №503-Т-52 від 8 квітня 2008 року в розмірі 55168,99 доларів США (в еквіваленті за станом на 11 січня 2012 року по курсу НБУ -440789,20 грн.), штрафу у розмірі 7180,00 грн. та судових витрат в сумі 3219,00 грн. -в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. В. Вовк