ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10.10.06р.
Справа № 32/248
За позовом Відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш", м. Павлоград Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергопереток", м. Белгород Росія
Третя особа 1: Дніпропетровська митниця м. Дніпропетровськ
Третя особа 2: Західнодонбасська ОДПІ м. Павлоград.
про стягнення 174247 грн. 88 коп.
Суддя Васильєв О.Ю.
Представники:
Від позивача : Микицюра Н.М. ( дов. № 27 від 01.12.05 р. ) ;
Від відповідача : Хозяінов В.В. ( дов. від 07.09.06 р. );
Від третьої особи-1: Кекуатова Н.І. ( дов. від 03.07.06 р.) ;
Від третьої особи-2:Моргун Н.В. ( дов. від 16.08.06 р. ).
ВСТАНОВИВ:
ВАТ завод „Павлоградхіммаш” ( позивач ) в червні 2006 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югэнергопереток” ( м. Белгород , Росія ) про стягнення збитків в розмірі 174 247,88 грн. , викликаних ( за твердженням позивача ) порушенням відповідачем зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом № 2408/03-10-0702 від 15.03.04 р., укладеним між позивачем та відповідачем .
Ухвалою суду від 27.06.06 р. порушено провадження за вищезазначеним позовом . За власною ініціативою суду до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні позивача були залучені Дніпропетровська митниця та Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області .
Товариство з обмеженою відповідальністю „Югэнергопереток” ( відповідач ) у відзиві на позов зазначив ( поміж-іншим ) , що провадженні у справі підлягає припиненню у зв’язку із непідвідомчостю цього спору господарському суду Дніпропетровської області ; оскільки у зовнішньоекономічному контракті № 2408/03-10-0702 від 15.03.04 р. ,укладеному між позивачем та відповідачем , передбачено , що „Если стороны не могут уладить какой-либо спор или разногласия в течении тридцати дней после первого обсуждения , то они разрешаются хозяйственным судом г.Днепропетровска ,Украина…”.Але назва суду викладена сторонами неправильно ,оскільки в системі судів загальної юрисдикції України не існує господарського суду м. Дніпропетровська . Тому ( на думку відповідача ) цей спір відповідно до вимог п.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право»не може розглядатися господарським судом Дніпропетровської області .
Треті особи підтвердили фактичні обставини справи ,викладені позивачем у позовній заяві.
За заявою сторін строк вирішення спору у справі було продовжено до 19.10.06 р.
Як вбачається із змісту зовнішньоекономічного контракту № 2408/03-10-0702 від 15.03.04 р. ,укладеного між позивачем та відповідачем ; юридична адреса відповідача –Росія , м. Белгород . Пунктом 7.2. цього контракту передбачено , що „Если стороны не могут уладить какой-либо спор или разногласия в течении тридцати дней после первого обсуждения , то они разрешаются хозяйственным судом г.Днепропетровска ,Украина…”
У розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України. За змістом статей 41, 12 - 17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам. Оскільки в ГПК відсутній інститут договірної підсудності, заінтересована сторона може звернутись до місцевого господарського суду лише у відповідності з вимогами статей 13 - 16 ГПК про територіальну та виключну підсудність справ, що підлягають розгляду у першій інстанції.
Відповідно до приписів «Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності »( Угоду ратифіковано Постановою ВР № 2889-XII ( 2889-12 ) від 19.12.92 ) : Компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; б) здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; в) виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; г) мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; д) має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; є) знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів. Компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду ( стаття 4 ) .
Згідно до вимог Закону України «Про міжнародне приватне право»: цей Закон застосовується ( поміж-іншим ) і до такого питання, що виникає у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом ,як підсудність судам України справ з іноземним елементом ( ст.2 ). Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору ( ст.3 ). Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону ( ст.75). Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку , якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України ( ст.76) .
Відповідно до абз.6,7 ч.1 Роз’яснення Президії ВГСУ № 04-5/608 від 31.05.2002 р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій »:
місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 16 ГПК щодо виключної компетенції господарських судів України. Отже, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК. З цієї ж підстави господарський суд повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо у пророгаційній угоді сторонами неправильно викладено назву суду або зазначено суд, існування якого не передбачено Законом України «Про судоустрій України».
Як вбачається із змісту п.7.2. контракту ; сторонами неправильно викладено назву суду –зазначено „господарський суд м. Дніпропетровська” ,тоді як правильна назва суду –Господарський суд Дніпропетровської області.
Відповідно до вимог ст.124 ГПК України , господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 цього Кодексу. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо: 1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України; 2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір. Згідно із ст.15 ГПК України , справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи вищезазначене ,суд дійшов висновку ,що цей спір не підвідомчий ( не підсудний ) господарському суду Дніпропетровської області ,а відповідно до вимог ГПК України , Закону України «Про міжнародне приватне право»та «Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності »підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Югэнергопереток” ( м. Белгород , Росія ) відповідним компетентним арбітражним судом на території Росії .
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України .У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено ( ст.80 ГПК України ) .
Відповідно до приписів п.3 ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито»: сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді .Позивачем під час звернення до суду із цим позовом п/д № 0638 від 20.03.06 р. було сплачено 1 742,47 грн. держмита , а п/д № 1159 від 05.05.06 р. –доплачено 0,01 грн. держмита. Враховуючи , що цей спір не підлягає розглядові в господарському суді ,сплачене позивачем державне мито в розмірі 1 742,48 грн. підлягає поверненню на користь позивача з держбюджету.
На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами ст.ст. 80,86 ГПК України, господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1.Припинити провадження у справі .
2. Повернути позивачу - Відкритому акціонерному товариству завод „Павлоградхіммаш” (51400, м. Павлоград ,код ЄДРПОУ 00217417 ) ,сплачене ним держмито в розмірі 1 742,48 грн.
Суддя
О.Ю.Васильєв
Судове рішення № 257167, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 10.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/248. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: