Ухвала суду № 25715945, 20.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"20" серпня 2012 р. Справа № 5023/3523/12

вх. № 3523/12

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Ягнюк О.В.

За участю:

представника ініціюючого кредитора - не з`явився

представника боржника - не з`явився

Розглянувши справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області, смт. Нова Водолага

до Нововодолазької районної друкарні, смт. Нова Водолага

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор (Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області) звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника – Нововодолазької районної друкарні (ідентифікаційний код 02470616) в порядку, який передбачений ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на тій підставі, що боржник більш року не надає до органів Державної податкової інспекції податкових декларацій та має борг перед ініціюючим кредитором на загальну суму 12 635,59 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року прийнято заяву кредитора до розгляду, порушено провадження у справі і призначено проведення засідання суду на "20" серпня 2012 р. о 09:40 год., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представник ініціюючого кредитора у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином згідно діючого законодавства.

20 серпня 2012 року до суду факсимільним зв`язком надійшло клопотання від ініціюючого кредитора про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою головного спеціаліста юрисконсульта з 01.08.2012р. по 31.08.2012р.

Суд, розглянувши дане клопотання ініціюючого кредитора, відхиляє його як необгрунтоване та безпідставне, оскільки вважає, що кредитор не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього, отже у суду відсутня процесуальна можливість для відкладення розгляду справи за межі встановленого законом строку.

Боржник в судове засідання не з'явився, відзив на заяву кредитора суду не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 07 серпня 2012 року за вих. № 013640.

Вищезазначену ухвалу було надіслано боржнику на адресу, вказану ініціюючим кредитором заяві про порушення справи про банкрутство: 63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Кооперативна, 4.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи викладене, суд вважає, що боржник належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Тому, вважає можливим розглянути справу за його відсутності в порядку ч.12 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Боржник – Нововодолазька районна друкарня зареєстровано як юридична особа 17 грудня 1991 року виконавчим комітетом районної ради народних депутатів за №733, місцезнаходженням боржника є: 63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 02470616.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи ініціюючий кредитор в якості підтвердження наявності підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом зазначив, що згідно листа Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №1614/10/19-028 від 17.07.2012р. боржником надано останню податкову звітність до Нововодолазької МДПІ 08.02.2012р., а саме декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ - IV квартали.

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно із пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за перший квартал 2012 року боржник мав подати не пізніше 10 травня 2012 року, а тому суд дійшов висновку, що станом на день подачі заяви про порушення справи про банкрутство не сплив річний строк неподання до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, відповідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття.

Відповідно до ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч.1 ст. 52 Закону, відповідно до якої у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за особливостями банкрутства відсутнього боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов`язання. Однак, за приписами вищенаведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Згідно ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Відповідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" до розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону України від 05.04.2001р. "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Не виконані банком через брак коштів на рахунку боржника платіжні вимоги є доказом неплатоспроможності боржника та безспірності вимог його кредитора (кредиторів), до яких відносяться як стягувачі за виконавчими документами, так і отримувачі за договірним списанням коштів. Згідно п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором на підтвердження безспірності його грошових вимог та неплатоспроможності боржника додано до заяви про порушення справи про банкрутство Нововодолазької районної друкарні наступні документи, зокрема копії: виконавчих листів Харківського окружного адміністративного суду по адміністративним справам №2а-41652/09/2070 від 28.10.2009р., №2а-31718/08/2070 від 12.05.2008р., №2а-3217/11/2070 від 18.04.2011р., №2а-3216/11/2070 від 19.04.2011р., №2а-37328/09/2070 від 23.06.2009р., №2а-4678/10/2070 від 22.06.2010р., №2а-5829/08 від 02.12.2008р., №2а-5828/08 від 02.12.2008р., №2а-7884/10/2070 від 29.09.2010р., №2а-1106/07 від 18.10.2007р., постанов державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2012р. по ВП №31547295, ВП №21545054, ВП №31544563, ВП №31544387, ВП №31544194, ВП №31543914, ВП №31544058, ВП №31543535, ВП №31543345, ВП №31542699, ВП №31542524, ВП № 31542033, ВП №31542294 та акту державного виконавця від 25.06.2012р.

Отже, копії розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, до яких належать платіжні вимоги, до заяви про порушення справи про банкрутство боржника не додано, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не звільняє заявника від обов`язку виконання положень ст. 7 вказаного Закону та доведення факту неплатоспроможності боржника.

Також, ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Згідно з ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003 року із змінами та доповненнями, який набрав чинності з 01.07.2004 року державна реєстрація юридичних та фізичних осіб –підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до цього Закону державну реєстрацію юридичних осіб здійснює державний реєстратор (ст.6). Згідно до ст.6 цього Закону державний реєстратор проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб –підприємців, проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та підприємців. Відповідно до вимог ч.4. ст.17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Вказаний закон також визначає порядок внесення до єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які здійснюються держреєстратором (ст.19 Закону).

За змістом ч.5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч.1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч.3 ст. 18 цього Закону встановлює, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно наданої ініціюючим кредитором довідки з відділу статистики у Нововодолазькому районі Головного управління статистики у Харківській області №52/43 від 13.07.2012р. боржник знаходиться на обліку в ЄДРПОУ.

Натомість ініціюючим кредитором не надано вичерпних доказів на підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

У відповідності до ч. 1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зазначені обставини свідчать про те, що ініціюючим кредитором на час звернення до суду не надано належних доказів, про наявність ознак "відсутнього боржника", передбачених ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому суд вважає, що провадження у справі слід припинити відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент порушення господарським судом справи про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою були відсутні обставини, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство та відповідно відсутні підстави для визнання боржника банкрутом в порядку ст.52 Закону.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 49.18.2 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, ст. 4-1, п. 1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ініціюючого кредитора про відкладення розгляду справи.

Припинити провадження у справі № 5023/3523/12 про визнання Нововодолазької районної друкарні банкрутом.

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2012 р.

Дану ухвалу направити: кредитору, боржнику, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції, Нововодолазькій міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області ДПС.

Суддя Чистякова І.О.

справа №5023/3523/12